![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.24
13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.
2024.06.24
11:21
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.
І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.
І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,
2024.06.24
10:38
Ти про що, лелеко, стукотиш
Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.
Щедро обсипаєш зверху дім,
Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.
Щедро обсипаєш зверху дім,
2024.06.24
09:26
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.
Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.
Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем
2024.06.24
05:49
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.
2024.06.24
00:15
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!
Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!
Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,
2024.06.23
22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.
2024.06.23
21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і
2024.06.23
18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.
***
А контрибуції не буде,
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.
***
А контрибуції не буде,
2024.06.23
17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.
Як цілий океан,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.
Як цілий океан,
2024.06.23
16:59
Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.
Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз
2024.06.23
16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.
Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.
Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім
2024.06.23
16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.
То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.
То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску
2024.06.23
16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.
2024.06.23
12:06
Шановне жіноцтво!
Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися?
З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги,
2024.06.23
11:41
Я ніколи не бачив такого –
у кімнаті літають птахи!.
Не папуги торують дорогу,
але суті і їм до снаги
у вікно залетіти знадвору,
через кухню, вітальню снують,
а тоді – на балкон і угору
карколомну продовжують путь!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у кімнаті літають птахи!.
Не папуги торують дорогу,
але суті і їм до снаги
у вікно залетіти знадвору,
через кухню, вітальню снують,
а тоді – на балкон і угору
карколомну продовжують путь!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
2023.11.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Гельґа Простотакі (2019) /
Інша поезія
/
родинне
коли мала два рочки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
коли мала два рочки
коли мала два рочки
посадила на городі черешню
це мій найперший спогад
от бабця дає мені саджанець
який встромлюю в ямку
пригортаю зусібіч сухою землею
поливаю теплою дощівкою
довго не хочу мити руки
ця сіра земля
в якій так багато каміння
зі мною однієї крові
от черешня вже вища за мене
шкода ще не можна на неї вилізти
не можна сховатися серед листя
не можна навіть обійняти
тендітний стовбур губиться
у щедрих обіймах
яким буде в міру столітнє дерево
пальці разом з сонцем
пестять червонясту кору
от перші плоди мої перші прикраси
черешня сама простягає їх
на зелених долоньках
мені і пустотливим горобцям
діду не треба драбини
вона ділиться так
ніби житиме вічно
нічого собі не лишає
її ягоди схожі на вуста
які від ранку нікому
й слова не сказали
а вже полудень пече сонце
печуть слова зсередини
зріє кісточка-камінець
більше не ходжу тією землею
але не забуваю своєї черешні
зберігаю її ствердлі слова
у коробці з-під сірників
може колись їх
почує сонце
12.06.20
посадила на городі черешню
це мій найперший спогад
от бабця дає мені саджанець
який встромлюю в ямку
пригортаю зусібіч сухою землею
поливаю теплою дощівкою
довго не хочу мити руки
ця сіра земля
в якій так багато каміння
зі мною однієї крові
от черешня вже вища за мене
шкода ще не можна на неї вилізти
не можна сховатися серед листя
не можна навіть обійняти
тендітний стовбур губиться
у щедрих обіймах
яким буде в міру столітнє дерево
пальці разом з сонцем
пестять червонясту кору
от перші плоди мої перші прикраси
черешня сама простягає їх
на зелених долоньках
мені і пустотливим горобцям
діду не треба драбини
вона ділиться так
ніби житиме вічно
нічого собі не лишає
її ягоди схожі на вуста
які від ранку нікому
й слова не сказали
а вже полудень пече сонце
печуть слова зсередини
зріє кісточка-камінець
більше не ходжу тією землею
але не забуваю своєї черешні
зберігаю її ствердлі слова
у коробці з-під сірників
може колись їх
почує сонце
12.06.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію