Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Релігія та знання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Релігія та знання
Життя - і справжнє, і писане, інколи, б'є козі по нозі та заводить питливий розум у глухий закут. Ну, ось, наприклад: кажуть, діва-Марія. Наскільки я розумію - діва - це жінка, яка не народжувала. Незаймана. А якщо народжувала, то це вже мати. Дефлорація назавжди позбавляє жінку титулу "діва". І якщо вже бути зовсім точним, то жінка, яку вигнали народжувати дитинку в хлів для худоби - аж ніяк не діва. Чи таки діва? Як гадаєте?
А ось іще. "і народив Ісаак Іакова". Це як можна сприйняти? Чоловік настільки неординарний, що мав матку. І всі в його роду також. І груди, якими годував дітей? Ви собі таке уявити можете? Моя фантазія безсило кліпає очима.
Деякі секти мені нагадують племена тумба-юмба. Одні п'ють кров ворогів, інші - кров бога, якому поклоняються. Символічно, звісно. Але це суті не міняє: і ті, і ті - упирі.. Але вони цим пишаються. Наче. Чи не пишаються?
А, оце, був у лікарні. Там помирала жінка, вірянка церки Свідків Єгови. Їй потрібно було терміново зробити переливання крові. Довкола стояв гурт прихожан вищезазначеної церкви та молився. А лікар бігав довкола і просив зробити переливання. Не дозволили. Віра забороняє. І жінка околіла. А віряни зітхнули і пішли додому...
Ось тому, думаю, що люди казяться в залежності від середовища, куди потраплять. І ця хвороба - духовний сказ - невиліковна. Хочете не підхопити цю заразу - обходьте біснуватих стороною. Читайте художню літературу, наукову, казкову, історичну тощо. Але в жодному разі не торкайтеся релігійних опусів. Закупорку розуму гарантую. Це мені вже можна, бо я вуйко тертий, вірян регулярно доводжу до серцевих нападів та гіпертонії. На одну долоню кладу суботника, на другу Свідка Єгови. Потім долонями "ляп!" І з них лишається мокре місце.
Є ще одне питання, яке мене дивує. Корова каже "му-му", собака - "гав-гав", коти - "няв-няв". А віряни читають тільки Біблію. Чи Коран, чи Тору, наприклад. Інше їх не цікавить. Тобто, варяться в одному борщі, доки не помруть. Космічні програми Ілона Маска їх не цікавлять, застосування гравітації для потреб людства також. Головне - вірити в... А сісти і вивчити квантову механіку - це занадто складно. Бо голова пуста, інтегральні рівняння у школі влітали в одне вухо і так само швидко вилітали через інше.
А погляди затятих вірян просто лякають смертних людей! Там така ненависть до інакомислія, така зверхня впевненість у власній правоті, що у вагітних жінок та п'яничок несамохіть підгинаються колінця. Інколи, від ляку, трапляються навіть передчасні пологи. Ви про ці випадки знаєте. Тому даю застереження:
вагітних жінок до гуру, святих отців, муллів, пророків та святих не пускати. Можна читати щось хороше, давати слухати приємну, заспокійливу музику, Дозволити вовтузитися у квітнику. Навіть корову видоїти чи курям корм дати. Але боже збав слухати в такому стані релігійну ахінею! Дитинка неодмінно звихнеться, якщо народиться. І до університету піти вчитися не потрапить. Вивчати теоретичну механіку чи опір матеріалів - ще та морока. Краще вивчати Біблію, наприклад. Останній, виправлений стократно варіант. І виправлений так, що оригінал здається убогою копією. А читати його людям непідготовленим ніззя. Бо всі віряни порозбігаються. Церква не отримає прибутку, а священикам доведеться сіяти не слово боже, а жито та овес. Розумієте, до чого я веду?
А жінка допитлива, торсає мене:
- Чоловіче! Чому Свідки Єгови не вдягають вишиванок, а суботники обрізають крайню плоть?
- Розумієш, для перших - усі атрибути мирського життя зайві. Національні, зокрема. А для других - важливо, щоб ритуал, який існував кілька тисяч років тому, не викривлювався.
- А чому нинішні християни, окрім суботників, не обрізаються, як Христос?
- Жінко! Це дуже болісна спецоперація. У жаркому кліматі, без медицини, це було необхідністю. Семіти це знали, тому медичну процедуру вкрутили в Біблію. А в українців на той час було холодно. Кабаки б позамерзали. Тому у нас все було навпаки: предки одягали кожухи та теплі штани.
- А як проповідники вибирають час, коли потрібно говорити про бога?
- Дуже просто. Людина повинна поспати. А потім, нічого поживного до рота не вкинувши - іти на проповідь. Надголодь святі письмена сприймаються найкраще. А на повне пузо - не дуже. А увечері - ще одна проповідь. І так хоча б, місяць. І тоді у людини потихеньку їде стріха. І гоп - ще один віруючий! Ще одна людина, яка буде платити десятину. Це важливий аспект психології.
- А якщо людина освічена, кандидат якихось наук, наприклад?
- Не має значення. Тут діє теорія великих чисел. Якщо простіше - два карасики клюнуть, два карасики наживку обійдуть стороною. Теорія імовірностей у чистому вигляді.
- Чоловіче! А тебе не дивують божі храми поруч з університетами?
- Ні. Бо віра і знання - це дві сторони однієї монети. Пліч-о-пліч стоять Володимирський собор та університет імені Грінченка.
Дивно, але батьки мене охрестили у Володимирському соборі. Я тоді ще не вмів навіть розмовляти. А от учився - в університеті...
27.08.2023р
А ось іще. "і народив Ісаак Іакова". Це як можна сприйняти? Чоловік настільки неординарний, що мав матку. І всі в його роду також. І груди, якими годував дітей? Ви собі таке уявити можете? Моя фантазія безсило кліпає очима.
Деякі секти мені нагадують племена тумба-юмба. Одні п'ють кров ворогів, інші - кров бога, якому поклоняються. Символічно, звісно. Але це суті не міняє: і ті, і ті - упирі.. Але вони цим пишаються. Наче. Чи не пишаються?
А, оце, був у лікарні. Там помирала жінка, вірянка церки Свідків Єгови. Їй потрібно було терміново зробити переливання крові. Довкола стояв гурт прихожан вищезазначеної церкви та молився. А лікар бігав довкола і просив зробити переливання. Не дозволили. Віра забороняє. І жінка околіла. А віряни зітхнули і пішли додому...
Ось тому, думаю, що люди казяться в залежності від середовища, куди потраплять. І ця хвороба - духовний сказ - невиліковна. Хочете не підхопити цю заразу - обходьте біснуватих стороною. Читайте художню літературу, наукову, казкову, історичну тощо. Але в жодному разі не торкайтеся релігійних опусів. Закупорку розуму гарантую. Це мені вже можна, бо я вуйко тертий, вірян регулярно доводжу до серцевих нападів та гіпертонії. На одну долоню кладу суботника, на другу Свідка Єгови. Потім долонями "ляп!" І з них лишається мокре місце.
Є ще одне питання, яке мене дивує. Корова каже "му-му", собака - "гав-гав", коти - "няв-няв". А віряни читають тільки Біблію. Чи Коран, чи Тору, наприклад. Інше їх не цікавить. Тобто, варяться в одному борщі, доки не помруть. Космічні програми Ілона Маска їх не цікавлять, застосування гравітації для потреб людства також. Головне - вірити в... А сісти і вивчити квантову механіку - це занадто складно. Бо голова пуста, інтегральні рівняння у школі влітали в одне вухо і так само швидко вилітали через інше.
А погляди затятих вірян просто лякають смертних людей! Там така ненависть до інакомислія, така зверхня впевненість у власній правоті, що у вагітних жінок та п'яничок несамохіть підгинаються колінця. Інколи, від ляку, трапляються навіть передчасні пологи. Ви про ці випадки знаєте. Тому даю застереження:
вагітних жінок до гуру, святих отців, муллів, пророків та святих не пускати. Можна читати щось хороше, давати слухати приємну, заспокійливу музику, Дозволити вовтузитися у квітнику. Навіть корову видоїти чи курям корм дати. Але боже збав слухати в такому стані релігійну ахінею! Дитинка неодмінно звихнеться, якщо народиться. І до університету піти вчитися не потрапить. Вивчати теоретичну механіку чи опір матеріалів - ще та морока. Краще вивчати Біблію, наприклад. Останній, виправлений стократно варіант. І виправлений так, що оригінал здається убогою копією. А читати його людям непідготовленим ніззя. Бо всі віряни порозбігаються. Церква не отримає прибутку, а священикам доведеться сіяти не слово боже, а жито та овес. Розумієте, до чого я веду?
А жінка допитлива, торсає мене:
- Чоловіче! Чому Свідки Єгови не вдягають вишиванок, а суботники обрізають крайню плоть?
- Розумієш, для перших - усі атрибути мирського життя зайві. Національні, зокрема. А для других - важливо, щоб ритуал, який існував кілька тисяч років тому, не викривлювався.
- А чому нинішні християни, окрім суботників, не обрізаються, як Христос?
- Жінко! Це дуже болісна спецоперація. У жаркому кліматі, без медицини, це було необхідністю. Семіти це знали, тому медичну процедуру вкрутили в Біблію. А в українців на той час було холодно. Кабаки б позамерзали. Тому у нас все було навпаки: предки одягали кожухи та теплі штани.
- А як проповідники вибирають час, коли потрібно говорити про бога?
- Дуже просто. Людина повинна поспати. А потім, нічого поживного до рота не вкинувши - іти на проповідь. Надголодь святі письмена сприймаються найкраще. А на повне пузо - не дуже. А увечері - ще одна проповідь. І так хоча б, місяць. І тоді у людини потихеньку їде стріха. І гоп - ще один віруючий! Ще одна людина, яка буде платити десятину. Це важливий аспект психології.
- А якщо людина освічена, кандидат якихось наук, наприклад?
- Не має значення. Тут діє теорія великих чисел. Якщо простіше - два карасики клюнуть, два карасики наживку обійдуть стороною. Теорія імовірностей у чистому вигляді.
- Чоловіче! А тебе не дивують божі храми поруч з університетами?
- Ні. Бо віра і знання - це дві сторони однієї монети. Пліч-о-пліч стоять Володимирський собор та університет імені Грінченка.
Дивно, але батьки мене охрестили у Володимирському соборі. Я тоді ще не вмів навіть розмовляти. А от учився - в університеті...
27.08.2023р
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
