***
Новини мозок знову рвуть на шмаття.
Ця сотня днів — солоне море втрат.
Так Україна знов втрача атлантів,
Новинна стрічка — мов бинтує стяг.
А що Європа? Декому байдуже.
Німецький уряд паузу бере.
Нам кажуть: "Почекайте зброя буде…»
Потилицю почісує ПАРЕ....
ЄС свій голос обережно студить...
(Мов обпектись боїться об «старе»).
Життя людські кладуться на ваги.
Країни ж мають інші береги.
Вже другий місяць нам стискають груди,
Їх нерішучі спроби бути людяними.
У людяності на очах берет?
(Війна ж ні в кого дозвіл не питає),
Її годують мізки упирів,
Моя свідомість досвід не сприймає
Він у мені щось гірко спопелив.

Ті що будують бізнес на крові,
Їх, певно, в нафті рід увесь сконає…
Розсадником пекельної смоли.
Війна — яка руйнує статус раю,
Показуючи пекло на землі.
Глибока шана, тим, що зберегли
Звитягу, мужність і холодний розум.
Все не розкажуть нам близькі загрози,
До дальнісних — готуємось у млі.
Леся Шаповал
Весна 2022