Мені сподобалося. Поздоровляю з новим твором.
Нових творчих звершень.
Хіба що роса/краса, вікні/стіні...

Одна ластівка не робить весни, а дві такі рими не псують приємного враження.

Тяжко уявити забинтовані рамою хмари. Чомусь підсвідомо виникає "забинтовані хмарами рами". Загратовані рамою, захрестовані рамою, перехрещені рамою хмари. Зрозуміла і близька картина та відчуття...

:-) Мені це гарно уявляється, шановний пане Валентине.
Хмари з хрестатим бинтом - щоб ті не розпалися, або зріднилися, як окрайчики ран.
Є такий різновид поезії - не зовсім вивчений, не всім зрозумілий. Не буду перелічувати його ознаки.
Шануймося :-)
Або як Ви кажете, - будьмо.

Все чудово!
Але мій смак на - "забинтовані рамою хмари" цього разу співпав зі смаком п. Валентина. - так, як "рама" - це щось необ`ємне, а "бинтування" - так.
Але це моя суб`єктивна думка...

До ранку думав, коли прокидався, що воно за така холодниця чи холодник? Їжа така є охолоджена, як з'ясувалося вранці.
А різновид поезії подібного зразку - щось легке та дешеве, але все ж більш творче, ніж, наприклад, петросянівський гумор чи деякі вірші минулого чи на т.з. політичну злобу дня".
Пригадав лікарню, шахтарів, яких бачив по ТБ нещодавно - і зовсім враження перемінилися. Блюзнірством віддихує віршик такий, нечутливістю до горя чужого.
А я ще щось пояснювати намагався - різновид поезії, мовляв. Він мені подобається, на жаль (в даному випадку). Є і так з чого сміятися - та не в лікарні. Є, з чого і сумувати.
На все добре.
Пане Валентине, я Вас зрозумів. Вибачайте :-)

Пане Олександре, до чого тут я? Я тут ні про що подібне не казав. Може, то був якийсь інший вірш?

Колеги, ваші коментарі це окремий вид творчості :)
Щодо віконних рам, то я пригадав собі, як вони виглядали за моїх перебувань в палатах. Набиті ватою і заліплені бинтами на зиму, схоже, таким чином простояли не одне літо, перебинтовані окремими місцями наново. Отож світ за цими рамами виглядав вельми характерно. :(

Я Вас, пане Валентине, зрозумів у головному.
Є така річ як чистота поетичного слова чи чистота взагалі всього, що воно несе в собі.

Хтось працює з історичними матеріалами, заново висвітлюючи давно минулі події, хтось створює фантасмагоричні картини, хтось - змальоває нові, ніким не бачені, але існуючі. Хтось відверто розповідає про інтимне, хтось менторствує, хтось - лірично передає свої душевні відчуття, чого б вони не торкалися. А хтось пише дешеві вірші - навіть нерідко і я.
Ось і все.
Творчої наснаги та нових поетичних здобутків :-)

Гарний вірш, зазвичай у лікарні є час думати і писати...
З теплом, Варця;)-

Велесе, то ви звяжіться з нашим Ярославом Нечуйвітром, все таки у нього ціла клініка державна терепевтична, і він сам лікар від Бога.

"Одісей" і "Повернення" - чернетки першого читання. Вони значно трансформовані вже, сподіваюсь, у кращий бік, але ще не
поновлені на моїх сторінках.

Велесе, тут цікавий проект почався - долучайтесь :)
http://maysterni.com/publication.php?id=16505

Вітаю Вас, шановний митець.
Пан Олдр Де мав час для міркування багато над чим.
Згадав про свою поетичну (не оздоровлювальну) санаторну тему, ще кількаразово помилувався Вашою лікарняною.
Бажаю Вам міцного здоров'я. Нових творчих здобутків. Хай Вам ніщо і ніхто не заважає жити.