ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарєв (1955) / Вірші

 Юркодар - 83
Розбурханий ставок


Кажуть, Моцарт швидко писав: раз - і симфонія, раз - і опера на чотири дії! Я теж пишу швидко: за день можу віршів сім-вісім написати. Раніше міг і більше, але зараз вже важко - вік, знаєте? Повністю підтримую позицію мого колеги Микити Тополя-Угорелло: аби писати! Він взагалі молодець: опублікував уже 1254 вірші.
Упевнений, що саме в ці хвилини закінчує вже 1255-й, а може, й 1256-й…
Але, між нами, він час від часу щось «позичає» - у Тичини, приміром, в інших поетів. Я, звичайно, сказати цього йому не можу - друг все ж таки…
Інколи я навіть вночі прокидаюся й одразу хопаюся за айпад. Скажімо, прямо уві сні прийшла рима «поети-ракети», я швиденько додав «знаю-бажаю», ще пару слів, і такий вірш-лЯля вийшов!.. Дружина іноді на мене шипить: боженьки, коли це все закінчиться?! А я їй спокійно так аргументую: кину писати - почну пити або з вудкою годинами сидіти на льоду… Вибирай!


Один у Вибраних розлігся, наче кіт,
а другий стягує чуже, немов оброк.
Як затишно жилося стільки літ…
Агов - розбурхали ставок!

Автор: Юрко Дар
2023 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2023-11-17 09:47:56
Переглядів сторінки твору 302
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.827 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 09:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-11-17 10:00:54 ]

Все на що ти здатен це набрати у рот лайна і плюватися, гундосику, але плюєш ти на вентилятор тому сам і смердиш. Хоч від зросійщеної потвори іншого чекати зась!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2023-11-17 10:58:22 ]
Тож дивись, гн*днику, ти вже сам відверто лаєш іншу людину. А пам'ятаєш, як ти мені нап*оздував, що до такого не опускаєшся? Ти і зараз заперечуватимеш? Чи не помічаєш? Я тобі так скажу, єзуїте бракований: вали звідси до тієї вишгородської нори, з якої ти вилізло. Твоя убога люмпен-пролетарська доля - це найкращий аргумент проти всього, що ти намагаєшся тут комусь довести. Якби тобі Мережу не підключили, то твоє життя було би ще убогішим. І ти сам у своїх проблемах винен. Пших звідси, осоружний, дивитися бридко на такого супергероя: людина-лох

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2023-11-17 14:03:25 ]
Самосвал, ти - поц, маєш щось сказати приїдь і скажи, шавка туалетна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2023-11-17 14:45:16 ]
Я тобі вже стрілку забивав) ти потім кудись на день зник і зробив вигляд, що нічого не було, а потім обіцяв на мене школоту свою натравити - ото і вся твоя ціна. Ти об*срався і всі це бачили)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2023-11-17 18:28:04 ]
Чомусь не чути миротворчих закликів Миколи Дударя.
Можливо, він сповідує гру лише в одні ворота?