До мене в гості прийшли свідки Єгові. Чемні, усміхнені та всі у вишиванках. І так мені стало приємно, що запросив їх до господи погомоніти. Вони й не проти, оскільки навернути ще одного безбожного грішника до істинної віри - справа богоугодна і на тому світі зараховується як списання десяти гріхів одночасно.
- Питають,- Олександре Григоровичу! Що ви скажете про істинну віру, яку ми несемо людям?
- Гарна справа. Нічого поганого тут не бачу. Але є одна заковика….
- Яка?
- Ви боретеся з бісівством, ідолопоклонством, чаклуванням, язичництвом. А водночас його і активно пропагуєте.
- Як так! Нічого подібного!
- Помиляєтеся. Ось дивіться, на усіх вас чудові вишиванки. А знаєте, що означають усі ті візерунки та він’єтки? Ні? То давайте вам поясню.
Вишиванка Елеонори Пилипівни густо прикрашена листям дуба. За традицією, такі вишиванки носять не жінки, а чоловіки. Вони символізують силу, витривалість. Цей орнамент - атрибут бога Перуна і все, що з ним пов’язане. Жоден притомний юдей не вдягне такий одяг, бо це вважається поклонінням боввану. А наші місцеві лопуцьки цього не знають, тому ставлять свічку і богу, і чорту. Тобто моляться Єгові та Христу, але захищені символами Перуна. Ні в юдеїв, ні в мусульман такого на одязі немає.
Рванула Елеонора Пилипівна з себе вишиванку, звільнилася від гріховного, підняла спідницю аж до шиї аби прикрити ліфчика та чкурнула бігом додому, аж гай зашумів.
Загомоніли віряни, навіть проповідник розгубився, торсає китиці власної вишиванки і не знає що сказати. Сказав я.
- Самуїле Євстрахієвичу! А Ви носите жіночу вишиванку! Ще й яку!
- Не може бути!
- Ще й як може! Ось дивіться, центральне місце посідає імпозантний вазончик з квітучою рослиною, а по обидва боки - зграйки птахів. Це - символ Берегині, жіночого начала. Це - охоронна магія від зла в чистому вигляді. Такі візерунки - це поклоніння богигі Ладі. Вони - атрибут вагітних жінок та молодих мам. А ви - вусатий, дебелий вуйко. Ще й вірите в Єгову. Наче.
Самуїл Євстрахієвич хутко зняв вишиванку і сором’язливо увіпхнув її у валізку зі стосиком брошурок «Сторожевая башня». Волохаті груди виглядали настільки застрашливо, що навіть вірянки власного приходу одвернулися та почали хреститися.
- Ось, вдягніть піджачка,- сказала моя дружина-берегиня та простягнула святій особі мого шкільного, побитого міллю піджачка, якому вже років сорок.
Не склалася у нас цього разу бесіда, пішли від мене дорогі гості зажуреними.
А оце прийшов у гості мій давній друг – піп Онуфрій. І хоч у нас погляди на релігію та віру трохи не збігаються, але в житті допомагаємо одне одному, сваримося, миримося, гуртом облизуємо чарки на риболовлі, коли наші жінки не бачать. Ну, то таке.
Цього разу чаркувалися на законних підставах, бо - Покрова.
Окухлилися, хекнули, трішки поплямкотіли кров’янкою і загомоніли.
- Онуфріє! Подобається мені вишиванка, яка в тебе під рясою! Знаменитий візерунок! Сили неймовірної!
- І мені подобається. За першої ліпшої нагоди вдягаю.
- А знаєш що він означає?
- Нє…
- Це - камінь-Алатир! За легендою - це священний «живий камінь", що лежить на південь (Раю). На ньому росте Дерево Роду (Життя). Із нього виходять і в ньому сходяться всі дороги.
Алатир уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і нескінченній кількості живих зародків-бруньок, що лежать під священним каменем і ними щовесни Дажбог засіває землю і людство. На ньому завжди горить живий вогонь Сварога - Родове Вогнище, до якого Боги приносять свої палкі молитви заради минулого, сучасного і майбутнього людства.
Алатир (Камінь-Алатир, Око Роду, Козацький Хрест, Ружа) є споконвічним духовним символом Українців-русинів, знак Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Він святіший із символів людства, модель розгортання і згортання Всесвіту.
Алатир - це древній символ присутності Бога. Він походить від яйця, яке зніс Першобог українців-русичів Сокіл-Род і символізує єдність з божеством через подяку Всевишньому. Подякою православного рідновіри Богу за своє народження і можливість самовдосконалення життя по Праву (Божественний закон Справедливості). Правда - не розумію як така вишиванка личить християнину, бо це чисте ідолопоклонство. Більш того - таку вишиванку носять діти. А ти - сивочолий бурлака.
Онуфрій - людина вихована, тому одяг не шматував, а тихенько зняв з грішного тіла і поклав на окрайчик ослону. Зостався лише осріблений хрест на шиї та православна роба священнослужителя.
- Добре, що сказав, Сашко. А то мені завтра йти до архімандрита. А він до бісівських строїв ставиться вельми неприхильно. Може посадити на хліб та воду за порушення канону. Він може.
- Ну, тоді залиш вишиванку мені. Я її Івану Телесику віддам. Йому хоч і тринадцять рочків, але виглядає, наче бройлер серед курчат. Звідки такі дітки беруться у сусідки – Насті - незрозуміло. Вона від вітру хитається, трохи вища за кота, а діти - дуби!
- Хай бере, не заперечую.
- Але в мене є ще кілька вишиванок. Може, розкажеш, що означають орнаменти та чи можна їх вдягати духовним християнським особам?
- Гаразд. Але спочатку питання: бачив у тебе коц на ліжку з ромбами.
- Є такий.
- Так от знай: ковдри з такими вишитими знаками - атрибут подружнього ліжка рідновірів. Мйже щомісяця вони за слов'янським колодарем відзначають свято Мокоші. В образі Мокоші бачимо відгомін стародавнього культу Великої Богині-Матері (Мати–Сва та змієногої крилатої Апа у Скіфів) У "Велесовій Книзі" вогняна птаха-зоря Матир-Сва несе ввечері вогонь небесний у наші домівки: "Молимо Патар Дяіє, яко той ізведе огінь, який Матирь-Сва-Слава принесла на крилах своїх Праотцям нашим».
Мокоша вважається старшою роженицею, берегинею та головною богинею жіночого пантеону у слов'ян - Богинею родючості у всіх її назвах та проявах. На рівні творця опікується шлюбом, дітонародженням, жіночими ремеслами, надає та полегшує пологи і є заступницею породіль, жриць, знахарок та ворожок. Пов’язана з водною стихією, під її владою, перебувають Русалки й Берегині. Крім того, Мокоша вважається володаркою риб, і може поставати в риб'ячому образі.
За розумінням світобудови слов'ян, – чоловік це вогонь, а жінка це вода, які разом творять життя, як у Всесвіті. Сварог створив всесвіт, а Мати–Сва народила в ньому життя. Тому її вияв у Яві є Матінка Земля та в побуті Матір Лада, що оберігає сім’ю, родину, дає плідність жінкам та лад і добробут. За прадавньою традицією Русичі й Козаки саме через це брали в похід та на війну жменьку рідної землі, яку отримували від старшої жінки родини або дружини. Пізніше Свято Матері Землі та Перуниці було перейменовано церквою на Покрову, яке оце нині ми з тобою відзначаємо.
- А не хіба Ісусової божої матері?
- У християн - так. А в рідновірів - інша мати. Але це деталі.
Насупив чоло Онуфрій, гриву похилив, задумався.
- Добре, що розказав. Завтра коц віднесу Степаниді. Вона затята атеїстка, ні в що не вірить, а живе бідно. Їй обновка буде як манна з небес. А тепер розповідай про вишивку.
- Так от, існують вишиванки жіночі, чоловічі, дитячі, весільні. Вони особливі, оскільки вдягаються тільки раз у житті і кладуться до скрині як обереги.

Наші предки шанували стихії природі та поклонялися їм. Найбільш поширеними елементами вишивки були символи, які позначають стихії сонця та води. Сонце зображувалося у вигляді восьмикутної зірки або свастики, а вода – у вигляді хвилястих ліній. Ці символи слугували захистом від злих сил.
Ще одним поширеним символом є ромб з крапкою у центрі, який символізує плодючість. Український одяг з зображенням ромбів одягали подружжя, які хотіли стати батьками.
На сорочках часто зображували один з українських національних символів – калину. Калина вважається уособленням вогненної трійці – Сонця, Місяця та зірок. Червоний колір калини символізує кров нації та безсмертя роду.
Символом щасливого сімейного життя є виноград. Виноградні грона зображували не тільки на сорочках, але й на рушниках та скатертинах. Барвінок, який часто можна побачити на вишивках, символізує молодість, цілеспрямованість, розвиток. Хміль має приблизно таке ж значення. Сорочки з зображенням барвінку і хмелю, як правило, виготовлялися для молодих парубків та дівчат.
Червоний мак на вишивці вважався оберегом роду та захистом від зла. Якщо в родині були загиблі воїни, жінки з цієї родини зображували на своєму одязі маки, у пам'ять про них. Троянда уособлює любов і милосердя, соняшники символізують життя, енергію, щастя.
На українських вишиванках часто можна побачити зображення різних тварин: зозулі, сови, півня, метелика, зайця та інших. З такими вишиванками треба бути особливо обережними, бо кожен символ передає вдачу тварини своєму господарю. І кожен візерунок символізує власного бога: Сварга, Дажбога, Білобога, Чорнобога, Ярила, Купайла тощо.
- Йой! - вигукнув Онуфрій. - Так у нашому селі кожен другий у вишиванці! Це ж виходить, що вони усі - язичники, хоч і несвідомі.
- Авжеж. Рідне, давнє, живе дуже важко здолати навіть часу, не те що якоюсь чужоземною вірою. Он, у нас навіть подушки вишиті. Лягаєш спати на такій вишивці, а тебе і твій сон береже богиня Лада. Ніяке чортовиння не підступиться, вір мені.
- А що ж мені робити з образами в церкві? Вони ж у вишитих рушниках!
- А що там зображено?
- Якісь хрести закручені.
- Тю! Та це ж сварга! Це символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. У давнину українці пов'язували цей знак із силою домашнього вогнища та родинним щастям.
Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Але в українських вишиванках зустрічається і повна сварга - накладання лівооберненої на правообернену. Переважно такі мотиви поширені були на Правобережжі.
Цей символ означав гармонію - дві протилежні сили, які врівноважувались потоками. Повна сварга вважається енергетично дуже сильним знаком.
- Йой! Архімандрит мене точно зі світу зжене, якщо таке побачить. Звиняй, побіжу до храму та познімаю, доки не пізно. А суліяку з чачею доп’ємо потім.
- Гаразд, біжи кабанчиком. А я трохи покуняю.
Отак, людоньки ми і живемо: пояснюємо людям природу та походження предметів побуту та ужиткового мистецтва допитливим сусідам, лікуємо громаду від хвороб тілесних та духовних, заповнюємо пробіли в знаннях.
А ви, шановні християни - носите вишиванки, спите на бісівських язичницьких знаках, угортаєте ікони Спасителя та Божої матері в ідолопоклонство? Якщо так - визначайтеся кому служити: богові чи чорту. Бо може бути пізно.
24.12.2023р.