Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.23
16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
2026.07.23
16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
2026.07.23
16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
2026.07.23
15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
2026.07.23
14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
2026.07.23
12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
2026.07.23
12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
2026.07.23
11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ
(Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери)
Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
2026.07.22
09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева
Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося.
Антоній стояв на стіні палацу,
2026.07.22
08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
2026.07.22
07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
І наснився сон...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І наснився сон...
Я спав. І снилося мені, що 14 квітня 2014 року Гіркін захопив Горлівку. А вже 17-го 95-й кіартал на чолі з Зеленський давав концерт окупантам і колаборантам.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
