Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
2026.09.29
14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
2026.09.29
14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
2026.09.29
11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
2026.09.29
10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
2026.09.29
10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ
Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т
2026.09.29
07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
2026.09.28
23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
І наснився сон...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І наснився сон...
Я спав. І снилося мені, що 14 квітня 2014 року Гіркін захопив Горлівку. А вже 17-го 95-й кіартал на чолі з Зеленський давав концерт окупантам і колаборантам.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
