Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
І наснився сон...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І наснився сон...
Я спав. І снилося мені, що 14 квітня 2014 року Гіркін захопив Горлівку. А вже 17-го 95-й кіартал на чолі з Зеленський давав концерт окупантам і колаборантам.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
