Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.22
20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками
2026.05.22
19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.
Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.
Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес
2026.05.22
18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...
Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
2026.05.22
16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи
2026.05.22
15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.
Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
2026.05.21
20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
2026.05.21
18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
І наснився сон...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І наснився сон...
Я спав. І снилося мені, що 14 квітня 2014 року Гіркін захопив Горлівку. А вже 17-го 95-й кіартал на чолі з Зеленський давав концерт окупантам і колаборантам.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
Заплатили добряче, а потім поїхали їсти шашлики в місцевий ресторан. І які ж вони були добрі! Щелепи атристів зголодніло жували соковите м'ясце вгодованого кабанчика, украденого в українського фермера. Його самого розстріляли як націоналіста, а жінку згвалтували. Бо вона розмовляла українською мовою. Згодом мені наснилося, що після якогось обмазаного шоколадом сивочолого вуйка до державної кормиги став якийсь розвеселий комік і обороноздатність країни різко зросла. По-перше, зупинилося виробництво снарядів, ракетної техніки. А танкові заводи взагалі перестали працювати. Російська агентура намертво присмокталася до вітчизняної оборонки.
Наступний сон виявився з закордонною локацією. Очільник поїхав до Оману поговорити з Патрушевим про добросусідські відносини та здачу української агентури ФСБ
І здав.. Наче. Результат - провал операції з вагнерівцями іще багато чого.
Наступне сновидіння було солодкими до дрожу: Верховний головнокомандуючий щоденно з екрану телевізора годував мене брехнею, переконуючи, що війни не буде. Люди, які себе не поважають, йому повірили, А Валерій Залужний - ні. Бо віддав наказ розгорнути війська. А якби не вчинив би усупереч волі Президента, то орда стояла б уже у Львові.
В наступному сні я подумав: банда, яка окупувала печерські пагорби, ще довго смоктатиме кров з України. А потім хутко десантується за океан. Там де тепло і не бабахають ракети.. Щоб їх не спіймали та не розідрали розлючені українці.
А під ранок, змучений цими сновидіннями, подумав: якщо станеться непоправне - не здамся. Жити в державі, окупованій Кремлем - не буду. І чіплятися за життя не буду. Бо нащо таке життя, коли щодня в телевізорі буду бачити лик Зкленського?
Можливо, завтра насниться щось гарне, приємне, обнадійливе. А, може, навіть і сексуальне. Хоча, навряд, бо вік уже не той - скоро шістдесят..У такому віці взагалі не спиться А в очікуванні ракетних обстрілів - тим більше.
Прокинулася дружина, питає:
- Чоловіче, знову не спиш, думаєш?
- Ага.
- Про те, як виграти війну?
- Угу.
- То що надумав?
- Та надумав, але громадянам це не сподобається?
- - Чому?
- Надто справедливий підхід до мобілізації пропоную.
- Який?
- Всіх 73 відсотки громадян, які голосували за Зеленського - на фронт. Це - колективна відповідальність за те, що обрали своїм очільником людину, яка обіцяла мир та спокій... Шамкочучі бабусі будуть щодня, з ранку до вечора чистити картоплю бійцям. Готувати борщі. Молодиці конструювати дрони, діди точити снаряди,
- А депутати?
- А депутати від "ЗЕ" усіх рівнів, усі як один підуть у штурмову піхоту. І таким чином до лав ЗСУ надійде сім мільйонів мотивованих, відповідальних бійців.
- Чоловіче, а що робити з майном цих депутатів?
- Всі до останньої машини віддадуть на фронт, у власних палацах з басейнами та фініковими пущами будуть відновлюватися поранені, а всі прибутки з бізнесу будуть іти на зарплату воїнам та закупівлю зброї
- Чоловіче, це нереалістичний план. Щоб таке трапилося потрібно, по-перше, аби люди мали совість, а по-друге - оголосити війну, а не оце що зараз. Ось тоді, згідно з Конституцією Верховна Рада розганяється, а на місцях вводиться військове управління. Банди бариг, які себе називають місцевими радами стануть зайвими. А хто таке допустить? Ніхто.
Тому будуть воювати слюсарі, фермери, трактористи, а дяді з пухкенькими руками - ні.
- То шо ж робити?
- Запитати у Президента: де взяти людей?
- Так, наче, знайшли. Он, гребуть обмежено придатних артрозників та сколіозників. В штурмову піхоту набирають беззубих, підсліпуватих чоловіків, яким виповнилося 55 годочків. Кажуть - це самі сильні вояки, здатні перевернути хід війни. А ще будуть брати молодь. Щойно закінчив школу - ласкаво просимо в окоп!
- що робити з тими, які сидять за кордоном і повертатися не збираються?
- Дуже просто! Пам'ятаєш, як СБУ викрала в молдавії суддю Чауса? Отак треба і з ухилянтами. І першого, кого треба вивезти в Україну - Арестовича. Він військовозобов'язаний, вгодований, молодий. Язик працює так, що можна підключати динамо-машину і отримувати електрику. Він би вельми знадобився як спеціаліст з усього. І як розвідник. Нині їх малувато, а мін багато...
Отак до ранку і балакали з жінкою, будували плани. А о шостій пролунала повітряна тривога і почалися ракетні вибухи. Зеленський, мабуть, сидів глибоко в бункері, а ми вже і з хати не виходимо, бо єдине, що можемо встигнути - це вискочити у коридор і стати під стіною. Вік уже не той, аби бігати кабанчиком. А після обстрілу - негайно на працю, Бо війна війною, а комунальні платежі ніхто не відміняв.
А ви, друзі, як ховаєтеся під час ракетних обстрілів?
10.02.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
