Із леніним на росії усе зрозуміло. Від накладеного на нього путіним тавра руйнівника великої росії і творця окремішних радянських республік, зокрема, і України, іллічу вже не відмитися. У словах путіна присуд: «В результате большевистской политики возникла Советская Украина. Которую можно с полным основанием назвать Украина имени В.И. Ленина. Он ее автор и архитектор, есть документы». Отож, час великому іллічу лаштуватися на вихід із мавзолею.
Але чим заповнити вакуум – невже останками сталіна?
Мабуть, тому у росії так хутко твориться (чи, радше, відтворюється) культ сталіна, ударними темпами встановлюються памʼятники і бюсти, їх кількість вже досягла 110, зокрема, після російської анексії Криму в 2014 році їх стало більше удвічі.
За правління Путіна у росії відбулося тотальне переписування історії у дусі сталінського «Краткого курса истории ВКП(б)». І ось результат. Якщо у 2012 році діяльність Сталіна позитивно оцінювали лише 28% мешканців РФ, то в 2023 році - вже 63 відсотки!
Але варто нагадати путіну та його спецслужбам, що на сталіна теж є неабиякий компромат. Дивно, як пильне око досвідченого кагебіста не зафіксувало очевидну «измену».
Адже сталін свого часу теж доклався до створення СССР і успішно розвивав «ленінську національну політику». Як міг путін пробачити сталіну «коренізацію» в цілому і «українізацію» зокрема. А окремі пасажі сталіна є для путіна взагалі убивчими, зокрема його промова на Х з’їзді партії у 1921 році. Ось витяг: «Далее, я имею записку о том, что мы, коммунисты, будто бы насаждаем белорусскую национальность искусственно. Это неверно, потому что существует белорусская нация, у которой имеется свой язык, отличный от, русского, ввиду чего поднять культуру белорусского народа можно лишь на родном его языке. Такие же речи раздавались лет пять тому назад об Украине, об украинской нации. А недавно еще говорилось, что украинская республика и украинская нация – выдумка немцев. Между тем ясно, что украинская нация существует, и развитие ее культуры составляет обязанность коммунистов. Нельзя идти против истории. Ясно, что если в городах Украины до сих пор еще преобладают русские элементы, то с течением времени эти города будут неизбежно украинизированы. Лет сорок тому назад Рига представляла собой немецкий город, но так как города растут за счет деревень, а деревня является хранительницей национальности, то теперь Рига – чисто латышский город. Лет пятьдесят тому назад все города Венгрии имели немецкий характер, теперь они мадьяризированы. То же самое будет с Белоруссией, в городах которой все еще преобладают небелоруссы».
І це вже не важливо, що більшовики намагалися за будь-яку ціну очолити процес українізації, який вони не спроможні були зупинити. Очолити, щоб зупинити і повернути назад. Але вляпався віссаріонович в українізацію по самісінькі вуха. Адже на той час ленін вже пішов у кращий світ і сталін залишався при кермі СССР.
Отож, і сталіна – геть!
Але місце ідола порожнє не буває. Адольф Алоїзович уже зачекався у черзі до п’десталу. Путін облаштовує для того підґрунтя.