Є де-кілька речей, за якими я буду шкодувати і на тому світі: що не спробував просити пробачення у дівчат моєї молодості - когось не долюбив, когось не зрозумів, когось лишив на поталу… Не зміг переконати в своїй непричетності до тих чи інших подій - своїх знайомих, друзів… В якийсь період свого життя мало приділяв уваги собі. Де-яких нелюдів не знищив фізично… а треба було б… Випадкові мізерні борги - свої і чужі канули в лету, про що і нагадує щоденна молитва…
І є речі, якими пишатимусь вічно: мамою і татом, близькими родичами. і тою, хто родив мені дочку і сина. Своєю спроможністю раціонально сприймати чужі думки щодо своїх бажань творити, не обов'язково словами - були й інші матеріали. Не досипати, не доїдати -- якщо це відносилось допомоги іншим. У любій справі бути щирим, спираючись на власний досвід і на свої сили… визнавати поразку, як ступінь того ж таки досвіду… думати правдиво і щиро висловлювати думки, незважаючи на обставини...
Є речі і нейтрального тлумачення. Про них іншим разом.