ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
2026.04.20
09:27
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!».
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
2026.04.19
23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
2026.04.19
22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
2026.04.19
21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
2026.04.19
21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Чернетка /
Проза
Музькіни сни і страхи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Музькіни сни і страхи
І
Музі Пегасько наснився Поет-її-мрії. Яка ж панянка, від бубочки до старої шкапи, знехтує нагодою ощасливити
об'єкт свого захоплення переповідкою сну? Музька відчинила електронну скриньку, зробила глибокий вдих ... і на
видиху зрозуміла, що у льосі під бурхливими почуттями шкрябається щось вперте, штрикате, відпихаючи листа убік.
Чубилися текстики.
ІІ
Городок был шагаловски лубочно-витражным, алейхемовски хлопотливо-любопытным. И вполне культурным.
Мог похвастаться собственными хинчиком, брандмейстером, гицелем и даже библиотекарем.
Но явление Дирижёра взбудоражило всех горожан, вплоть до мух. В их исполнении «дири-ж-ж-ж-ж...»
интриговало ещё сильнее.
Воскресным днём, столь же непримечательным, как и все остальные, покосившийся доминошно-шашковый
павильон посреди пыльного сквера окутала Музыка.
Невидимый оркестр звучал слаженно. Дирижёр плавно вёл мелодию кончиками пальцев. По мелодии плелась
жимолость, юные белые цветки благоухали Аква ди джоей от Армани, подуставшие золотистые – Гуччи блум
аква ди фьори, заглушая запах перепревших картофельных лушпаек и прокисших арбузных корок.
Музыка лилась свободно, её вдоволь хватало всем желающим, желающим обещания всемогущего детства.
Музя узнала в Дирижёре Поэта-своей-мечты, не удивилась и удобнее завернулась в одеяльце сна.
ІІІ
Задиркувата Пегасько заклякла від остраху.
А як кареза-ніч продовбе і жадібно висмокче її яйце-райце?
А як ґалаґан-день мозолястими лапами розтрощить тендітну шкаралупку?
Раптом ніколи-ніколи не зацоркотять її зубки та пазюрки, не видзьобається
вона - ілюзія-алюзія-алегорія-алігаторка-літераторка...
Ховайся, кареза-ніч!
Принишкни, ґалаґан-день!
ante bellum
Музі Пегасько наснився Поет-її-мрії. Яка ж панянка, від бубочки до старої шкапи, знехтує нагодою ощасливити
об'єкт свого захоплення переповідкою сну? Музька відчинила електронну скриньку, зробила глибокий вдих ... і на
видиху зрозуміла, що у льосі під бурхливими почуттями шкрябається щось вперте, штрикате, відпихаючи листа убік.
Чубилися текстики.
ІІ
Городок был шагаловски лубочно-витражным, алейхемовски хлопотливо-любопытным. И вполне культурным.
Мог похвастаться собственными хинчиком, брандмейстером, гицелем и даже библиотекарем.
Но явление Дирижёра взбудоражило всех горожан, вплоть до мух. В их исполнении «дири-ж-ж-ж-ж...»
интриговало ещё сильнее.
Воскресным днём, столь же непримечательным, как и все остальные, покосившийся доминошно-шашковый
павильон посреди пыльного сквера окутала Музыка.
Невидимый оркестр звучал слаженно. Дирижёр плавно вёл мелодию кончиками пальцев. По мелодии плелась
жимолость, юные белые цветки благоухали Аква ди джоей от Армани, подуставшие золотистые – Гуччи блум
аква ди фьори, заглушая запах перепревших картофельных лушпаек и прокисших арбузных корок.
Музыка лилась свободно, её вдоволь хватало всем желающим, желающим обещания всемогущего детства.
Музя узнала в Дирижёре Поэта-своей-мечты, не удивилась и удобнее завернулась в одеяльце сна.
ІІІ
Задиркувата Пегасько заклякла від остраху.
А як кареза-ніч продовбе і жадібно висмокче її яйце-райце?
А як ґалаґан-день мозолястими лапами розтрощить тендітну шкаралупку?
Раптом ніколи-ніколи не зацоркотять її зубки та пазюрки, не видзьобається
вона - ілюзія-алюзія-алегорія-алігаторка-літераторка...
Ховайся, кареза-ніч!
Принишкни, ґалаґан-день!
ante bellum
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.252 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.252 seconds