ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Nostalgia for spring
Все написано й усе пережито,
Залишилась скупа порожнеча.
Вільний простір і чисті сторінки,
Непорушність та непересічність.

Добігає кінця стрімка річка,
Океану, на жаль, не видно
І відзнято у кінострічках
Все, що було колись дійсним.

У очах ще запаси свободи,
Безколірним ллються ефіром,
Порожнеча тисне на стіни
Вона хоче за межі, в простори.

Хоче бачити, чути, пірнати
Із дельфінами в море фантазій.
Цвіт акацій спокійно вдихати,
Куштувати достиглість вдачі.

Хоче в колір північного сяйва
Фарбувати похмурі будні,
Та навколо війни мури,
На піску - спорожнілі мушлі.




06.04.2024р.

https://youtu.be/jEjov0jADN4?feature=shared




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-06 20:46:32
Переглядів сторінки твору 237
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.12 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:12:49 ]
Доброго Вам вечора, чарівна леді Олено!)
Щось у мене із зв'язком жахливе - здебільшого я офф... Зараз ніби є, але чи надовго?(( Так чи інакше, доки він є, користуюсь нагодою... І читаю Вас - наче воду живу п'ю жадібно!!

Чудовий вірш, красунечко! Дуже співзвучний настрою!!

Що з тобою? Що зі мною?
Біль в тобі та біль в мені.
І до чого б за весною
Ностальгія навесні?
Скаже хтось, що це безглуздя
В романтичній цій порі.
Нібі ж ось воно – пелюстя.
Он світанок на Дніпрі.
Теплі ранки, ну а згодом
Романтичні вечори.
І здебільшого погода –
Навіть шорти – не екстрим.
Гарне личко на дісплеї -
Посміхаєшся там ти…
Квітнуть паркові алеї -
Обійнятися і йти…
І не мати навіть думки,
Скільки пролетить годин.
І численні поцілунки.
Але ще за хоч один –
Все б віддав, щоб не кортіло,
Дамі серця, геть усе.
А душа, здається, тіло
Зараз в небо піднесе.
Хай би грець їй, тій машині -
Я і тут не розгублюсь,
Де солодшими пташині
Співи є за рити-енд-блюз…
Ностальгію за весною
З миром вчасна навесні.
Будь-яка пора сумною
Здасться всім нам на війні.

Та віримо, що все буде добре) В кожного з нас)
Цілую Вашу талановиту ручку, граціозна майстрине!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:16:04 ]
Співи є за ритМ-енд-блюз…
НостальгіЯ за весною

Напомилявся знов) Так вже воно в мене - руки тремтять чогось, а серце - поготів... Та й нехай собі) Надихаєти Ви так, що нічого творити не заважає)
Захоплююсь Вами, Леді-Натхнення!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:45:09 ]
)))) дякую, Михайло.
Я теж рада вас бачити.
Справді хочу дуууже відповісти на всі ваші злети. Але трохи прихворіла ( якщо чесно, не трохи). Тому в голові просто шум.
Обіцяю надолужу. Немає зовсім змоги писати.
Не хвилюйтесь я про вас пам"ятаю. Про вас неможливо не пам'ятати! ...

Щось намагалась написати, по можливості.
Ти шукаєш крапку, а її нема!
Ну нема і все! Не шукай у сіні!
Просто закохалась я в молодика,
ну а ти в Поезію, а ще більше в Рими.

І кінця нема цим високим звичкам
У мені зависли віруси ліричні.
А твоя хвороба схожа на вагітність
і твою поезію творть сам Всевишній.

Затишного вам вечора, я повернусь, як трохи краще почуватимусь, самі розумієте, від буденності не заховаєшся ((((






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:54:50 ]
Ох, пані Олено, яка прикрість(((
Та ну хіба ж я такий безсердечний, щоб хвилюватися через відповіді та вірші, коли таке трапилось?(((( То хвилюватимусь, ще й як!!!!!
І подумки... не те щоб я і так надто відволікався, але тепер і поготів!!! А затишно буде, коли Ви одужаєте!!! Чого Вам і бажаю від усього серця!!!! А то все - діло п'яте: рими, тощо...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 20:09:17 ]
Ніколи у житті не був святим.
Та не збрешу я в цім, Всевишній знає.
Поезія і Рими - все ж це дим.
Ну а вогонь - то дівчина одна є...

Заради неї видає флешденс
Перо... Бог дасть, відчує все ж вона, що
Без неї миттю все втрачає сенс.
І нащо тоді образність та? нащо?

Все прах. Натхнення, може, теж мине.
Але Кохання не мине ніколи.
Любовей много, а воно одне.
Любов - то рими, образи, приколи...

Любов виходить із очей слізьми.
Кохання - те хіба що з жил і кров'ю.
Не римами живемо, а людьми...
То богове - богам,
А Вам - здоров'я!!!

То дуже переживаю і хвилююсь, прекрасна Леді! І дуже-дуже сподіваюсь на те, що все скоро минеться! Бажаю Вам легкого одужання!!!