ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Nostalgia for spring
Все написано й усе пережито,
Залишилась скупа порожнеча.
Вільний простір і чисті сторінки,
Непорушність та непересічність.

Добігає кінця стрімка річка,
Океану, на жаль, не видно
І відзнято у кінострічках
Все, що було колись дійсним.

У очах ще запаси свободи,
Безколірним ллються ефіром,
Порожнеча тисне на стіни
Вона хоче за межі, в простори.

Хоче бачити, чути, пірнати
Із дельфінами в море фантазій.
Цвіт акацій спокійно вдихати,
Куштувати достиглість вдачі.

Хоче в колір північного сяйва
Фарбувати похмурі будні,
Та навколо війни мури,
На піску - спорожнілі мушлі.




06.04.2024р.

https://youtu.be/jEjov0jADN4?feature=shared




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-06 20:46:32
Переглядів сторінки твору 340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.10 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:12:49 ]
Доброго Вам вечора, чарівна леді Олено!)
Щось у мене із зв'язком жахливе - здебільшого я офф... Зараз ніби є, але чи надовго?(( Так чи інакше, доки він є, користуюсь нагодою... І читаю Вас - наче воду живу п'ю жадібно!!

Чудовий вірш, красунечко! Дуже співзвучний настрою!!

Що з тобою? Що зі мною?
Біль в тобі та біль в мені.
І до чого б за весною
Ностальгія навесні?
Скаже хтось, що це безглуздя
В романтичній цій порі.
Нібі ж ось воно – пелюстя.
Он світанок на Дніпрі.
Теплі ранки, ну а згодом
Романтичні вечори.
І здебільшого погода –
Навіть шорти – не екстрим.
Гарне личко на дісплеї -
Посміхаєшся там ти…
Квітнуть паркові алеї -
Обійнятися і йти…
І не мати навіть думки,
Скільки пролетить годин.
І численні поцілунки.
Але ще за хоч один –
Все б віддав, щоб не кортіло,
Дамі серця, геть усе.
А душа, здається, тіло
Зараз в небо піднесе.
Хай би грець їй, тій машині -
Я і тут не розгублюсь,
Де солодшими пташині
Співи є за рити-енд-блюз…
Ностальгію за весною
З миром вчасна навесні.
Будь-яка пора сумною
Здасться всім нам на війні.

Та віримо, що все буде добре) В кожного з нас)
Цілую Вашу талановиту ручку, граціозна майстрине!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:16:04 ]
Співи є за ритМ-енд-блюз…
НостальгіЯ за весною

Напомилявся знов) Так вже воно в мене - руки тремтять чогось, а серце - поготів... Та й нехай собі) Надихаєти Ви так, що нічого творити не заважає)
Захоплююсь Вами, Леді-Натхнення!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:45:09 ]
)))) дякую, Михайло.
Я теж рада вас бачити.
Справді хочу дуууже відповісти на всі ваші злети. Але трохи прихворіла ( якщо чесно, не трохи). Тому в голові просто шум.
Обіцяю надолужу. Немає зовсім змоги писати.
Не хвилюйтесь я про вас пам"ятаю. Про вас неможливо не пам'ятати! ...

Щось намагалась написати, по можливості.
Ти шукаєш крапку, а її нема!
Ну нема і все! Не шукай у сіні!
Просто закохалась я в молодика,
ну а ти в Поезію, а ще більше в Рими.

І кінця нема цим високим звичкам
У мені зависли віруси ліричні.
А твоя хвороба схожа на вагітність
і твою поезію творть сам Всевишній.

Затишного вам вечора, я повернусь, як трохи краще почуватимусь, самі розумієте, від буденності не заховаєшся ((((






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 19:54:50 ]
Ох, пані Олено, яка прикрість(((
Та ну хіба ж я такий безсердечний, щоб хвилюватися через відповіді та вірші, коли таке трапилось?(((( То хвилюватимусь, ще й як!!!!!
І подумки... не те щоб я і так надто відволікався, але тепер і поготів!!! А затишно буде, коли Ви одужаєте!!! Чого Вам і бажаю від усього серця!!!! А то все - діло п'яте: рими, тощо...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-04-26 20:09:17 ]
Ніколи у житті не був святим.
Та не збрешу я в цім, Всевишній знає.
Поезія і Рими - все ж це дим.
Ну а вогонь - то дівчина одна є...

Заради неї видає флешденс
Перо... Бог дасть, відчує все ж вона, що
Без неї миттю все втрачає сенс.
І нащо тоді образність та? нащо?

Все прах. Натхнення, може, теж мине.
Але Кохання не мине ніколи.
Любовей много, а воно одне.
Любов - то рими, образи, приколи...

Любов виходить із очей слізьми.
Кохання - те хіба що з жил і кров'ю.
Не римами живемо, а людьми...
То богове - богам,
А Вам - здоров'я!!!

То дуже переживаю і хвилююсь, прекрасна Леді! І дуже-дуже сподіваюсь на те, що все скоро минеться! Бажаю Вам легкого одужання!!!