Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Одержала вчора з друкарні «Лілія»...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одержала вчора з друкарні «Лілія»...
Одержала вчора з друкарні «Лілія»повідомлення, що сумісний альманах «Мереживо рядків » , в якому надрукована мої сторінки, надісланний Укрпоштою.
Альманах "Мереживо рядків".
Швець Тамара, м. Дніпро
Дякую приємно почути, приємно говорити.
Як лагідно слово звучить, ввічливо.
Коли відвертість при стосунках, спілкуванні.
Увага, підтримка, усмішка – характер видають.
Юлити не слід, повага, щирість, любов - подяки складові. 11.01.24
Уява – тонке сприйняття. Основа руху до мети. Звичайний стан допитливості. Швидка реакція на нову інформацію. Реальні дії, праця, знання. Актуальність зараз. Життєва позиція, принципи. Єдність думок, поглядів. Нові кроки на благо, дружба, любов.
Інтуїція, ризик. Природна поведінка – чітка картина результату. 29.01.24
Фазани в саду Так несподівано, у січні виглянувши на кухні з вікна, побачила в саду, вкритому білосніжним покривалом біля куща чорної смородини двох курочок… Вигукнула чоловікові: «Подивися… Він каже, так це ж фазани – вони живуть у лісі… Не раз уже бачив там фазанів ... Часто самці кричать, щоб відлякати хижаків від самочок ... Фото зробити не встигли ... Але це було неймовірно гарно, як вони ходили по снігу біля смородини і тяглися до гілочок, клювали ... Вирішила дізнатися більше про фазанів ...
Переглянула багато дуже цікавої та пізнавальної інформації… Спробую намалювати цих дивовижних птахів. 1.02.24
Поет мелодію серця та душі на папері викладає! Одкровення, дійсність відчуває, розуміє! Екскурсія у світ мрії, натхнення! Творчість - скарб, дар Небес, зцілює! 21.03.24
Діточки, внучата – щастя, радість наша!
Надія, опора, любов та натхнення!
Виїхали в далекі краї, доля!
Як ранок починається - головні думки про дітей та онуків!
І перші молитви за них Всевишньому посилаються! 8.02.24
Злагода – любов, повага, підтримка, дружні стосунки.
Лінію життя корегує та направляє на добробут.
Атмосферу створює теплу, корисну, позитивну.
Гармонію несе в навколишній світ, надихає на добрі справи.
Основа міцної сім»ї, колективу та країни.
Дітям та онукам кращий приклад на віки.
Авторитет формує видатних людей, митців. 11.02.24
Щастя – бути поряд з тими, про кого постійно думаєш, молишся, кого любиш всім серцем і душею. 7.03.24
Віра – джерело життєвих сил, енергії та натхнення!
Єдиний двигун думок, бажань, дій! Малює картину життя, Всевишньому молитви шле! Автор вчинків людини, образ, особистість створює ! 9.03.24
Мить, хвилина – Всевишнього подарунок, життя!
Джерело сил та натхнення – свою картину кожен створює!
Гармонією, любов'ю, світлом і теплом - наповнити внутрішній глечик! 10.03.24
Погляд добрий і відкритий – подібний до Сонечка променя! Заворожує, радує, підтримує, надихає! Гармонію несе в навколишній світ! Промінчики тепла і світла відбиваються при доброму погляді на обличчі! Мова – основа та джерело ввічливості, тихих, лагідних слів! Дарує усмішку, тепло, любов щирий і добрий погляд! 12.03.24
Біографія, сторінки життя! Історія подій! Від народження та крок за кроком! Рік за роком, день за днем! Малюнок, картина та портрет! Автограф, характер, одкровення! Факти успіхів, здобутків, помилок, невдач! Інструкція та досвід для дітей, онуків! Явище загадкове, подібних немає! 14.03.24
Автор - кожна людина, свою життєву книгу пише.
Важлива справа – керувати собою, діями, настроєм та вчинками.
Тепло, любов, усмішку дарувати – гармонія, позитив.
Оточення поважати, підтримувати в добрих справах.
Радіти успіхам інших - головне для мирного, щасливого життя! 15.03.24
Світла пам'ять… 17 березня 2005 року зупинилося серце моєї матусі , душа вирушила подорожувати на Небеса. Багато найтепліших слів написано мною про матусю. Яким теплом, ніжністю та любов'ю вона мене оточувала з самого дитинства і до останніх днів. Та й не тільки мене, вона любила молодшу дочку Валентину та наших дітей, а її онуків: Ірину, Надію, Мирославу, Сабіну, правнучку Людмилу. З повагою вона ставилася до зятів Олександра та Миколи. Багато в неї було подруг. Працювала, невтомно, будувала будинок, сіяла, садила, шила, вишивала, смачно готувала. Часто розповідала мені про своє життя, адже роки з 1926 були дуже напруженими...
Мамина молитва Пам’ятаю, не раз матуся мене вчила, щоб я запам’ятала: виходиш з дому- про себе тихенько повторюй «Я іду у мир Хрещений, Сонце мені в вічі, Місяць мені в спину,
Звьоздами підпережуся, Я нічого не боюся тя, Ангели по боках,
Матір Божа попереду, що Матері Божій, те й мені.Амінь »17.03.24
Мамочка, матуся мене ти народила, під серденьком носила, а зараз вже на Небесах. Ангелом охоронцем моїм по життю була, і зараз, мабуть, є. Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали, щоби достаток був. Усмішка лагідна сяяла у твоїх, інколи засмучених очах. Сіяла, саджала, полола, поливала,смачно готувала, шила,вишивала. Я безмежно вдячна, матуся, за все що маю, що живу, Всевишньому подяку шлю!!! 7.11.22
Згадка про матусь... На фото, яке мені передала на згадку років 5 тому моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисимівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі Канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише єдине, де матуся зображена у свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вони дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них, як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
Весна – найбажаніша пора після холодів. Єдина що пробуджує кожне зернятко Сонечко вже не лише світить, а й гріє.
Небо голубе, хмари плавають змінюючи форму. Аромат весняний народжує гармонію та позитив. 17.03.24
Альманах "Мереживо рядків".
Швець Тамара, м. Дніпро
Дякую приємно почути, приємно говорити.
Як лагідно слово звучить, ввічливо.
Коли відвертість при стосунках, спілкуванні.
Увага, підтримка, усмішка – характер видають.
Юлити не слід, повага, щирість, любов - подяки складові. 11.01.24
Уява – тонке сприйняття. Основа руху до мети. Звичайний стан допитливості. Швидка реакція на нову інформацію. Реальні дії, праця, знання. Актуальність зараз. Життєва позиція, принципи. Єдність думок, поглядів. Нові кроки на благо, дружба, любов.
Інтуїція, ризик. Природна поведінка – чітка картина результату. 29.01.24
Фазани в саду Так несподівано, у січні виглянувши на кухні з вікна, побачила в саду, вкритому білосніжним покривалом біля куща чорної смородини двох курочок… Вигукнула чоловікові: «Подивися… Він каже, так це ж фазани – вони живуть у лісі… Не раз уже бачив там фазанів ... Часто самці кричать, щоб відлякати хижаків від самочок ... Фото зробити не встигли ... Але це було неймовірно гарно, як вони ходили по снігу біля смородини і тяглися до гілочок, клювали ... Вирішила дізнатися більше про фазанів ...
Переглянула багато дуже цікавої та пізнавальної інформації… Спробую намалювати цих дивовижних птахів. 1.02.24
Поет мелодію серця та душі на папері викладає! Одкровення, дійсність відчуває, розуміє! Екскурсія у світ мрії, натхнення! Творчість - скарб, дар Небес, зцілює! 21.03.24
Діточки, внучата – щастя, радість наша!
Надія, опора, любов та натхнення!
Виїхали в далекі краї, доля!
Як ранок починається - головні думки про дітей та онуків!
І перші молитви за них Всевишньому посилаються! 8.02.24
Злагода – любов, повага, підтримка, дружні стосунки.
Лінію життя корегує та направляє на добробут.
Атмосферу створює теплу, корисну, позитивну.
Гармонію несе в навколишній світ, надихає на добрі справи.
Основа міцної сім»ї, колективу та країни.
Дітям та онукам кращий приклад на віки.
Авторитет формує видатних людей, митців. 11.02.24
Щастя – бути поряд з тими, про кого постійно думаєш, молишся, кого любиш всім серцем і душею. 7.03.24
Віра – джерело життєвих сил, енергії та натхнення!
Єдиний двигун думок, бажань, дій! Малює картину життя, Всевишньому молитви шле! Автор вчинків людини, образ, особистість створює ! 9.03.24
Мить, хвилина – Всевишнього подарунок, життя!
Джерело сил та натхнення – свою картину кожен створює!
Гармонією, любов'ю, світлом і теплом - наповнити внутрішній глечик! 10.03.24
Погляд добрий і відкритий – подібний до Сонечка променя! Заворожує, радує, підтримує, надихає! Гармонію несе в навколишній світ! Промінчики тепла і світла відбиваються при доброму погляді на обличчі! Мова – основа та джерело ввічливості, тихих, лагідних слів! Дарує усмішку, тепло, любов щирий і добрий погляд! 12.03.24
Біографія, сторінки життя! Історія подій! Від народження та крок за кроком! Рік за роком, день за днем! Малюнок, картина та портрет! Автограф, характер, одкровення! Факти успіхів, здобутків, помилок, невдач! Інструкція та досвід для дітей, онуків! Явище загадкове, подібних немає! 14.03.24
Автор - кожна людина, свою життєву книгу пише.
Важлива справа – керувати собою, діями, настроєм та вчинками.
Тепло, любов, усмішку дарувати – гармонія, позитив.
Оточення поважати, підтримувати в добрих справах.
Радіти успіхам інших - головне для мирного, щасливого життя! 15.03.24
Світла пам'ять… 17 березня 2005 року зупинилося серце моєї матусі , душа вирушила подорожувати на Небеса. Багато найтепліших слів написано мною про матусю. Яким теплом, ніжністю та любов'ю вона мене оточувала з самого дитинства і до останніх днів. Та й не тільки мене, вона любила молодшу дочку Валентину та наших дітей, а її онуків: Ірину, Надію, Мирославу, Сабіну, правнучку Людмилу. З повагою вона ставилася до зятів Олександра та Миколи. Багато в неї було подруг. Працювала, невтомно, будувала будинок, сіяла, садила, шила, вишивала, смачно готувала. Часто розповідала мені про своє життя, адже роки з 1926 були дуже напруженими...
Мамина молитва Пам’ятаю, не раз матуся мене вчила, щоб я запам’ятала: виходиш з дому- про себе тихенько повторюй «Я іду у мир Хрещений, Сонце мені в вічі, Місяць мені в спину,
Звьоздами підпережуся, Я нічого не боюся тя, Ангели по боках,
Матір Божа попереду, що Матері Божій, те й мені.Амінь »17.03.24
Мамочка, матуся мене ти народила, під серденьком носила, а зараз вже на Небесах. Ангелом охоронцем моїм по життю була, і зараз, мабуть, є. Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали, щоби достаток був. Усмішка лагідна сяяла у твоїх, інколи засмучених очах. Сіяла, саджала, полола, поливала,смачно готувала, шила,вишивала. Я безмежно вдячна, матуся, за все що маю, що живу, Всевишньому подяку шлю!!! 7.11.22
Згадка про матусь... На фото, яке мені передала на згадку років 5 тому моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисимівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі Канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише єдине, де матуся зображена у свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вони дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них, як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
Весна – найбажаніша пора після холодів. Єдина що пробуджує кожне зернятко Сонечко вже не лише світить, а й гріє.
Небо голубе, хмари плавають змінюючи форму. Аромат весняний народжує гармонію та позитив. 17.03.24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
