Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Одержала вчора з друкарні «Лілія»...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одержала вчора з друкарні «Лілія»...
Одержала вчора з друкарні «Лілія»повідомлення, що сумісний альманах «Мереживо рядків » , в якому надрукована мої сторінки, надісланний Укрпоштою.
Альманах "Мереживо рядків".
Швець Тамара, м. Дніпро
Дякую приємно почути, приємно говорити.
Як лагідно слово звучить, ввічливо.
Коли відвертість при стосунках, спілкуванні.
Увага, підтримка, усмішка – характер видають.
Юлити не слід, повага, щирість, любов - подяки складові. 11.01.24
Уява – тонке сприйняття. Основа руху до мети. Звичайний стан допитливості. Швидка реакція на нову інформацію. Реальні дії, праця, знання. Актуальність зараз. Життєва позиція, принципи. Єдність думок, поглядів. Нові кроки на благо, дружба, любов.
Інтуїція, ризик. Природна поведінка – чітка картина результату. 29.01.24
Фазани в саду Так несподівано, у січні виглянувши на кухні з вікна, побачила в саду, вкритому білосніжним покривалом біля куща чорної смородини двох курочок… Вигукнула чоловікові: «Подивися… Він каже, так це ж фазани – вони живуть у лісі… Не раз уже бачив там фазанів ... Часто самці кричать, щоб відлякати хижаків від самочок ... Фото зробити не встигли ... Але це було неймовірно гарно, як вони ходили по снігу біля смородини і тяглися до гілочок, клювали ... Вирішила дізнатися більше про фазанів ...
Переглянула багато дуже цікавої та пізнавальної інформації… Спробую намалювати цих дивовижних птахів. 1.02.24
Поет мелодію серця та душі на папері викладає! Одкровення, дійсність відчуває, розуміє! Екскурсія у світ мрії, натхнення! Творчість - скарб, дар Небес, зцілює! 21.03.24
Діточки, внучата – щастя, радість наша!
Надія, опора, любов та натхнення!
Виїхали в далекі краї, доля!
Як ранок починається - головні думки про дітей та онуків!
І перші молитви за них Всевишньому посилаються! 8.02.24
Злагода – любов, повага, підтримка, дружні стосунки.
Лінію життя корегує та направляє на добробут.
Атмосферу створює теплу, корисну, позитивну.
Гармонію несе в навколишній світ, надихає на добрі справи.
Основа міцної сім»ї, колективу та країни.
Дітям та онукам кращий приклад на віки.
Авторитет формує видатних людей, митців. 11.02.24
Щастя – бути поряд з тими, про кого постійно думаєш, молишся, кого любиш всім серцем і душею. 7.03.24
Віра – джерело життєвих сил, енергії та натхнення!
Єдиний двигун думок, бажань, дій! Малює картину життя, Всевишньому молитви шле! Автор вчинків людини, образ, особистість створює ! 9.03.24
Мить, хвилина – Всевишнього подарунок, життя!
Джерело сил та натхнення – свою картину кожен створює!
Гармонією, любов'ю, світлом і теплом - наповнити внутрішній глечик! 10.03.24
Погляд добрий і відкритий – подібний до Сонечка променя! Заворожує, радує, підтримує, надихає! Гармонію несе в навколишній світ! Промінчики тепла і світла відбиваються при доброму погляді на обличчі! Мова – основа та джерело ввічливості, тихих, лагідних слів! Дарує усмішку, тепло, любов щирий і добрий погляд! 12.03.24
Біографія, сторінки життя! Історія подій! Від народження та крок за кроком! Рік за роком, день за днем! Малюнок, картина та портрет! Автограф, характер, одкровення! Факти успіхів, здобутків, помилок, невдач! Інструкція та досвід для дітей, онуків! Явище загадкове, подібних немає! 14.03.24
Автор - кожна людина, свою життєву книгу пише.
Важлива справа – керувати собою, діями, настроєм та вчинками.
Тепло, любов, усмішку дарувати – гармонія, позитив.
Оточення поважати, підтримувати в добрих справах.
Радіти успіхам інших - головне для мирного, щасливого життя! 15.03.24
Світла пам'ять… 17 березня 2005 року зупинилося серце моєї матусі , душа вирушила подорожувати на Небеса. Багато найтепліших слів написано мною про матусю. Яким теплом, ніжністю та любов'ю вона мене оточувала з самого дитинства і до останніх днів. Та й не тільки мене, вона любила молодшу дочку Валентину та наших дітей, а її онуків: Ірину, Надію, Мирославу, Сабіну, правнучку Людмилу. З повагою вона ставилася до зятів Олександра та Миколи. Багато в неї було подруг. Працювала, невтомно, будувала будинок, сіяла, садила, шила, вишивала, смачно готувала. Часто розповідала мені про своє життя, адже роки з 1926 були дуже напруженими...
Мамина молитва Пам’ятаю, не раз матуся мене вчила, щоб я запам’ятала: виходиш з дому- про себе тихенько повторюй «Я іду у мир Хрещений, Сонце мені в вічі, Місяць мені в спину,
Звьоздами підпережуся, Я нічого не боюся тя, Ангели по боках,
Матір Божа попереду, що Матері Божій, те й мені.Амінь »17.03.24
Мамочка, матуся мене ти народила, під серденьком носила, а зараз вже на Небесах. Ангелом охоронцем моїм по життю була, і зараз, мабуть, є. Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали, щоби достаток був. Усмішка лагідна сяяла у твоїх, інколи засмучених очах. Сіяла, саджала, полола, поливала,смачно готувала, шила,вишивала. Я безмежно вдячна, матуся, за все що маю, що живу, Всевишньому подяку шлю!!! 7.11.22
Згадка про матусь... На фото, яке мені передала на згадку років 5 тому моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисимівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі Канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише єдине, де матуся зображена у свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вони дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них, як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
Весна – найбажаніша пора після холодів. Єдина що пробуджує кожне зернятко Сонечко вже не лише світить, а й гріє.
Небо голубе, хмари плавають змінюючи форму. Аромат весняний народжує гармонію та позитив. 17.03.24
Альманах "Мереживо рядків".
Швець Тамара, м. Дніпро
Дякую приємно почути, приємно говорити.
Як лагідно слово звучить, ввічливо.
Коли відвертість при стосунках, спілкуванні.
Увага, підтримка, усмішка – характер видають.
Юлити не слід, повага, щирість, любов - подяки складові. 11.01.24
Уява – тонке сприйняття. Основа руху до мети. Звичайний стан допитливості. Швидка реакція на нову інформацію. Реальні дії, праця, знання. Актуальність зараз. Життєва позиція, принципи. Єдність думок, поглядів. Нові кроки на благо, дружба, любов.
Інтуїція, ризик. Природна поведінка – чітка картина результату. 29.01.24
Фазани в саду Так несподівано, у січні виглянувши на кухні з вікна, побачила в саду, вкритому білосніжним покривалом біля куща чорної смородини двох курочок… Вигукнула чоловікові: «Подивися… Він каже, так це ж фазани – вони живуть у лісі… Не раз уже бачив там фазанів ... Часто самці кричать, щоб відлякати хижаків від самочок ... Фото зробити не встигли ... Але це було неймовірно гарно, як вони ходили по снігу біля смородини і тяглися до гілочок, клювали ... Вирішила дізнатися більше про фазанів ...
Переглянула багато дуже цікавої та пізнавальної інформації… Спробую намалювати цих дивовижних птахів. 1.02.24
Поет мелодію серця та душі на папері викладає! Одкровення, дійсність відчуває, розуміє! Екскурсія у світ мрії, натхнення! Творчість - скарб, дар Небес, зцілює! 21.03.24
Діточки, внучата – щастя, радість наша!
Надія, опора, любов та натхнення!
Виїхали в далекі краї, доля!
Як ранок починається - головні думки про дітей та онуків!
І перші молитви за них Всевишньому посилаються! 8.02.24
Злагода – любов, повага, підтримка, дружні стосунки.
Лінію життя корегує та направляє на добробут.
Атмосферу створює теплу, корисну, позитивну.
Гармонію несе в навколишній світ, надихає на добрі справи.
Основа міцної сім»ї, колективу та країни.
Дітям та онукам кращий приклад на віки.
Авторитет формує видатних людей, митців. 11.02.24
Щастя – бути поряд з тими, про кого постійно думаєш, молишся, кого любиш всім серцем і душею. 7.03.24
Віра – джерело життєвих сил, енергії та натхнення!
Єдиний двигун думок, бажань, дій! Малює картину життя, Всевишньому молитви шле! Автор вчинків людини, образ, особистість створює ! 9.03.24
Мить, хвилина – Всевишнього подарунок, життя!
Джерело сил та натхнення – свою картину кожен створює!
Гармонією, любов'ю, світлом і теплом - наповнити внутрішній глечик! 10.03.24
Погляд добрий і відкритий – подібний до Сонечка променя! Заворожує, радує, підтримує, надихає! Гармонію несе в навколишній світ! Промінчики тепла і світла відбиваються при доброму погляді на обличчі! Мова – основа та джерело ввічливості, тихих, лагідних слів! Дарує усмішку, тепло, любов щирий і добрий погляд! 12.03.24
Біографія, сторінки життя! Історія подій! Від народження та крок за кроком! Рік за роком, день за днем! Малюнок, картина та портрет! Автограф, характер, одкровення! Факти успіхів, здобутків, помилок, невдач! Інструкція та досвід для дітей, онуків! Явище загадкове, подібних немає! 14.03.24
Автор - кожна людина, свою життєву книгу пише.
Важлива справа – керувати собою, діями, настроєм та вчинками.
Тепло, любов, усмішку дарувати – гармонія, позитив.
Оточення поважати, підтримувати в добрих справах.
Радіти успіхам інших - головне для мирного, щасливого життя! 15.03.24
Світла пам'ять… 17 березня 2005 року зупинилося серце моєї матусі , душа вирушила подорожувати на Небеса. Багато найтепліших слів написано мною про матусю. Яким теплом, ніжністю та любов'ю вона мене оточувала з самого дитинства і до останніх днів. Та й не тільки мене, вона любила молодшу дочку Валентину та наших дітей, а її онуків: Ірину, Надію, Мирославу, Сабіну, правнучку Людмилу. З повагою вона ставилася до зятів Олександра та Миколи. Багато в неї було подруг. Працювала, невтомно, будувала будинок, сіяла, садила, шила, вишивала, смачно готувала. Часто розповідала мені про своє життя, адже роки з 1926 були дуже напруженими...
Мамина молитва Пам’ятаю, не раз матуся мене вчила, щоб я запам’ятала: виходиш з дому- про себе тихенько повторюй «Я іду у мир Хрещений, Сонце мені в вічі, Місяць мені в спину,
Звьоздами підпережуся, Я нічого не боюся тя, Ангели по боках,
Матір Божа попереду, що Матері Божій, те й мені.Амінь »17.03.24
Мамочка, матуся мене ти народила, під серденьком носила, а зараз вже на Небесах. Ангелом охоронцем моїм по життю була, і зараз, мабуть, є. Твої руки з малечку ніжно обіймали, невтомно працювали, щоби достаток був. Усмішка лагідна сяяла у твоїх, інколи засмучених очах. Сіяла, саджала, полола, поливала,смачно готувала, шила,вишивала. Я безмежно вдячна, матуся, за все що маю, що живу, Всевишньому подяку шлю!!! 7.11.22
Згадка про матусь... На фото, яке мені передала на згадку років 5 тому моя хрещена мама Катерина Кузьмінічна, зображена вона і моя матуся Катерина Онисимівна. Як видно стоять вони молоді, привабливі з сяючими від щастя очима біля будинку із солом’яною стріхою, а поряд розкішні кущі Канів, які входять в десятку кращих квітів планети. Це фото для мене дуже цінне, тому що лише єдине, де матуся зображена у свої молоді роки зі своєю подругою теж Катьою, з якою вони дружили все життя і яка стала моєю хрещеною мамою. Світла пам’ять про них, як оберіг, супроводжує мене в житті! 18.07.19 7.10
Весна – найбажаніша пора після холодів. Єдина що пробуджує кожне зернятко Сонечко вже не лише світить, а й гріє.
Небо голубе, хмари плавають змінюючи форму. Аромат весняний народжує гармонію та позитив. 17.03.24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
