Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Пасха
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пасха
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Так прийнято більшістю. А меншістю?
А меншість не має значення, бо товпа, загальноприйнята думка переважають і здоровий ґлузд, і норми моралі, закон.
Прийшов до господи піп Онуфрій, ви його знаєте. Ми з ним разом десять років за однією партою сиділи, стали кумами. Він тоді ще ряси не носив і кадилом не орудував. Просто вірні друзі, які вірили в християнські традиції та дружні стосунки, пов'язали власні сім'ї додатковими релігійно-мооальними ланцюгами.
Кум як кум, на городі порався як усі, жінку любив як усі нормальні чоловіки, працював на свинофермі як усі інші наймані працівники. Правда, Біблію читав російською мовою, бо українську вважав второсортною, несправжньою. Казав, що вона не передає істинної сутності Святого письма.
А після закінчення духовної семінарії, за розподіленням, потрапив на службу до однієї з церков міста Красний Луч, що на Донеччині. 1949 року в це містечко, за комсомольсью путівкою, вирушила, колись, працювати моя матін з метою отримати паспорт, бо в ьой час прості селяни не мали права обирати собі місце роботи та проживання самостійно. Це вважалося криміналом. А так два роки відпрацював на каторзі - і на тобі паспорта. А містечко непросте, з історією, ще й знаходиться на кордоні з російською розтриклятою педерацією.
А за шість років кум повернувся в селище. І з дяка вийшов священник: підкований на усі чотири копита гундяєвською пропагандою та зі зверхнім ставленням до українців...
Одна з перших авіабомю, скинутих росіянами на мирні українські селища, потрапила в його поросячий саж та упоюїла з десяток вгодованих свиноматок, а також поранила теличку.
- Нє бєда,- одказав кум моїй дружині.- Прійдут асвабадітєлі от бєндєровского отрєбья - раздам сало і мясо салдатам. Пускай кушают.
- Куме,- кажу Онуфрію,- уламком бомби убило твою рідну сестру Степаниду. Іди, відслужи службу, поховай родичку.
- Нє пойду.
- Чому?
- Она пойот в народном хорє украінскім язиком. А наш патріарх сказал: "Украінскій язик нєугодєн богу".
- Та звідки він про це довідався? У нього що - прямий зв'язок зі Всевишнім?
Ми тоді трохи посварилися. Глрілки, яку він дуже полюбив після роботи в Коасному Лучі, я йому таки налив. А от вареників з вишнями та печених карасів не даав. А він і не помітив, що моє віднлшення до нього ксрдинально змінилося. Глитав оковиту і глитав. А жінка слухала з-за моєї спини нашу розмову та хрестилася, хоча є берегинею, казковою істотою, яку не визнають ні християни, ні атеїсти, ні будь-хто з притомних людей. Вважають, що не існує на світі нічого дивного, потойбічного, прадавнього. Ніяких русаль не існує, немає водяників, немає берегинь. І не існує шлюбів земних між богами та людьми. А є тільки Єгова та Ісус. І пророк Мухаммед. І всьо
- Куме,- після довгої паузи мовила жінка.- Твоя сестра після завчасної сиерті матері, сім років годувала та забезпечувала тебе всім необхідним, аби ти виріс достойною людиною. А ти від неї одвернуіся. Це по-християнськи?
- Нічєго ти не панімаєш. Святую Русь обосновал сам бог. І Украіна - часть єго тєріторії. Пріміте агонь Господєнь с паніманієм і без ропота.
- Онуфріє! Так нащо тоді годувати російських солдат свиньми, які убили російською авіабомбою на твоєму подвір'ї?
- Чтоби солдати імєлі сіли іспполнять сваю місію і далєє.
- Але ж свині - нечисті істоти! Там живуть біси, наче ІІ хто їх споживає - стає біснуватим!
Дуже розгнівався тоді кум, просив ще горілки, і ще, і ще... А ми її тримаємо виключно для лікарських настійок. Он, чагу минулого тижня знайшов. Сіли з жінкою вирішувати - що з нею робити. Якщо наколошкати кплапуцянку на воді - її потрібно спожити протягом трьох днів, бо скисне. А на горілці - буде активною цілий рік. А Онуфрій прийшов і за один вечір переполоівинив наші стратегічні запаси.
А позавчора , коли його дружина поїхала до Києво-Печерської лаврм, росіяни вчергове обстріляли ракетами столицю. Я тоді був ібіля станції метро "Арсенальна". А жінку Онуфрія поранило уламком "Шахеда".
- Алєксанрд!- кричав у слухавку іОнурій.- Жена в Октябрской больніцеі! Єдь бистро к нєй! У тебя та самая группа крові, что і і у нєйо. Подєліся! Сдай літр!
Кров я здав. Ще й друзів діох підбив на цю справу. А результат...жінка померла
- Ето всьо ти віноват! - кричав на мене кум. - Єслі би нє сопротівлялись божьєму промислу - всє билі би живи!
- Куме! Уввесь світ противився Гіітлеру! І виграли! Так буде і нині!
- Нічєго ти нє панімаєш! Ідьот бой добра со злом
- Зло - це українці? Ти справді так вважаєш?
А сьогодні знову позвонив кум і каже:
- Сашо, приїдь в Академмістечко. У мене поранені ноги, потрібна допомога.
- А твоя паства не допомагає?
- Розбіглася хто-куди.
- А що з церквою?
- Не відповідає церква на дзвоники. Десь щезла.
Уперше за все життя почув, як Онуфрій розмовляє українською мовою. І що дивно - дуже добре. І вперше не відчув зневаги у його словах..
Моя дружина - берегиня - приїхала першою
Накладує мазі на його розбиті коліна. А я стою за її плечима, дивлюся на кума і думаю:
скільки людину доля повинна бити палицею по голові, аби вона стала людиною?
05.05.2024р.
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Так прийнято більшістю. А меншістю?
А меншість не має значення, бо товпа, загальноприйнята думка переважають і здоровий ґлузд, і норми моралі, закон.
Прийшов до господи піп Онуфрій, ви його знаєте. Ми з ним разом десять років за однією партою сиділи, стали кумами. Він тоді ще ряси не носив і кадилом не орудував. Просто вірні друзі, які вірили в християнські традиції та дружні стосунки, пов'язали власні сім'ї додатковими релігійно-мооальними ланцюгами.
Кум як кум, на городі порався як усі, жінку любив як усі нормальні чоловіки, працював на свинофермі як усі інші наймані працівники. Правда, Біблію читав російською мовою, бо українську вважав второсортною, несправжньою. Казав, що вона не передає істинної сутності Святого письма.
А після закінчення духовної семінарії, за розподіленням, потрапив на службу до однієї з церков міста Красний Луч, що на Донеччині. 1949 року в це містечко, за комсомольсью путівкою, вирушила, колись, працювати моя матін з метою отримати паспорт, бо в ьой час прості селяни не мали права обирати собі місце роботи та проживання самостійно. Це вважалося криміналом. А так два роки відпрацював на каторзі - і на тобі паспорта. А містечко непросте, з історією, ще й знаходиться на кордоні з російською розтриклятою педерацією.
А за шість років кум повернувся в селище. І з дяка вийшов священник: підкований на усі чотири копита гундяєвською пропагандою та зі зверхнім ставленням до українців...
Одна з перших авіабомю, скинутих росіянами на мирні українські селища, потрапила в його поросячий саж та упоюїла з десяток вгодованих свиноматок, а також поранила теличку.
- Нє бєда,- одказав кум моїй дружині.- Прійдут асвабадітєлі от бєндєровского отрєбья - раздам сало і мясо салдатам. Пускай кушают.
- Куме,- кажу Онуфрію,- уламком бомби убило твою рідну сестру Степаниду. Іди, відслужи службу, поховай родичку.
- Нє пойду.
- Чому?
- Она пойот в народном хорє украінскім язиком. А наш патріарх сказал: "Украінскій язик нєугодєн богу".
- Та звідки він про це довідався? У нього що - прямий зв'язок зі Всевишнім?
Ми тоді трохи посварилися. Глрілки, яку він дуже полюбив після роботи в Коасному Лучі, я йому таки налив. А от вареників з вишнями та печених карасів не даав. А він і не помітив, що моє віднлшення до нього ксрдинально змінилося. Глитав оковиту і глитав. А жінка слухала з-за моєї спини нашу розмову та хрестилася, хоча є берегинею, казковою істотою, яку не визнають ні християни, ні атеїсти, ні будь-хто з притомних людей. Вважають, що не існує на світі нічого дивного, потойбічного, прадавнього. Ніяких русаль не існує, немає водяників, немає берегинь. І не існує шлюбів земних між богами та людьми. А є тільки Єгова та Ісус. І пророк Мухаммед. І всьо
- Куме,- після довгої паузи мовила жінка.- Твоя сестра після завчасної сиерті матері, сім років годувала та забезпечувала тебе всім необхідним, аби ти виріс достойною людиною. А ти від неї одвернуіся. Це по-християнськи?
- Нічєго ти не панімаєш. Святую Русь обосновал сам бог. І Украіна - часть єго тєріторії. Пріміте агонь Господєнь с паніманієм і без ропота.
- Онуфріє! Так нащо тоді годувати російських солдат свиньми, які убили російською авіабомбою на твоєму подвір'ї?
- Чтоби солдати імєлі сіли іспполнять сваю місію і далєє.
- Але ж свині - нечисті істоти! Там живуть біси, наче ІІ хто їх споживає - стає біснуватим!
Дуже розгнівався тоді кум, просив ще горілки, і ще, і ще... А ми її тримаємо виключно для лікарських настійок. Он, чагу минулого тижня знайшов. Сіли з жінкою вирішувати - що з нею робити. Якщо наколошкати кплапуцянку на воді - її потрібно спожити протягом трьох днів, бо скисне. А на горілці - буде активною цілий рік. А Онуфрій прийшов і за один вечір переполоівинив наші стратегічні запаси.
А позавчора , коли його дружина поїхала до Києво-Печерської лаврм, росіяни вчергове обстріляли ракетами столицю. Я тоді був ібіля станції метро "Арсенальна". А жінку Онуфрія поранило уламком "Шахеда".
- Алєксанрд!- кричав у слухавку іОнурій.- Жена в Октябрской больніцеі! Єдь бистро к нєй! У тебя та самая группа крові, что і і у нєйо. Подєліся! Сдай літр!
Кров я здав. Ще й друзів діох підбив на цю справу. А результат...жінка померла
- Ето всьо ти віноват! - кричав на мене кум. - Єслі би нє сопротівлялись божьєму промислу - всє билі би живи!
- Куме! Уввесь світ противився Гіітлеру! І виграли! Так буде і нині!
- Нічєго ти нє панімаєш! Ідьот бой добра со злом
- Зло - це українці? Ти справді так вважаєш?
А сьогодні знову позвонив кум і каже:
- Сашо, приїдь в Академмістечко. У мене поранені ноги, потрібна допомога.
- А твоя паства не допомагає?
- Розбіглася хто-куди.
- А що з церквою?
- Не відповідає церква на дзвоники. Десь щезла.
Уперше за все життя почув, як Онуфрій розмовляє українською мовою. І що дивно - дуже добре. І вперше не відчув зневаги у його словах..
Моя дружина - берегиня - приїхала першою
Накладує мазі на його розбиті коліна. А я стою за її плечима, дивлюся на кума і думаю:
скільки людину доля повинна бити палицею по голові, аби вона стала людиною?
05.05.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
