
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
2025.09.16
23:55
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.
Я унижен – спору нет!
2025.09.16
22:19
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,
2025.09.16
21:05
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других.
Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род
2025.09.16
16:00
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Пасха
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пасха
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Так прийнято більшістю. А меншістю?
А меншість не має значення, бо товпа, загальноприйнята думка переважають і здоровий ґлузд, і норми моралі, закон.
Прийшов до господи піп Онуфрій, ви його знаєте. Ми з ним разом десять років за однією партою сиділи, стали кумами. Він тоді ще ряси не носив і кадилом не орудував. Просто вірні друзі, які вірили в християнські традиції та дружні стосунки, пов'язали власні сім'ї додатковими релігійно-мооальними ланцюгами.
Кум як кум, на городі порався як усі, жінку любив як усі нормальні чоловіки, працював на свинофермі як усі інші наймані працівники. Правда, Біблію читав російською мовою, бо українську вважав второсортною, несправжньою. Казав, що вона не передає істинної сутності Святого письма.
А після закінчення духовної семінарії, за розподіленням, потрапив на службу до однієї з церков міста Красний Луч, що на Донеччині. 1949 року в це містечко, за комсомольсью путівкою, вирушила, колись, працювати моя матін з метою отримати паспорт, бо в ьой час прості селяни не мали права обирати собі місце роботи та проживання самостійно. Це вважалося криміналом. А так два роки відпрацював на каторзі - і на тобі паспорта. А містечко непросте, з історією, ще й знаходиться на кордоні з російською розтриклятою педерацією.
А за шість років кум повернувся в селище. І з дяка вийшов священник: підкований на усі чотири копита гундяєвською пропагандою та зі зверхнім ставленням до українців...
Одна з перших авіабомю, скинутих росіянами на мирні українські селища, потрапила в його поросячий саж та упоюїла з десяток вгодованих свиноматок, а також поранила теличку.
- Нє бєда,- одказав кум моїй дружині.- Прійдут асвабадітєлі от бєндєровского отрєбья - раздам сало і мясо салдатам. Пускай кушают.
- Куме,- кажу Онуфрію,- уламком бомби убило твою рідну сестру Степаниду. Іди, відслужи службу, поховай родичку.
- Нє пойду.
- Чому?
- Она пойот в народном хорє украінскім язиком. А наш патріарх сказал: "Украінскій язик нєугодєн богу".
- Та звідки він про це довідався? У нього що - прямий зв'язок зі Всевишнім?
Ми тоді трохи посварилися. Глрілки, яку він дуже полюбив після роботи в Коасному Лучі, я йому таки налив. А от вареників з вишнями та печених карасів не даав. А він і не помітив, що моє віднлшення до нього ксрдинально змінилося. Глитав оковиту і глитав. А жінка слухала з-за моєї спини нашу розмову та хрестилася, хоча є берегинею, казковою істотою, яку не визнають ні християни, ні атеїсти, ні будь-хто з притомних людей. Вважають, що не існує на світі нічого дивного, потойбічного, прадавнього. Ніяких русаль не існує, немає водяників, немає берегинь. І не існує шлюбів земних між богами та людьми. А є тільки Єгова та Ісус. І пророк Мухаммед. І всьо
- Куме,- після довгої паузи мовила жінка.- Твоя сестра після завчасної сиерті матері, сім років годувала та забезпечувала тебе всім необхідним, аби ти виріс достойною людиною. А ти від неї одвернуіся. Це по-християнськи?
- Нічєго ти не панімаєш. Святую Русь обосновал сам бог. І Украіна - часть єго тєріторії. Пріміте агонь Господєнь с паніманієм і без ропота.
- Онуфріє! Так нащо тоді годувати російських солдат свиньми, які убили російською авіабомбою на твоєму подвір'ї?
- Чтоби солдати імєлі сіли іспполнять сваю місію і далєє.
- Але ж свині - нечисті істоти! Там живуть біси, наче ІІ хто їх споживає - стає біснуватим!
Дуже розгнівався тоді кум, просив ще горілки, і ще, і ще... А ми її тримаємо виключно для лікарських настійок. Он, чагу минулого тижня знайшов. Сіли з жінкою вирішувати - що з нею робити. Якщо наколошкати кплапуцянку на воді - її потрібно спожити протягом трьох днів, бо скисне. А на горілці - буде активною цілий рік. А Онуфрій прийшов і за один вечір переполоівинив наші стратегічні запаси.
А позавчора , коли його дружина поїхала до Києво-Печерської лаврм, росіяни вчергове обстріляли ракетами столицю. Я тоді був ібіля станції метро "Арсенальна". А жінку Онуфрія поранило уламком "Шахеда".
- Алєксанрд!- кричав у слухавку іОнурій.- Жена в Октябрской больніцеі! Єдь бистро к нєй! У тебя та самая группа крові, что і і у нєйо. Подєліся! Сдай літр!
Кров я здав. Ще й друзів діох підбив на цю справу. А результат...жінка померла
- Ето всьо ти віноват! - кричав на мене кум. - Єслі би нє сопротівлялись божьєму промислу - всє билі би живи!
- Куме! Уввесь світ противився Гіітлеру! І виграли! Так буде і нині!
- Нічєго ти нє панімаєш! Ідьот бой добра со злом
- Зло - це українці? Ти справді так вважаєш?
А сьогодні знову позвонив кум і каже:
- Сашо, приїдь в Академмістечко. У мене поранені ноги, потрібна допомога.
- А твоя паства не допомагає?
- Розбіглася хто-куди.
- А що з церквою?
- Не відповідає церква на дзвоники. Десь щезла.
Уперше за все життя почув, як Онуфрій розмовляє українською мовою. І що дивно - дуже добре. І вперше не відчув зневаги у його словах..
Моя дружина - берегиня - приїхала першою
Накладує мазі на його розбиті коліна. А я стою за її плечима, дивлюся на кума і думаю:
скільки людину доля повинна бити палицею по голові, аби вона стала людиною?
05.05.2024р.
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Так прийнято більшістю. А меншістю?
А меншість не має значення, бо товпа, загальноприйнята думка переважають і здоровий ґлузд, і норми моралі, закон.
Прийшов до господи піп Онуфрій, ви його знаєте. Ми з ним разом десять років за однією партою сиділи, стали кумами. Він тоді ще ряси не носив і кадилом не орудував. Просто вірні друзі, які вірили в християнські традиції та дружні стосунки, пов'язали власні сім'ї додатковими релігійно-мооальними ланцюгами.
Кум як кум, на городі порався як усі, жінку любив як усі нормальні чоловіки, працював на свинофермі як усі інші наймані працівники. Правда, Біблію читав російською мовою, бо українську вважав второсортною, несправжньою. Казав, що вона не передає істинної сутності Святого письма.
А після закінчення духовної семінарії, за розподіленням, потрапив на службу до однієї з церков міста Красний Луч, що на Донеччині. 1949 року в це містечко, за комсомольсью путівкою, вирушила, колись, працювати моя матін з метою отримати паспорт, бо в ьой час прості селяни не мали права обирати собі місце роботи та проживання самостійно. Це вважалося криміналом. А так два роки відпрацював на каторзі - і на тобі паспорта. А містечко непросте, з історією, ще й знаходиться на кордоні з російською розтриклятою педерацією.
А за шість років кум повернувся в селище. І з дяка вийшов священник: підкований на усі чотири копита гундяєвською пропагандою та зі зверхнім ставленням до українців...
Одна з перших авіабомю, скинутих росіянами на мирні українські селища, потрапила в його поросячий саж та упоюїла з десяток вгодованих свиноматок, а також поранила теличку.
- Нє бєда,- одказав кум моїй дружині.- Прійдут асвабадітєлі от бєндєровского отрєбья - раздам сало і мясо салдатам. Пускай кушают.
- Куме,- кажу Онуфрію,- уламком бомби убило твою рідну сестру Степаниду. Іди, відслужи службу, поховай родичку.
- Нє пойду.
- Чому?
- Она пойот в народном хорє украінскім язиком. А наш патріарх сказал: "Украінскій язик нєугодєн богу".
- Та звідки він про це довідався? У нього що - прямий зв'язок зі Всевишнім?
Ми тоді трохи посварилися. Глрілки, яку він дуже полюбив після роботи в Коасному Лучі, я йому таки налив. А от вареників з вишнями та печених карасів не даав. А він і не помітив, що моє віднлшення до нього ксрдинально змінилося. Глитав оковиту і глитав. А жінка слухала з-за моєї спини нашу розмову та хрестилася, хоча є берегинею, казковою істотою, яку не визнають ні християни, ні атеїсти, ні будь-хто з притомних людей. Вважають, що не існує на світі нічого дивного, потойбічного, прадавнього. Ніяких русаль не існує, немає водяників, немає берегинь. І не існує шлюбів земних між богами та людьми. А є тільки Єгова та Ісус. І пророк Мухаммед. І всьо
- Куме,- після довгої паузи мовила жінка.- Твоя сестра після завчасної сиерті матері, сім років годувала та забезпечувала тебе всім необхідним, аби ти виріс достойною людиною. А ти від неї одвернуіся. Це по-християнськи?
- Нічєго ти не панімаєш. Святую Русь обосновал сам бог. І Украіна - часть єго тєріторії. Пріміте агонь Господєнь с паніманієм і без ропота.
- Онуфріє! Так нащо тоді годувати російських солдат свиньми, які убили російською авіабомбою на твоєму подвір'ї?
- Чтоби солдати імєлі сіли іспполнять сваю місію і далєє.
- Але ж свині - нечисті істоти! Там живуть біси, наче ІІ хто їх споживає - стає біснуватим!
Дуже розгнівався тоді кум, просив ще горілки, і ще, і ще... А ми її тримаємо виключно для лікарських настійок. Он, чагу минулого тижня знайшов. Сіли з жінкою вирішувати - що з нею робити. Якщо наколошкати кплапуцянку на воді - її потрібно спожити протягом трьох днів, бо скисне. А на горілці - буде активною цілий рік. А Онуфрій прийшов і за один вечір переполоівинив наші стратегічні запаси.
А позавчора , коли його дружина поїхала до Києво-Печерської лаврм, росіяни вчергове обстріляли ракетами столицю. Я тоді був ібіля станції метро "Арсенальна". А жінку Онуфрія поранило уламком "Шахеда".
- Алєксанрд!- кричав у слухавку іОнурій.- Жена в Октябрской больніцеі! Єдь бистро к нєй! У тебя та самая группа крові, что і і у нєйо. Подєліся! Сдай літр!
Кров я здав. Ще й друзів діох підбив на цю справу. А результат...жінка померла
- Ето всьо ти віноват! - кричав на мене кум. - Єслі би нє сопротівлялись божьєму промислу - всє билі би живи!
- Куме! Уввесь світ противився Гіітлеру! І виграли! Так буде і нині!
- Нічєго ти нє панімаєш! Ідьот бой добра со злом
- Зло - це українці? Ти справді так вважаєш?
А сьогодні знову позвонив кум і каже:
- Сашо, приїдь в Академмістечко. У мене поранені ноги, потрібна допомога.
- А твоя паства не допомагає?
- Розбіглася хто-куди.
- А що з церквою?
- Не відповідає церква на дзвоники. Десь щезла.
Уперше за все життя почув, як Онуфрій розмовляє українською мовою. І що дивно - дуже добре. І вперше не відчув зневаги у його словах..
Моя дружина - берегиня - приїхала першою
Накладує мазі на його розбиті коліна. А я стою за її плечима, дивлюся на кума і думаю:
скільки людину доля повинна бити палицею по голові, аби вона стала людиною?
05.05.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію