ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Пасха
Пасха

Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Так прийнято більшістю. А меншістю?
А меншість не має значення, бо товпа, загальноприйнята думка переважають і здоровий ґлузд, і норми моралі, закон.
Прийшов до господи піп Онуфрій, ви його знаєте. Ми з ним разом десять років за однією партою сиділи, стали кумами. Він тоді ще ряси не носив і кадилом не орудував. Просто вірні друзі, які вірили в християнські традиції та дружні стосунки, пов'язали власні сім'ї додатковими релігійно-мооальними ланцюгами.
Кум як кум, на городі порався як усі, жінку любив як усі нормальні чоловіки, працював на свинофермі як усі інші наймані працівники. Правда, Біблію читав російською мовою, бо українську вважав второсортною, несправжньою. Казав, що вона не передає істинної сутності Святого письма.
А після закінчення духовної семінарії, за розподіленням, потрапив на службу до однієї з церков міста Красний Луч, що на Донеччині. 1949 року в це містечко, за комсомольсью путівкою, вирушила, колись, працювати моя матін з метою отримати паспорт, бо в ьой час прості селяни не мали права обирати собі місце роботи та проживання самостійно. Це вважалося криміналом. А так два роки відпрацював на каторзі - і на тобі паспорта. А містечко непросте, з історією, ще й знаходиться на кордоні з російською розтриклятою педерацією.
А за шість років кум повернувся в селище. І з дяка вийшов священник: підкований на усі чотири копита гундяєвською пропагандою та зі зверхнім ставленням до українців...
Одна з перших авіабомю, скинутих росіянами на мирні українські селища, потрапила в його поросячий саж та упоюїла з десяток вгодованих свиноматок, а також поранила теличку.
- Нє бєда,- одказав кум моїй дружині.- Прійдут асвабадітєлі от бєндєровского отрєбья - раздам сало і мясо салдатам. Пускай кушают.
- Куме,- кажу Онуфрію,- уламком бомби убило твою рідну сестру Степаниду. Іди, відслужи службу, поховай родичку.
- Нє пойду.
- Чому?
- Она пойот в народном хорє украінскім язиком. А наш патріарх сказал: "Украінскій язик нєугодєн богу".
- Та звідки він про це довідався? У нього що - прямий зв'язок зі Всевишнім?
Ми тоді трохи посварилися. Глрілки, яку він дуже полюбив після роботи в Коасному Лучі, я йому таки налив. А от вареників з вишнями та печених карасів не даав. А він і не помітив, що моє віднлшення до нього ксрдинально змінилося. Глитав оковиту і глитав. А жінка слухала з-за моєї спини нашу розмову та хрестилася, хоча є берегинею, казковою істотою, яку не визнають ні християни, ні атеїсти, ні будь-хто з притомних людей. Вважають, що не існує на світі нічого дивного, потойбічного, прадавнього. Ніяких русаль не існує, немає водяників, немає берегинь. І не існує шлюбів земних між богами та людьми. А є тільки Єгова та Ісус. І пророк Мухаммед. І всьо
- Куме,- після довгої паузи мовила жінка.- Твоя сестра після завчасної сиерті матері, сім років годувала та забезпечувала тебе всім необхідним, аби ти виріс достойною людиною. А ти від неї одвернуіся. Це по-християнськи?
- Нічєго ти не панімаєш. Святую Русь обосновал сам бог. І Украіна - часть єго тєріторії. Пріміте агонь Господєнь с паніманієм і без ропота.
- Онуфріє! Так нащо тоді годувати російських солдат свиньми, які убили російською авіабомбою на твоєму подвір'ї?
- Чтоби солдати імєлі сіли іспполнять сваю місію і далєє.
- Але ж свині - нечисті істоти! Там живуть біси, наче ІІ хто їх споживає - стає біснуватим!
Дуже розгнівався тоді кум, просив ще горілки, і ще, і ще... А ми її тримаємо виключно для лікарських настійок. Он, чагу минулого тижня знайшов. Сіли з жінкою вирішувати - що з нею робити. Якщо наколошкати кплапуцянку на воді - її потрібно спожити протягом трьох днів, бо скисне. А на горілці - буде активною цілий рік. А Онуфрій прийшов і за один вечір переполоівинив наші стратегічні запаси.
А позавчора , коли його дружина поїхала до Києво-Печерської лаврм, росіяни вчергове обстріляли ракетами столицю. Я тоді був ібіля станції метро "Арсенальна". А жінку Онуфрія поранило уламком "Шахеда".
- Алєксанрд!- кричав у слухавку іОнурій.- Жена в Октябрской больніцеі! Єдь бистро к нєй! У тебя та самая группа крові, что і і у нєйо. Подєліся! Сдай літр!
Кров я здав. Ще й друзів діох підбив на цю справу. А результат...жінка померла
- Ето всьо ти віноват! - кричав на мене кум. - Єслі би нє сопротівлялись божьєму промислу - всє билі би живи!
- Куме! Уввесь світ противився Гіітлеру! І виграли! Так буде і нині!
- Нічєго ти нє панімаєш! Ідьот бой добра со злом
- Зло - це українці? Ти справді так вважаєш?
А сьогодні знову позвонив кум і каже:
- Сашо, приїдь в Академмістечко. У мене поранені ноги, потрібна допомога.
- А твоя паства не допомагає?
- Розбіглася хто-куди.
- А що з церквою?
- Не відповідає церква на дзвоники. Десь щезла.
Уперше за все життя почув, як Онуфрій розмовляє українською мовою. І що дивно - дуже добре. І вперше не відчув зневаги у його словах..
Моя дружина - берегиня - приїхала першою
Накладує мазі на його розбиті коліна. А я стою за її плечима, дивлюся на кума і думаю:
скільки людину доля повинна бити палицею по голові, аби вона стала людиною?

05.05.2024р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 18:39:14
Переглядів сторінки твору 305
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.19 10:53
Автор у цю хвилину відсутній