ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Мовчить душа вологими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / СВІТЛИНИ

 Востаннє на прощання

« Ще мандрівка рання
пахне щовесни...»

Автоцитата

                        І
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
Часи минули золоті,
але найкращі не забуду.

                        ІІ
Неначе, все – останній раз.
Та вірую у Божу ласку,
ясних небес іконостас...
одіну невидимку-маску
і мрією у давню казку
перенесе мене Пегас,
де ні Олімпу, ні Парнасу,
як це недавно ще було...
сідаю у машину часу
і під синкопи тулумбасу
уявно їду у село.

                        ІІІ
Везу нові поези Музі
і, має бути, не мої
почую мрії, а її
і, може, мов калина в лузі,
ще не зів’яли давні друзі.
Або побачу ту, що знов
іде у маєві обнов
душею юна... але інші –
одна одної красивіші...
і кожна пасія – любов,
якої не було раніше.

05.2024




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-05 20:48:36
Переглядів сторінки твору 519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.045
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.09.16 14:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-08 18:20:15 ]
Поетичні влучності, глибокі обдумування і образі. Ваше письмо - впізнаване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-28 07:57:59 ]
Дякую за відгук.
Сьогодні в моді речетативна проза. У кожного своя поетична манера формувати думки комусь актуальні, а більшості – байдужі :) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 09:22:45 ]
Вочевидь, поезія виконує і значно вищу місію, аніж розмова з масами. Вочевидь, це й налаштування простору, як навколо нас, так і навкруг нашого світу.

Ваші, пане Ігорю, вірші, не лише глибоко сенсовні, але й завжди музичні. Спробуйте, якщо ви з музикою близько дружите, сайт музичної обробки loudly, чи пісенної udio.com.

Вони, як і інші (Suno) дозволяють задавати точний темп, тональність, набір інструментів, та стилі міксування. Це вже дуже багато (порівняно, скажімо, із тим же Suno), але достатньо для нас, щоб використовувати, але і процес стає складнішим.

Впевнений, що є і ті сайти, де можна ноти задавати, але це вже буде наближення до класичних редакторів.
Які, до речі, теж вже вставляють ці функції AI генерації

Кожна генерація - 30 секунд.
Відповідно за один раз їй треба давати тексту приблизно на цей час.

Теги:
[Verse] - куплет
[Bridge] - перехід
[Chorus] - приспів
[Drop] - "яма", тихий перехід - для того щоб посилити акцент наступної частини
[guitar solo] - гітарне соло
[sax solo] - саксофонне соло

Подвоєння голосних тут працюють, але вони пропонують також розділяти складні слова на частини, для того, щоб вони правильно промовлялись

Manual mode - слід вмикати, щоб він більше реагував головний запит, в якому можна описати структуру та характер треку.
Запит краще писати англійською, але це не точно.
Вибір жанрів там одразу під головним запитом.

Але для початку найкраще безкоштовний сайт Suno, для перших кроків.
І вони важливі, бо музика завжди дає можливість відійти від нашої особистої поетичної фетишизації, не покидаючи словесну гармонію, вливати її в інші...
Це проблема всіх поетів - без виключення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 10:47:47 ]
Дякую за розуміння і підтримку мого творчого статус кво. Намагаюсь бути зрозумілим і відповідати вимогам часу, незалежно від смаків і уподобань читаючої публіки. Все одно нашими успіхами і невдачами управляють випадковості і закономірності у хаосі оточуючого простору.
Щодо музикальної наповненості цієї життєвої течії, то навіть штучний інтелект навряд чи створить резонанс між особистістю і пустопорожнім его юрби, яку задовольняє більше фетишизація, ніж конкретика образного(критичного) мислення .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-30 11:54:35 ]
Я з вами згоден, але в юрб і своя місія. А ті, що не юрба, мають володіти не лише критичним мисленням, але й любов'ю до всього живого.
Проте і розуміння всіх процесів непроста справа навіть для тих, хто над юрбами.
І маси, наприклад, ніколи не зрозуміють, що, скажімо, лінгам - це, насправді, не поєднання статевих органів, а вістря духу в оболонці душі. Але на їхньому рівні - інь (дуща) та Ян (дух) - це суто статеві інструменти, бо такий рівень буття, і він найважчий.
Тому, нмсд, і кожен наш п'єдестал в тій чи тій царині - глибока ілюзія, але не тому, що все ілюзія - в жодному випадку - а тому, що ми закриті від світу отим самим станом свого "его" - невжитими тут інструментами душі-духу й тіла.
Більшість вважає досі що в них лише 5-ть системних інструментів (органів чуття). А їх 8-м грубих і 8-м тонких. І вони тут, при нас.
І що цікаво, їхнє повноцінне використання дає повне заповнення нашим "я" цього виміру.
Так до чого тут поезія, а тим паче - музика - бо це заповнення (нами нашого виміру) можливе суто зі збігами з найвищими гармоніями, та й простори мають значення.
А вірш, пісня, музика - ці простори створюють.
Тому все в наших "руках", точніше - серцях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2024-05-30 17:34:09 ]
На жаль чи на щастя, сентенція, що карфаген повинен упасти, ускладнює місію творчої та ще й патріотичної любові, а орієнтація на тонкі матерії духу і філософії не затребувана демократичною більшістю суспільства і, відповідно, його виразниками.