ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем

Віктор Кучерук
2024.06.24 05:49
Невдовзі кетяги калини
Підпалять ясно вогкий гай, –
І журавлиним довгим клином
Прониже осінь небокрай.
І крізь ледь видиму шпарину
Пропхаюсь я цибатим вслід
У край спокійний і гостинний,
Теплом прихований од бід.

Артур Курдіновський
2024.06.24 00:15
Я написав до конкурсу квартон
І заварив собі ранкову каву.
Та змістом перейматись - не цікаво,
Бо я і так вже справжній еталон!

Я - майстер! Щоб мене не забували,
Я написав до конкурсу квартон.
Амбіцій в мене - майже на мільйон,

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз

Володимир Бойко
2024.06.23 16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.

Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім

Леся Горова
2024.06.23 16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.

То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску

Євген Федчук
2024.06.23 16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ілахім Поет (1982) / Вірші

 Поцілунок донни

Царівна Несміяна називай мене, як хочеш.
І 100 підсніжників ти можеш десь знайти.
Та це, Малий, тобі не допоможе,
Бо я контраст люблю і це мої смаки.

Олена Мос

Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в дуальності кольорів, у чорно-білім діапазоні.
Щоб я усе-таки помудрів ціною розпачу та безсоння.
Міняй всі правила в розпал гри. Позбав розміренності катрени.
На хеві метал перетвори життєву ритміку макарени.
Пройди алеєю топ-зірок та розтопчи їх ходою леді.
І доведи, що в очах жінок убивча сила - як в пістолеті.
А я, напевне, такий дивак – засіло те, що комусь навиліт.
Для леді серфінг – одна з розваг, коли він на вибуховій хвилі
Сердець, розірваних ними вщент. Щоб не зібрати шматків докупи.
Щоб штучним диханням жив клієнт: лиш рот у рот від своєї ж згуби.
Хто звик до кайфу буть нічиїм, той більше нудиться самотою.
Хоч скільки солі з тобою з’їм, все потім вийде з очей водою.
Колишній вакуум у мені чомусь вербально струмить назовні.
Твоє кохання – на мить зеніт, а потім вічний політ в безодню.
Цілуєш – мабуть, так жебраку Тереза б кинула подаяння.
Але і крихітка до смаку, якщо не знаєш, чи не остання.
Які тут проти, які тут за – дурман густішає в атмосфері.
Де шансів ніц, можна йти з туза. Де є замок, там ламають двері.
Живий – умовно; наліво крок – навік вигнання без апеляцій.
Але бажаючі до зірок подібних тернів хіба ж бояться?
Хай без подряпинок ані дня – почесні шрами, все як годиться.
То знову правила поміняй. І зваблюй пестощами цариці.
Гран-Прі - це ніч, а тоді під туш на переможця чекає страта.
Але із тисячи мертвих душ жива знайдеться, що буде рада
Ожити мучеником краси. Шаблони стерти, знести кордони.
Якщо бажаєш – то воскреси мій мертвий світ поцілунком донни.

2024

Контекст : Поезія ОлениМос. Ех...


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-18 00:04:57
Переглядів сторінки твору 47
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.744 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.06.08 00:53
Автор у цю хвилину відсутній