ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.10
12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2026.08.10
12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
2026.08.10
12:22
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
2026.08.10
08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
2026.08.10
07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
2026.08.10
06:45
Історія на вістрі сариса
Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів.
– За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс
2026.08.10
01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
2026.08.09
23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
2026.08.09
22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
2026.08.09
21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ілахім Поет (1982) /
Вірші
Не сестра милосердя, не брат у Христі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Не сестра милосердя, не брат у Христі
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
та і сам я не дзвоник-хлопак
не зупинить мене й не злякає
ця колючість жіночих шипів
та і ти відчайдушна така є
хто б, крім нас, щось подібне стерпів?
ми обоє ще ті екстремали
не влаштує таких аби хто
нам часткова любов – це замало
нам годиться коли на всі 100
де серця повні хоч на три чверті
там для нас вони радше пусті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
наркотичні в обох поцілунки
хоч ламайся без них, хоч помри
надто драйвово це для стосунків
але дуже серйозно для гри
у коханні ми не ортодокси
та й лавсторі – це не житіє
моя посмішка - позначка toxic
погляд твій – «не влізайте, бо вб’є»
кров одна, хоч і різні породи
я гарчу, де всі інші скавчать
і лишень облизнуться на вроду
щоб повзти до простіших дівчат
я ж метелик – ще той камікадзе
орхідея-хижачка мене
тільки вабить, а від провокацій
тим сильніше бажання одне
відкохав би тебе до півсмерті
бо солодше нема в цім житті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
стали крайнощами божевілля
бо інакше удвох не були б
драйв трагедії, стиль водевіля
ти попала, натомість я влип
тут усе - Камасутра і шахи
конкуренція та піддавки
мелодрама із вкрапленням жахів
а стороннім, мабуть, навпаки
не турбує нас, що кому здасться
хай вважають, що повний атас
нам видніше: де в інших екстазці
там у нас відчайдушний екстаз
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
у хижацтві обоє відверті
що таїти? одне ж на меті
ми - токката і фуга на нервах
то хіба що вночі паритет
ти гнучка для банальної стерви
для сволоти я надто поет
дуже ніжно, щоб це була битва
де простіше – не наша є путь
ми однаково любим обидва
кожен хоче коханіше буть
ми достатньо азартні та вперті
щодо цих амбіційних надій
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
та і сам я не дзвоник-хлопак
не зупинить мене й не злякає
ця колючість жіночих шипів
та і ти відчайдушна така є
хто б, крім нас, щось подібне стерпів?
ми обоє ще ті екстремали
не влаштує таких аби хто
нам часткова любов – це замало
нам годиться коли на всі 100
де серця повні хоч на три чверті
там для нас вони радше пусті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
наркотичні в обох поцілунки
хоч ламайся без них, хоч помри
надто драйвово це для стосунків
але дуже серйозно для гри
у коханні ми не ортодокси
та й лавсторі – це не житіє
моя посмішка - позначка toxic
погляд твій – «не влізайте, бо вб’є»
кров одна, хоч і різні породи
я гарчу, де всі інші скавчать
і лишень облизнуться на вроду
щоб повзти до простіших дівчат
я ж метелик – ще той камікадзе
орхідея-хижачка мене
тільки вабить, а від провокацій
тим сильніше бажання одне
відкохав би тебе до півсмерті
бо солодше нема в цім житті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
стали крайнощами божевілля
бо інакше удвох не були б
драйв трагедії, стиль водевіля
ти попала, натомість я влип
тут усе - Камасутра і шахи
конкуренція та піддавки
мелодрама із вкрапленням жахів
а стороннім, мабуть, навпаки
не турбує нас, що кому здасться
хай вважають, що повний атас
нам видніше: де в інших екстазці
там у нас відчайдушний екстаз
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
у хижацтві обоє відверті
що таїти? одне ж на меті
ми - токката і фуга на нервах
то хіба що вночі паритет
ти гнучка для банальної стерви
для сволоти я надто поет
дуже ніжно, щоб це була битва
де простіше – не наша є путь
ми однаково любим обидва
кожен хоче коханіше буть
ми достатньо азартні та вперті
щодо цих амбіційних надій
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Небеса з діамантів, поля з полуниці"
• Перейти на сторінку •
"Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат"
• Перейти на сторінку •
"Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0963 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0963 seconds