ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.20
03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики.
Взимку страшні не так морози, як відморозки.
Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь.
Питання влади в Україні для багатьох набагато
2026.10.20
00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
2026.10.19
13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
2026.10.19
13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
2026.10.19
13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
2026.10.19
06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
2026.10.18
23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
2026.10.18
22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
2026.10.18
20:15
Поезіє, сонце моє оранжове!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриє тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником…
17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип
2026.10.18
20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал
2026.10.18
17:35
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —
2026.10.18
16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.
Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.
Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам
2026.10.18
12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?
Подібного не бачив ти ніколи у житті
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?
Подібного не бачив ти ніколи у житті
2026.10.18
11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.
Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.
Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
2026.10.18
10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
2026.10.18
10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ілахім Поет (1982) /
Вірші
Не сестра милосердя, не брат у Христі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Не сестра милосердя, не брат у Христі
биті жаки й калачики терті
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
та і сам я не дзвоник-хлопак
не зупинить мене й не злякає
ця колючість жіночих шипів
та і ти відчайдушна така є
хто б, крім нас, щось подібне стерпів?
ми обоє ще ті екстремали
не влаштує таких аби хто
нам часткова любов – це замало
нам годиться коли на всі 100
де серця повні хоч на три чверті
там для нас вони радше пусті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
наркотичні в обох поцілунки
хоч ламайся без них, хоч помри
надто драйвово це для стосунків
але дуже серйозно для гри
у коханні ми не ортодокси
та й лавсторі – це не житіє
моя посмішка - позначка toxic
погляд твій – «не влізайте, бо вб’є»
кров одна, хоч і різні породи
я гарчу, де всі інші скавчать
і лишень облизнуться на вроду
щоб повзти до простіших дівчат
я ж метелик – ще той камікадзе
орхідея-хижачка мене
тільки вабить, а від провокацій
тим сильніше бажання одне
відкохав би тебе до півсмерті
бо солодше нема в цім житті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
стали крайнощами божевілля
бо інакше удвох не були б
драйв трагедії, стиль водевіля
ти попала, натомість я влип
тут усе - Камасутра і шахи
конкуренція та піддавки
мелодрама із вкрапленням жахів
а стороннім, мабуть, навпаки
не турбує нас, що кому здасться
хай вважають, що повний атас
нам видніше: де в інших екстазці
там у нас відчайдушний екстаз
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
у хижацтві обоє відверті
що таїти? одне ж на меті
ми - токката і фуга на нервах
то хіба що вночі паритет
ти гнучка для банальної стерви
для сволоти я надто поет
дуже ніжно, щоб це була битва
де простіше – не наша є путь
ми однаково любим обидва
кожен хоче коханіше буть
ми достатньо азартні та вперті
щодо цих амбіційних надій
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
впалі ангели ой не святі
ти мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
для такого занадто вже палко
дуже гаряче все це - ще б пак
далебі, ти не скромна фіалка
та і сам я не дзвоник-хлопак
не зупинить мене й не злякає
ця колючість жіночих шипів
та і ти відчайдушна така є
хто б, крім нас, щось подібне стерпів?
ми обоє ще ті екстремали
не влаштує таких аби хто
нам часткова любов – це замало
нам годиться коли на всі 100
де серця повні хоч на три чверті
там для нас вони радше пусті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
наркотичні в обох поцілунки
хоч ламайся без них, хоч помри
надто драйвово це для стосунків
але дуже серйозно для гри
у коханні ми не ортодокси
та й лавсторі – це не житіє
моя посмішка - позначка toxic
погляд твій – «не влізайте, бо вб’є»
кров одна, хоч і різні породи
я гарчу, де всі інші скавчать
і лишень облизнуться на вроду
щоб повзти до простіших дівчат
я ж метелик – ще той камікадзе
орхідея-хижачка мене
тільки вабить, а від провокацій
тим сильніше бажання одне
відкохав би тебе до півсмерті
бо солодше нема в цім житті
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
стали крайнощами божевілля
бо інакше удвох не були б
драйв трагедії, стиль водевіля
ти попала, натомість я влип
тут усе - Камасутра і шахи
конкуренція та піддавки
мелодрама із вкрапленням жахів
а стороннім, мабуть, навпаки
не турбує нас, що кому здасться
хай вважають, що повний атас
нам видніше: де в інших екстазці
там у нас відчайдушний екстаз
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
у хижацтві обоє відверті
що таїти? одне ж на меті
ми - токката і фуга на нервах
то хіба що вночі паритет
ти гнучка для банальної стерви
для сволоти я надто поет
дуже ніжно, щоб це була битва
де простіше – не наша є путь
ми однаково любим обидва
кожен хоче коханіше буть
ми достатньо азартні та вперті
щодо цих амбіційних надій
ти ж мені не сестра милосердя
і тобі я не брат у Христі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Небеса з діамантів, поля з полуниці"
• Перейти на сторінку •
"Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат"
• Перейти на сторінку •
"Мiсто зустрiчей, мiсто небажаних втрат"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4295 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4295 seconds