Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.19
05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вже водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що біжать із крутосхилів
І затоплюють ярки.
2026.03.18
22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.
Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.
Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -
2026.03.18
21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,
2026.03.18
20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,
Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,
Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,
2026.03.18
19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)
Йшов загін над берегом
в цокоті підків,
на коні під прапором
командир сидів.
Голова зав’язана,
Йшов загін над берегом
в цокоті підків,
на коні під прапором
командир сидів.
Голова зав’язана,
2026.03.18
19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до
2026.03.18
19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства.
Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н
2026.03.18
13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.
Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,
2026.03.18
13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.
По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,
2026.03.18
09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп
2026.03.18
06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.
2026.03.18
06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів.
Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи
2026.03.17
22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись
За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись
2026.03.17
19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р
2026.03.17
17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на
2026.03.17
12:43
І
Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що не малюй,
а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євгенія Ісаєва (2019) /
Вірші
нова людина, старий світ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
нова людина, старий світ
-1-
інформаційно-приваблива квітка
ясніє в траві край моєї стежини
кличе нахилитися до неї
порахувати її пелюстки
тичинки та маточки
роздивитися форму та розташування її листя
вона навіть не проти показати своє коріння
яке воно?
мичковате чи стрижневе?
пізнай мене
просить квітка
та подаруй мені ім'я
хоч би й посмертно
володіючи іменем
ти один милуватимешся моєю красою
ти один збиратимеш мій плід
та визначатимеш мою долю
я куштую її аромат
але повертаю його з видихом —
майже неторканим
спрагла належності
квітка гукає мене —
того що ховає свій запах
в кишенях пальта
-2-
по інший бік стежини — поле
лежить слухняно
наче килим
вітер-хлопак бігає ним босоніж
вздовж і впоперек
і по діагоналі
коли натомлюється
лягає на живота
і роздивляється килимові візерунки
зблизька
а потім знов біжить
вишиваючи ті візерунки в повітрі
шовковими запахами землі
що ніби стрічки
лопочуть у нього між пальців
я спостерігаю
як плутаються аромати
на споді його шиття
і як стрімкішає його біг
з настанням сутінків
хлоп перестрибує через сітку-рабицю
гарячий схмелілий від руху
він в моїй присутності не знічується
грає в довгої лози зі мною —
з тим хто шмагає його короткою
намагаючися прогнати
як набридливого комара
вітер лишив по собі вістюків
у моєму волоссі
і забрав трохи поту з долонь
-3-
інформаційно-чистий спів пташки
яка стала тінню листка у кроні дерева
сповиває вечірній світ
вкриває легкою пелюшкою трави
підкрадається до мене ззаду
затуляє очі напівпрозорими долонями
і промовляє пошепки
вгадай
милий
хто?
спів насичує моє мовчання
спростовує моє незнання
і цілує холодну
мов у ящірки
шкіру
бачу
у синяві тане
лазурова пір'їна
05.07.24
інформаційно-приваблива квітка
ясніє в траві край моєї стежини
кличе нахилитися до неї
порахувати її пелюстки
тичинки та маточки
роздивитися форму та розташування її листя
вона навіть не проти показати своє коріння
яке воно?
мичковате чи стрижневе?
пізнай мене
просить квітка
та подаруй мені ім'я
хоч би й посмертно
володіючи іменем
ти один милуватимешся моєю красою
ти один збиратимеш мій плід
та визначатимеш мою долю
я куштую її аромат
але повертаю його з видихом —
майже неторканим
спрагла належності
квітка гукає мене —
того що ховає свій запах
в кишенях пальта
-2-
по інший бік стежини — поле
лежить слухняно
наче килим
вітер-хлопак бігає ним босоніж
вздовж і впоперек
і по діагоналі
коли натомлюється
лягає на живота
і роздивляється килимові візерунки
зблизька
а потім знов біжить
вишиваючи ті візерунки в повітрі
шовковими запахами землі
що ніби стрічки
лопочуть у нього між пальців
я спостерігаю
як плутаються аромати
на споді його шиття
і як стрімкішає його біг
з настанням сутінків
хлоп перестрибує через сітку-рабицю
гарячий схмелілий від руху
він в моїй присутності не знічується
грає в довгої лози зі мною —
з тим хто шмагає його короткою
намагаючися прогнати
як набридливого комара
вітер лишив по собі вістюків
у моєму волоссі
і забрав трохи поту з долонь
-3-
інформаційно-чистий спів пташки
яка стала тінню листка у кроні дерева
сповиває вечірній світ
вкриває легкою пелюшкою трави
підкрадається до мене ззаду
затуляє очі напівпрозорими долонями
і промовляє пошепки
вгадай
милий
хто?
спів насичує моє мовчання
спростовує моє незнання
і цілує холодну
мов у ящірки
шкіру
бачу
у синяві тане
лазурова пір'їна
05.07.24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
