ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.07.28
05:52
Дзенькне клямка, скрипне хвіртка,
Завалує різко пес, –
І, немов славетна зірка,
Ти, нарешті, в двір ввійдеш.
Дорогих прикрас сіяння
І розкішне убрання, –
Приведуть у замішання
Діда швидко серед дня.
Завалує різко пес, –
І, немов славетна зірка,
Ти, нарешті, в двір ввійдеш.
Дорогих прикрас сіяння
І розкішне убрання, –
Приведуть у замішання
Діда швидко серед дня.
2024.07.28
00:35
Зелений парк. Спекотно. Лавки сині.
На серці - спокій. Це було чи ні?
Питання задаю липневій днині
І відповідь шукаю в сивині.
Присвячую сонет рясній ожині...
Вінок з кульбабок буде на мені.
Коли реальність розкидає тіні -
На серці - спокій. Це було чи ні?
Питання задаю липневій днині
І відповідь шукаю в сивині.
Присвячую сонет рясній ожині...
Вінок з кульбабок буде на мені.
Коли реальність розкидає тіні -
2024.07.27
23:19
Поребрик Ваш розхитаний вітрами
І зник чомусь за вітром вартовий…
То що мені, скажіть, робити з Вами —
Не зручно якось пертись до вдови?
Ні квітів, а ні свіжого мотиву…
Не обраний ні в часі, ні в журбі
Я Вас любив безрадісно вродливу
І навіть не зі
І зник чомусь за вітром вартовий…
То що мені, скажіть, робити з Вами —
Не зручно якось пертись до вдови?
Ні квітів, а ні свіжого мотиву…
Не обраний ні в часі, ні в журбі
Я Вас любив безрадісно вродливу
І навіть не зі
2024.07.27
23:12
Про популярність цієї пісні не варто говорити. Як не дивно, її називають народною в Україні й Росії. Явище справді дивовижне. Не пригадаю, щоб так було з іншими піснями. Спробуємо розгадати цю загадку.
Насамперед – з яких джерел вийшла пісня? Хоч усе на
2024.07.27
22:17
Між нами магія, невидимий магніт.
Хоч утікай, притягує всесильно.
Експресія, емоції Піаф Едіт.
(І як закралось в серце божевілля?)
Між нами магія, то тиша, то гроза.
Проміння сонця в золотистих злитках.
Сплітаємось думками, мов гнучка лоза.
Хоч утікай, притягує всесильно.
Експресія, емоції Піаф Едіт.
(І як закралось в серце божевілля?)
Між нами магія, то тиша, то гроза.
Проміння сонця в золотистих злитках.
Сплітаємось думками, мов гнучка лоза.
2024.07.27
19:02
Старому снилися леви…
З юнацьких років він пам’ятав ці хемінгвеївські слова. А от йому ніколи не снилися леви. Ніколи. Хоча все життя прожив по сусідству з цими гігантськими кішками. Вікна його однокімнатної квартири на останньому, п‘ятому, поверсі обша
2024.07.27
16:40
Утілення підступності і злості
незаперечне – кобра очкова.
Її клієнтів доста на погості,
але сама понині ще жива!
Наступну жертву визирає тихо
під каменем, а чи кущем густим…
Одягнене у окуляри лихо
незаперечне – кобра очкова.
Її клієнтів доста на погості,
але сама понині ще жива!
Наступну жертву визирає тихо
під каменем, а чи кущем густим…
Одягнене у окуляри лихо
2024.07.27
13:18
Оскільки ти росою мита
У сяйві місячних спокус —
Тебе повік не розлюбити
І саме цього я боюсь…
Оскільки ти на пів богиня,
А решта плаває в Дніпрі…
А там своя на це гординя —
У сяйві місячних спокус —
Тебе повік не розлюбити
І саме цього я боюсь…
Оскільки ти на пів богиня,
А решта плаває в Дніпрі…
А там своя на це гординя —
2024.07.27
09:35
Легенький поштовх, невагомо ніжний,
і подорож почнеться. Буде шлях:
тернистим й гладким – різним, дуже різним
і парашутик, наче крихта-птах
летітиме й шукатиме місцину,
де схоче зупинитись й прорости,
новим стібком вплестися в скатертину
безкрайньо
і подорож почнеться. Буде шлях:
тернистим й гладким – різним, дуже різним
і парашутик, наче крихта-птах
летітиме й шукатиме місцину,
де схоче зупинитись й прорости,
новим стібком вплестися в скатертину
безкрайньо
2024.07.27
08:47
Із Юза Алешковського
Ернесто Че Гевара
з Гавани відбував;
нічого, крім сигари,
він майже там не мав.
«Прощай же, рідна Кубо,
Ернесто Че Гевара
з Гавани відбував;
нічого, крім сигари,
він майже там не мав.
«Прощай же, рідна Кубо,
2024.07.27
06:21
А ти геть зовсім не така,
Як всі мої знайомі, –
Немов хмариночка, легка
Й гаряча, ніби пломінь.
Не показна, не голосна
В гурті жінок чи скраю, –
Неначе зіронька ясна
В імлі струмливій сяєш.
Як всі мої знайомі, –
Немов хмариночка, легка
Й гаряча, ніби пломінь.
Не показна, не голосна
В гурті жінок чи скраю, –
Неначе зіронька ясна
В імлі струмливій сяєш.
2024.07.27
02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все, як треба!
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все, як треба!
2024.07.26
23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2024.07.26
20:36
І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
2024.07.26
19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
2024.07.26
17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
2024.06.26
2024.06.20
2024.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Тиша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тиша
Згадати зась, бо пам'яті нема,
Дивлюсь на світ, але його не бачу.
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Живим - живі, та я - напівмертв'як,
Щоночі розмовляю з неживими.
Морозяні печуть вогнями зими,
А вчора зовсім ще було не так.
Бо світ буяв у світлих кольорах,
Витьохкував, і радісно сміявся...
А за спиною смерть шепоче "Ad sum!!
Ти тут чужий. Ходім, уже пора.
Скотився з неба ярий сонця м'ячик,
Ординець вийняв з піхов ятаган...
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Ad sum (ми тут) лат.
09.07.2024р.
Дивлюсь на світ, але його не бачу.
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Живим - живі, та я - напівмертв'як,
Щоночі розмовляю з неживими.
Морозяні печуть вогнями зими,
А вчора зовсім ще було не так.
Бо світ буяв у світлих кольорах,
Витьохкував, і радісно сміявся...
А за спиною смерть шепоче "Ad sum!!
Ти тут чужий. Ходім, уже пора.
Скотився з неба ярий сонця м'ячик,
Ординець вийняв з піхов ятаган...
Мою правицю стиснув мертвий братчик
І кличе за собою у туман.
Ad sum (ми тут) лат.
09.07.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію