![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.08.04
22:08
Ти вже помолилась за онука й синів,
щоб Господь благословив і оберіг їх,
був прихильним і послав їм мир.
Ти вже простила всіх, хто тебе скривдив і посягав
на твоє добро.
Як тих, хто ще живий, так і тих, хто кається на тому світі.
Ти попросила в Гос
щоб Господь благословив і оберіг їх,
був прихильним і послав їм мир.
Ти вже простила всіх, хто тебе скривдив і посягав
на твоє добро.
Як тих, хто ще живий, так і тих, хто кається на тому світі.
Ти попросила в Гос
2024.08.04
15:20
В ті часи, як запорожці степи сторожили,
А степи ще були дикі, шляхів було мало,
Чумаки шляхами тими до Криму ходили.
А, оскільки небезпека звідусюд чигала,
Бо ж по балках і байраках татарва й ногаї
Хоронились й на чумацькі валки нападали.
Тож ніхто
А степи ще були дикі, шляхів було мало,
Чумаки шляхами тими до Криму ходили.
А, оскільки небезпека звідусюд чигала,
Бо ж по балках і байраках татарва й ногаї
Хоронились й на чумацькі валки нападали.
Тож ніхто
2024.08.04
11:45
Жовтий томик і три пера,
Просвітки подощеві...
Пришпиліть до мого чола цей переливчастий щебет!
Сію трави у вогкий ґрунт,
Сію, сміюся.
Оце ж бо серпневий труд, перед яким не малюся.
Просвітки подощеві...
Пришпиліть до мого чола цей переливчастий щебет!
Сію трави у вогкий ґрунт,
Сію, сміюся.
Оце ж бо серпневий труд, перед яким не малюся.
2024.08.04
10:53
Із Юза Алешковського
Я у Пітері якось із другом хильнув,
потім він на Літейний проспект завернув,
і все розказує мені, все розказує,
і показує, і показує.
У вас он чайників не роблять емальованих,
Я у Пітері якось із другом хильнув,
потім він на Літейний проспект завернув,
і все розказує мені, все розказує,
і показує, і показує.
У вас он чайників не роблять емальованих,
2024.08.04
09:49
Я хочу вічного літа
Без осені і без зими.
Я хочу вічного цвіту,
Як ліків проти чуми.
Я хочу згустки енергій
Жбурляти у вічну пітьму,
Щоб тріснув таємний егрегор,
Без осені і без зими.
Я хочу вічного цвіту,
Як ліків проти чуми.
Я хочу згустки енергій
Жбурляти у вічну пітьму,
Щоб тріснув таємний егрегор,
2024.08.04
08:40
Він продирався крізь насмішки і біль,
крізь зраду, сум і знущання…
Був кожен день - гладіаторський бій
за виживання.
Але він вистояв і переміг,
у серці свічкою проніс любов -
священний, єдиний цей оберіг…
крізь зраду, сум і знущання…
Був кожен день - гладіаторський бій
за виживання.
Але він вистояв і переміг,
у серці свічкою проніс любов -
священний, єдиний цей оберіг…
2024.08.04
08:06
А він іще щось шепотів про шанс,
Аби душі тендітної торкнутись.
Ні, ні, закінчений старий сеанс,
Не дружать сонце й темінь каламуті.
А він іще щось говорив про шанс.
Про те, що їх обох колись єднало.
Від*їхав тих стосунків диліжанс.
Аби душі тендітної торкнутись.
Ні, ні, закінчений старий сеанс,
Не дружать сонце й темінь каламуті.
А він іще щось говорив про шанс.
Про те, що їх обох колись єднало.
Від*їхав тих стосунків диліжанс.
2024.08.04
06:47
Ожеред далекий сіна
І світання синій жар, –
І прощальний погляд в спину,
Після хвиль солодких чар.
І дошкульну прохолоду
Самородної роси, –
І дівочу пишну вроду
Неймовірної краси.
І світання синій жар, –
І прощальний погляд в спину,
Після хвиль солодких чар.
І дошкульну прохолоду
Самородної роси, –
І дівочу пишну вроду
Неймовірної краси.
2024.08.04
06:12
Передощить і знову буде літо.
Вервечка днів до осені веде.
У бар зайду, замовлю два «мохіто»
таких, як тут не знайдете ніде.
Полощуть срібні краплі тротуари,
співають ринви, грім узяв баси…
Ну хто сказав з тобою ми не пара
поміж краплин нетлінної к
Вервечка днів до осені веде.
У бар зайду, замовлю два «мохіто»
таких, як тут не знайдете ніде.
Полощуть срібні краплі тротуари,
співають ринви, грім узяв баси…
Ну хто сказав з тобою ми не пара
поміж краплин нетлінної к
2024.08.04
00:39
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Що в цьому світі допоможе?
Чи пізній дощ, чи зірка рання?
На себе я давно не схожий.
В душі моїй - розчарування.
Пробач мені, Всесильний Боже!
Що в цьому світі допоможе?
Чи пізній дощ, чи зірка рання?
На себе я давно не схожий.
2024.08.04
00:12
Якщо проснуся рано вранці
На день народження, чи після,
Відсуну солоди і танці
В які, чомусь, бездумно вплівся…
Якщо блукатиму в мовчанні
В той самий день десь пообіду —
Нам не зустрітися вже в бані,
На день народження, чи після,
Відсуну солоди і танці
В які, чомусь, бездумно вплівся…
Якщо блукатиму в мовчанні
В той самий день десь пообіду —
Нам не зустрітися вже в бані,
2024.08.03
23:15
Ізнов мертвотну блідість подолає
Душі цвітіння - диво почалось --
Мов та цариця в шубі з горностаю
На плечі хвилі розлила волось...
Мене - яскравий спогад зігріває --
Кав'ярня. Вечір. Я відчув, що - ось --
Нарешті -- поетичному ратаю
Душі цвітіння - диво почалось --
Мов та цариця в шубі з горностаю
На плечі хвилі розлила волось...
Мене - яскравий спогад зігріває --
Кав'ярня. Вечір. Я відчув, що - ось --
Нарешті -- поетичному ратаю
2024.08.03
16:53
зненацька
проснулися витоків струни
пронизують простір
що згадкою лунить
про небо блакитне
без хмар
волошкове
проснулися витоків струни
пронизують простір
що згадкою лунить
про небо блакитне
без хмар
волошкове
2024.08.03
15:02
Ця шкідлива звичка постійно слухати шум,
Голоси, що змінюють один одного піксельним болем екрану,
Музикою з динаміків твоєї відстороненості,
Втечі у павутину міста з острахом пропустити, щось надто важливе,
З такою захланністю дослухаючись до замовле
Голоси, що змінюють один одного піксельним болем екрану,
Музикою з динаміків твоєї відстороненості,
Втечі у павутину міста з острахом пропустити, щось надто важливе,
З такою захланністю дослухаючись до замовле
2024.08.03
12:59
Дочекатись би дзвіночка…
Жаль... шкода, не дочекавсь.
До ріки спішать струмочки —
Від старих своїх держав…
Всі вони якісь журливі…
За вікном, дивлюсь, дощить.
А навпроти груші -- слива
Хочу вірити — дзвенить…
Жаль... шкода, не дочекавсь.
До ріки спішать струмочки —
Від старих своїх держав…
Всі вони якісь журливі…
За вікном, дивлюсь, дощить.
А навпроти груші -- слива
Хочу вірити — дзвенить…
2024.08.03
11:10
Вертає у минуле
одна щаслива мить,
аби ми не забули,
що час, таки, летить.
І тьохкає серденько...
гадаємо, – коли
раденькі, що... маленькі
ми іноді були?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...одна щаслива мить,
аби ми не забули,
що час, таки, летить.
І тьохкає серденько...
гадаємо, – коли
раденькі, що... маленькі
ми іноді були?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.08.04
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
2024.06.26
2024.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Вірші
Серпневі дні...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Серпневі дні...
І затиснуті ми днями серпневими…
Зайвим теплом, боюсь, переповнені...
Віщими в міру, без міри веселими
Тільки на дотик всі вони вогненні…
Кревні, закопчені, дикого галасу…
Ось вони плюси, ось вони мінуси
Діткам і нам — всьому світу дісталося
Безліч роботи буде в Анібуса…
6.07.2024.
Зайвим теплом, боюсь, переповнені...
Віщими в міру, без міри веселими
Тільки на дотик всі вони вогненні…
Кревні, закопчені, дикого галасу…
Ось вони плюси, ось вони мінуси
Діткам і нам — всьому світу дісталося
Безліч роботи буде в Анібуса…
6.07.2024.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію