Поезія - Микола Дудар - *** - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.08.17 18:59

Коли із саду відлетять птахи...

Співатиму я ще тобі, зажди,
Коли розбавить сльози струмінь прісний,
Душа моя огорнеться у пісню
Джерельної холодної води.

Пробач, коли від того защемить.
Співатиму я, мабуть, дуже тужно,
Як скине пелюстки спізніла ружа

Сонце Місяць

2024.08.17 16:15

Любов

Карнавали облич, фарбованих всіма барвами
Трубадури безпам’яті, лагідних речень
Купідони пркляті, злидарі красномовні
Прожилкований розпачем мармур
Непрозірний пожежницький плексиглас
Танці весело-жорстоких дітей вогню
в усмшках Любови
На вулицях с

Іван Потьомкін

2024.08.17 12:24

***

А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Микола Дудар

2024.08.17 09:07

***

Ми з тобою чимось схожі
Чимось різні, чимось ні…
Запитаємо прохожих,
Підскажи — мо по весні?

Запитав і вліз в мовчанку
Приголубив - хоч застрель…
Одне в однім обіцянки —

Микола Дудар

2024.08.16 22:46

***

Він серед нас... Ти - пінь… розлитий квас…
Народжуються рими. День покори…
Щоб свідчити охоче проти нас
Із виходом і входом в коридори…

Тоді скажи… ні-ні, допоможи
Розкласти суперечки по полицям
Ти ж наче свій, до заздрощів, мужик…

Козак Дума

2024.08.16 13:46

Волошкова доля

Літає небом хижий птах
і сіє бомби під собою!
Цвітуть волошки у житах,
у полі, зоранім війною…

А вибору у них нема
і іншого немає поля.
Напевне, то така сума,

Козак Дума

2024.08.16 11:45

Багряна повня

Млинець рум’яний з моря виринає
і хижо поміж хвилями пливе.
Уже собою небо закриває
і кольором дивує все живе!.

Уповні багрецем палає Місяць,
немов у кров його занурив хтось –
лихих часів горить кривавий ситець.

Юрій Гундарєв

2024.08.16 09:04

Джеріко Магаллон, воїн Світла

Каліфорнієць Джеріко Скай Магаллон у березні 2022 року приїхав захищати Україну.
На початку вересня 2023 року він загинув біля Бахмута. Йому було 28 років.
Джеріко любив життя, свободу, тварин. Чи не на кожній світлині - він із песиком чи кішкою на р

Микола Дудар

2024.08.16 09:00

***

Гримить не так як вже колись…
І дощ неначе неба сльози …
Лиш ти однаково моливсь
І все це в дім до себе звозив…
Втім у душі тягар війни
І вдома наче після бою…
Не все залежить від ціни —
Лишилось відкопати зброю…

Леся Горова

2024.08.16 08:55

Айстри

В тому, що ти не забутий і досі потрібний,
Я під бузком зізнаюся тобі уві сні.
Слід від образи упав, й павутиною сріблить
Клумби рожевої айстри, що вторять весні.

Одна за одною зграї відносить на південь,
В стишених ранках самотніх - бузковий тума

Іван Потьомкін

2024.08.16 08:16

***

Як у коханні щось не йдеться,
Занур слова в гебрайську мову,
І силою тоді озветься слово.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях скоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Відтоді рідних слів коріння

Віктор Кучерук

2024.08.16 07:09

Світанок

До вікна підкравсь навшпиньках,
Із пробудженням півнів, –
І додав у хатню синьку
Трохи світлих кольорів.
Потім став сліпити очі
Сяйним блиском промінців,
Як, сіяючи уроче,
Сів навпроти на стільці.

Гриць Янківська

2024.08.15 17:14

Відпочинок

Відпочинеш, прислонившись до святкових передзвонів,
Щоб тілесність волі й духу вкарбувалася в іконі,
Світлий воїне розрухи, рушний стовпе неопертих,
Розкажи хиткому світу, як убитому не вмерти.

Розкажи застиглим в миті, як плисти поміж знетями,
Як

Світлана Пирогова

2024.08.15 15:12

Серпневий хист

Сонце гарцює в серпневих покосах,
Світло медове розлило до ніг.
Рай абрикосовий пробують оси,
День золотавий на фініш прибіг.

Вечір притих в ароматах сливових,
В розкоші яблук, у ложах ожин.
Місяць з любов'ю підняв сиві брови,

Євген Федчук

2024.08.15 12:44

Як козаки на Тавані москалів стрічали в 1489 році

Було то в часи далекі, коли в полі Дикім
Ще козацькії ватаги були невеликі.
Про Січ славну у ті роки не було ще й мови
Та й «козак» було ще рідко уживаним словом.
Ті ватаги в степах вільних, над Дніпром блукали,
То ловили в річках рибу, звіра промиш

Леся Горова

2024.08.15 11:49

Рідний хлопчику мій...

У долоні твої пов'їдалося збройне мастило.
І мозолі без ліку. Ну де так багато взялося?
Чим зараджу сьогодні тобі, мій солдатику милий?
Любий хлопчику мій, що недавно спішив у дорослість.

Загрубіло лице у обрамці щетини м'якої.
А засмага, як тіль

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Ілля Шевченко

2024.08.17

Юлія Рябченко

2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький

2024.07.25

2024.07.05

2024.07.04

2024.07.02

2024.06.26

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2024-07-14 22:38:12
Переглядів сторінки твору	39
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.734
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не оцінювати
Автор востаннє на сайті	2024.08.17 09:18
Автор у цю хвилину	відсутній