ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.08.09
16:24
Тонула в чорнім океані,
а світ її благав.
"Тобі ще помирати рано!
Тримайся, дорога!!!
Ти сильна, віримо, що зможеш
важкий здолати шлях!"
Молилися:" Всевишній Боже,
а світ її благав.
"Тобі ще помирати рано!
Тримайся, дорога!!!
Ти сильна, віримо, що зможеш
важкий здолати шлях!"
Молилися:" Всевишній Боже,
2024.08.09
16:15
рабочий клас живе інак
інакше й вигляда
у небі журавлем літак
урода коляда
а ви які ні там ні сям
завидуйте собі
інакше й вигляда
у небі журавлем літак
урода коляда
а ви які ні там ні сям
завидуйте собі
2024.08.09
15:46
Відлунює давніми грозами
моє потайне lacrimoso...
Там спогад блукає півколами,
і постать твоя незникома
із доторком голосу плинним,
зі смаком гіркаво-полинним,
розкрилля долонь неминуче,
і ніжна жага - очі в очі...
моє потайне lacrimoso...
Там спогад блукає півколами,
і постать твоя незникома
із доторком голосу плинним,
зі смаком гіркаво-полинним,
розкрилля долонь неминуче,
і ніжна жага - очі в очі...
2024.08.09
15:12
Я вчора побачила смерть
із писком, заповненим вщерть,
тілами безвусих героїв,
і стогін, що серце замлоїв,
здійнявсь попід храмові хори,
де їх ненароджені діти
співають у янгольськім хорі.
2024 р.
із писком, заповненим вщерть,
тілами безвусих героїв,
і стогін, що серце замлоїв,
здійнявсь попід храмові хори,
де їх ненароджені діти
співають у янгольськім хорі.
2024 р.
2024.08.09
13:20
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.
Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.
Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
2024.08.09
09:30
Передам тобі серветку
Можу - хочеш, навіть дві...
Поверну твою виделку
І залишуся на дні…
Поруч спокій бірюзовий.
Зверху запах запашний...
Що потрібно ще для змови
Коли ти весь як скляний?
Можу - хочеш, навіть дві...
Поверну твою виделку
І залишуся на дні…
Поруч спокій бірюзовий.
Зверху запах запашний...
Що потрібно ще для змови
Коли ти весь як скляний?
2024.08.09
06:26
Світлій пам'яті Ковальчука
Богдана Кириловича
Свіжовикопана яма.
В квітах топиться труна.
Це життя найбільша драма
І страшна його ціна.
Поховання. Море люду.
Богдана Кириловича
Свіжовикопана яма.
В квітах топиться труна.
Це життя найбільша драма
І страшна його ціна.
Поховання. Море люду.
2024.08.09
04:47
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Пам'ятаєте, люди, мене, легендарного Вія?
А про вії свої я казав навпаки: підніміть!
Все зруйноване. Мертве. Зламався колишній маяк.
Я сьогодні щосили прошу:
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Пам'ятаєте, люди, мене, легендарного Вія?
А про вії свої я казав навпаки: підніміть!
Все зруйноване. Мертве. Зламався колишній маяк.
Я сьогодні щосили прошу:
2024.08.08
23:01
пав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів - не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість.
Щось сказать хотів - не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість.
2024.08.08
22:42
Тебе відносить течія,
Колись, мабуть, збагнеш.
Але допоки скріз вода,
Ти думаєш - пливеш.
Любові, радості, жаги
Минаєш береги,
І струмені тугі-дзвінкі
Колись, мабуть, збагнеш.
Але допоки скріз вода,
Ти думаєш - пливеш.
Любові, радості, жаги
Минаєш береги,
І струмені тугі-дзвінкі
2024.08.08
22:22
до теми метафор або ж алегорій в навколишній голограмі; котрі
бувають кимсь або чим завгодно; тому що все той самий балаган
mesdames et messieurs; як не самоціль то неповідана історія із
книги так само історій; полишена навіщось ледь розкрита троянда
2024.08.08
22:14
Я спалюю свою пам’ять.
Я спалюю свої спогади.
Вогнище тріскотить, сміється
і перетворює на попіл
те, що залишило минуле.
Що можна спалити?
Чи є те, що не горить?
Іноді хочу відродити з попелу
Я спалюю свої спогади.
Вогнище тріскотить, сміється
і перетворює на попіл
те, що залишило минуле.
Що можна спалити?
Чи є те, що не горить?
Іноді хочу відродити з попелу
2024.08.08
17:36
В лт . [6428 (920)] Игорь же воєваше на Печенгы
Ярун прокинувсь раптом серед ночі.
Щось муляло і на душі шкребло.
Прислухався. Спокійно все було.
Уже хотів закрити знову очі.
Та сон не йшов. На небо очі звів.
Воно усе ще всіяне зірками.
Ярун прокинувсь раптом серед ночі.
Щось муляло і на душі шкребло.
Прислухався. Спокійно все було.
Уже хотів закрити знову очі.
Та сон не йшов. На небо очі звів.
Воно усе ще всіяне зірками.
2024.08.08
11:36
Твій світ — це шлях крізь довгий лабіринт
У ньому юність лиш пролог до звершень,
Там полюбивши і обпікшись вперше
Залишиш іншим знак і не один.
Блукаючи між стінами з картин
Де безліч, що обманюють і менше
Отих, які підносять дух, щоб врешті
У ньому юність лиш пролог до звершень,
Там полюбивши і обпікшись вперше
Залишиш іншим знак і не один.
Блукаючи між стінами з картин
Де безліч, що обманюють і менше
Отих, які підносять дух, щоб врешті
2024.08.08
09:21
Не залишай, хоч ти мене,
в біді, як сироту самотню.
Не заберу життя земне,
без вороття в манке турне,
з собою разом у безодню;
ропою надбані скарби,
коли нависне пеленою
в біді, як сироту самотню.
Не заберу життя земне,
без вороття в манке турне,
з собою разом у безодню;
ропою надбані скарби,
коли нависне пеленою
2024.08.08
08:40
Ну ось воно і догори дриґом…
Панове, зупиніться, досить вже
Або візміть й мене у список вигод —
Молитимусь від нині на чуже…
Негоже у минуле заглядати
Замішане затерлося в іржі
Хоча і там були свої донати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Панове, зупиніться, досить вже
Або візміть й мене у список вигод —
Молитимусь від нині на чуже…
Негоже у минуле заглядати
Замішане затерлося в іржі
Хоча і там були свої донати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.08.04
2024.07.25
2024.07.05
2024.07.04
2024.07.02
2024.06.26
2024.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Кучерук (1958) /
Вірші
Після полону
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Після полону
Тримали в підвалі
І ставили в коло, –
У спину стріляли,
У груди кололи.
Морили безсонням
І близькістю згину,
Та я безсторонньо
Тортури всі виніс.
Від туги змарнілий
І змучений болем, –
Соромлячись тіла,
Лікуюсь поволі.
Як рани загою
І вийду з палати, –
Візьмуся за зброю,
Щоб нечисть здолати.
13.07.24
І ставили в коло, –
У спину стріляли,
У груди кололи.
Морили безсонням
І близькістю згину,
Та я безсторонньо
Тортури всі виніс.
Від туги змарнілий
І змучений болем, –
Соромлячись тіла,
Лікуюсь поволі.
Як рани загою
І вийду з палати, –
Візьмуся за зброю,
Щоб нечисть здолати.
13.07.24
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1511 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1511 seconds