ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.08.09 13:20
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Микола Дудар
2024.08.09 09:30
Передам тобі серветку
Можу - хочеш, навіть дві...
Поверну твою виделку
І залишуся на дні…
Поруч спокій бірюзовий.
Зверху запах запашний...
Що потрібно ще для змови
Коли ти весь як скляний?

Віктор Кучерук
2024.08.09 06:26
Світлій пам'яті Ковальчука
Богдана Кириловича

Свіжовикопана яма.
В квітах топиться труна.
Це життя найбільша драма
І страшна його ціна.
Поховання. Море люду.

Артур Курдіновський
2024.08.09 04:47
Я сьогодні щосили прошу: опустіть мені вії!
Вже не можу дивитись на цю закарбовану мить.
Пам'ятаєте, люди, мене, легендарного Вія?
А про вії свої я казав навпаки: підніміть!

Все зруйноване. Мертве. Зламався колишній маяк.
Я сьогодні щосили прошу:

Іван Потьомкін
2024.08.08 23:01
пав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів - не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість.

Ольга Буруто
2024.08.08 22:42
Тебе відносить течія,
Колись, мабуть, збагнеш.
Але допоки скріз вода,
Ти думаєш - пливеш.

Любові, радості, жаги
Минаєш береги,
І струмені тугі-дзвінкі

Сонце Місяць
2024.08.08 22:22
до теми метафор або ж алегорій в навколишній голограмі; котрі бувають кимсь або чим завгодно; тому що все той самий балаган mesdames et messieurs; як не самоціль то неповідана історія із книги так само історій; полишена навіщось ледь розкрита троянда

Борис Костиря
2024.08.08 22:14
Я спалюю свою пам’ять.
Я спалюю свої спогади.
Вогнище тріскотить, сміється
і перетворює на попіл
те, що залишило минуле.
Що можна спалити?
Чи є те, що не горить?
Іноді хочу відродити з попелу

Євген Федчук
2024.08.08 17:36
В лт . [6428 (920)] Игорь же воєваше на Печенгы

Ярун прокинувсь раптом серед ночі.
Щось муляло і на душі шкребло.
Прислухався. Спокійно все було.
Уже хотів закрити знову очі.
Та сон не йшов. На небо очі звів.
Воно усе ще всіяне зірками.

Володимир Каразуб
2024.08.08 11:36
Твій світ — це шлях крізь довгий лабіринт
У ньому юність лиш пролог до звершень,
Там полюбивши і обпікшись вперше
Залишиш іншим знак і не один.

Блукаючи між стінами з картин
Де безліч, що обманюють і менше
Отих, які підносять дух, щоб врешті

Тетяна Левицька
2024.08.08 09:21
Не залишай, хоч ти мене,
в біді, як сироту самотню.
Не заберу життя земне,
без вороття в манке турне,
з собою разом у безодню;

ропою надбані скарби,
коли нависне пеленою

Микола Дудар
2024.08.08 08:40
Ну ось воно і догори дриґом…
Панове, зупиніться, досить вже
Або візміть й мене у список вигод —
Молитимусь від нині на чуже…

Негоже у минуле заглядати
Замішане затерлося в іржі
Хоча і там були свої донати

Юрій Гундарєв
2024.08.08 08:28
Рівно місяць тому, вранці 8 липня, російські окупанти завдали ракетного удару
по дитячій лікарні Охматдит у Києві…



Дитяча лікарня.
Ракетний удар.
Розплющений камінь.

Ярослав Чорногуз
2024.08.08 07:54
О доле, не згаси мою любов,
Щоб небеса дощем не голосили.
Благаю - аж від зір і до основ --
Даруй снаги вогню, даруй їй сили.

Даруй нам зустріч пристрасну, нову,
Хай щастя ув обіймах шаленіє.
У рай на хмарі світлій попливу --

Віктор Кучерук
2024.08.08 06:04
Тихне вечір. Мовкнуть птиці.
Темінь шириться чимдуж.
Срібним сяєвом зірниці
Провіряють ємкість душ.
Виміряють сни в злиденних,
А у творчих – навпаки, –
Відбирають сни натхненням,
І пробуджують думки.

Володимир Бойко
2024.08.08 03:34
Запровадження новітніх традицій у російському іменотворенні могло б докорінно змінити як внутрішню ситуацію у російській державі, так і місце росії у світі. Адже оті так звані люди, що іменуються цілком відмінними від усіх інших іменами, значно легше підл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 Час змін
Батура* навпіл ріже спину,
аж кров на землю цебенить.
Москаль, мій сину, не людина,
ти будеш винний без вини.
З ординцем ні́чого водитись,
цінуй за дружку шаблі сталь.
Нехай позгинуть московити
нікого з них мені не жаль.
У рід вплелись чортополохом,
трикляті гаспида сини,
терпи, дитино, іще трохи
далі їх битимемо ми.
13.07.24р.
*Батура – батіг.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-07-13 06:04:52
Переглядів сторінки твору 24
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.703 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.080 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.07 20:28
Автор у цю хвилину відсутній