Поезія - Микола Дудар - *** - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.09.06 17:38

Проміжний хепі-енд

Не молода. Звичайна жінка.
Спитайте, хто вона мені?
Лунає сміх не юно-дзвінко.
Вуста вже не такі смачні.
Вона не носить діамантів.
Не топче подіум щодня.
Не еталонна в арс аманді.
Її цікавить маячня:

Сонце Місяць

2024.09.06 16:33

дама в трьох діях

замість того щоб прийнятися
за нікому нетребний програмний
опус дама в трьох актах . . .
омріюючи черговий анічим
не споживчий жест
для небагатьох ~

тому що вересневе проз

Світлана Пирогова

2024.09.06 15:48

Лиш ти так міг

Лиш ти так міг збентежити безцеремонно,
Ввірватись вітерцем у тихі сни.
І шепотіти з ніжністю мені "мадонна",
Троянди дарувати навесні.

Лиш ти так міг без дозволу поцілувати,
І розсипати діаманти мрій,
І з пристрастю запалювати в серці ватру...

Володимир Бойко

2024.09.06 12:28

Дивує світ – 8

Психологічні травми окремих диктаторів мають смертельні наслідки для значної частини людства. Б’ючи споконвіку чолом, московити хронічно травмували мізки. Мізерні люди мілко плавають, зате глибоко риють. Велика культура має бути ще й високою.

Сергій Губерначук

2024.09.06 11:58

Зоряні вірші, що проросли у серці осяйними піснями

Цю розповідь про відомого київського поета можна було б назвати інакше, а саме «Друга хвиля», якщо вважати першою хвилею захоплюючий і насичений період моєї роботи над піснями Сергія Ґуберначука*. Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий проце

Леся Горова

2024.09.06 11:03

Ластовенята

О, скільки раз я тамувала подих!
Сама безкрила, та мені болять
Всі помахи пташиного польоту,
В стараннях молодих ластовенят.

Лишають після себе тиші зліпки,
Які спадають, сіючи журу,
І чергова з очей зникає дрібка,

Віктор Кучерук

2024.09.06 06:57

* * *

Яка сім’я красива на світлині
Радіє щастю власному в ту мить,
Коли квітують райдужно рослини
І сонце помаранчеве горить.
Замріяно вдивляються в майбутнє,
Всміхаючись спокійному життю,
Хоча уже прийшла година скрутна
І смерть до них підкралася вприт

Микола Соболь

2024.09.06 06:54

Чорнозем

Чорнозем – це кров, що запеклася.
Ми багаті на такі ґрунти.
У новій чи прийде іпостасі
той, хто зможе наш народ спасти?
Але поки тільки фарисеї
брешуть про турботу та любов.
Залп дала ворожа батарея…
Чорнозему збільшилося знов.

Микола Дудар

2024.09.06 06:50

***

Дозволь і я пройдусь по лезу…
Дозволь заглянути у вічі
Тобі, упійману, тверезу...
Собі, невиспаному двічі…

Дозволь, затисну поцілунком
Серпневу ніч… ніяких свідків!
В моїй уяві ти — дикунка,

Іван Потьомкін

2024.09.05 22:05

***

«Доглядала квіти я для кладовища...»
«Продавала квіти я на кладовищі...»
«Я нічого не робила – маю тії квіти...
Ой лежу я під землею, короткая віком,
Та й кричу я з-під землі:
«Йдіть до мене квіти!»
А квіти тихенько повідповідали:
«Ми б з охотою пр

Ярослав Чорногуз

2024.09.05 21:47

Після тривалої розлуки

Природо люба, здрастуй знову,
Як скучив я, немає слів.
Осінню ти вдягла обнову,
Кольє з бурштинових жалів.

І очі лагідні, печальні
Мені всміхнулись із-за хмар.
Ти вийшла, мов з опочивальні,

Володимир Бойко

2024.09.05 12:54

Іменем російського корабля - 3

Звірства московитів останнім часом перейшли всілякі межі, тож потреба виокремити їх із решти людства стала вельми нагальною. Для певності, їх імена мали б починатися винятково літерами «пу» - початковими у прізвищі путіна: Пумудак (путин – мудрый аксакал)

Євген Федчук

2024.09.05 11:30

Як Хорс до Києва перебирався

В сум’ятті і тривозі віщий Торд.
Бо ж треба вірне рішення прийняти –
Чи це священне місце полишати,
Де віковічно Хорсові народ
Пожертви ніс? Та виконати волю
Кагана Володимира, який
Прислав гінця. Наказ суворий свій,
Що має Хорса вирішити долю,

Микола Дудар

2024.09.05 09:23

***

Від зарплати до зарплати…
Від неправди і до правд
(У Життя свої затрати
Без притензій і приправ…)
Тільки-но спустивсь із люльки
Відвернувсь від молока —
Преться тіло вже на гульки
Чи то син, чи то донька

Віктор Кучерук

2024.09.05 06:09

* * *

Туманами закурені світанки
Траву росисту неквапливо мнуть,
Вбираючи німих лугів ділянки
В густу, немов запона, каламуть.
Ледь видимі, неясні, прохолодні
Шепочуться сонливо в сірій млі, –
Світає довго, тихо і природно
В осінній час на зболеній земл

Юрій Лазірко

2024.09.05 05:01

ой болю спопелілого

ой болю
спопелілого
насипала війна
ні яблука поспілого
ні істини
з вина

ні дзену

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Антон Мог

2024.08.20

Ілля Шевченко

2024.08.17

Юлія Рябченко

2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький

2024.07.25

Олекса Квіт

2024.07.05

Любов Інішева

2024.07.04

Тетяна Стовбур

2024.07.02

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2024-07-22 08:55:18
Переглядів сторінки твору	140
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.758
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не оцінювати
Автор востаннє на сайті	2024.09.06 06:50
Автор у цю хвилину	відсутній