Раз обрали старшину у селі одного.
А він зразу запанів, став гоноровитий
Так, що і не підступись бувало до нього.
Ходить, носа задере і весь час сердитий.
Раз сидить на рундуці старшина той, бачить,
Хтось на возі крізь село саме проїжджає.
Небожа до себе зве: - Жени слідом, значить,
Та спитайся, що за птах моїм селом пхає!
Хлопець кинувся мерщій, гука підождати.
Той спинився та спитав: - А чого тобі?
- Та наш новий старшина звелів запитати,
Що за птиця їздить тут. От я і побіг.
- Скажи свому старшині – озвавсь подорожній,-
Що ти дурень й старшина дурень! – та й погнав.
Вертається хлопець та: - То знайомий, може.
-Звідки взяв? – Та ж він і вас, й мене добре зна.