ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марк Кнопкін / Вірші

 Посттравматичний блюз(у посттравматичному виконанні)
Я вже втратив свій префікс "най",
І тепер, відчуваючи втому,
Відчайдушно кричу: "Стривай"
Сивому болю свому.
Захильнувшись пилом душі,
Нарешті отримую спокій.
Намагаюсь, там де грішив,
Власні почути кроки...
07.01.08.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 01:16:19
Переглядів сторінки твору 3631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.502 / 5.5  (4.669 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.565 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.24 22:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 01:18:01 ]
Як на мене- занадто "посттравматично":-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 01:41:44 ]
А як на мене - цікаво)
Хм... най...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 11:25:42 ]
Действительно хорошо. Мне очень нравится. Продолжай в том же духе, Марк.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 16:10:26 ]
"Захильнувшись пилом душі"...
Це щось на кшталт- примиритися з самим собою?..
А Ви, слово "Захильнувшись" коли писали, мали на увазі що саме?,- в смислі:
-Захилятися- ховатися, стаючи, розміщуватися і т. ін. позаду когось, чогось.

-мені спершу здаллося, що там могло б бути- Захлинатися- задихатися від чого-небудь, що потрапило в дихальне горло (перев. від рідини або рідкої страви).
Чому вірити- відчуттю, чи очам? Те, що бачать очі, мені більше подобається :)
А префікс "най" не втрачається- він переходить у іншу форму існування... чи у інший вимір :)
І ще, "занадто посттравматично" - що саме- занадто? Занадто рано виникло це відчуття, чи воно перебільшене?
Боюся, що мій коментар Вас втомив. Цікаво було б почути відповідь:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 18:52:40 ]
Ні, не втомив:-) "Занадто посттравматично"- це просто жарт. Не буває "занадто", буває просто "посттравматично":-)

Ви все правильно зрозуміли: саме "захильнутись", а не "захлинутись". "Захильнувшись пилом душі"- означає "заховатись в самому собі і хукати там відповіді". Як відомо тільки пил і попіл добре зберігаються з часом. Та же каміння, але це вже інша історія...

P.S. Якби я написав "захлинутись"- це було б досить банально, як на мій погляд:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 18:53:24 ]
Шукати, а не хукати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 19:27:22 ]
А я було подумала вже шукати діалектичне у словнику :) Дякую за відповідь.
Тому мені спершу і подумалось "захлинувшись", бо поєднання літер дало сигнал на пошук знайомого(і банального) слова.
Легкокрилої Вам радості!