ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марк Кнопкін / Вірші

 Посттравматичний блюз(у посттравматичному виконанні)
Я вже втратив свій префікс "най",
І тепер, відчуваючи втому,
Відчайдушно кричу: "Стривай"
Сивому болю свому.
Захильнувшись пилом душі,
Нарешті отримую спокій.
Намагаюсь, там де грішив,
Власні почути кроки...
07.01.08.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 01:16:19
Переглядів сторінки твору 3572
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.502 / 5.5  (4.669 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.565 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.08.24 22:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 01:18:01 ]
Як на мене- занадто "посттравматично":-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 01:41:44 ]
А як на мене - цікаво)
Хм... най...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 11:25:42 ]
Действительно хорошо. Мне очень нравится. Продолжай в том же духе, Марк.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 16:10:26 ]
"Захильнувшись пилом душі"...
Це щось на кшталт- примиритися з самим собою?..
А Ви, слово "Захильнувшись" коли писали, мали на увазі що саме?,- в смислі:
-Захилятися- ховатися, стаючи, розміщуватися і т. ін. позаду когось, чогось.

-мені спершу здаллося, що там могло б бути- Захлинатися- задихатися від чого-небудь, що потрапило в дихальне горло (перев. від рідини або рідкої страви).
Чому вірити- відчуттю, чи очам? Те, що бачать очі, мені більше подобається :)
А префікс "най" не втрачається- він переходить у іншу форму існування... чи у інший вимір :)
І ще, "занадто посттравматично" - що саме- занадто? Занадто рано виникло це відчуття, чи воно перебільшене?
Боюся, що мій коментар Вас втомив. Цікаво було б почути відповідь:)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 18:52:40 ]
Ні, не втомив:-) "Занадто посттравматично"- це просто жарт. Не буває "занадто", буває просто "посттравматично":-)

Ви все правильно зрозуміли: саме "захильнутись", а не "захлинутись". "Захильнувшись пилом душі"- означає "заховатись в самому собі і хукати там відповіді". Як відомо тільки пил і попіл добре зберігаються з часом. Та же каміння, але це вже інша історія...

P.S. Якби я написав "захлинутись"- це було б досить банально, як на мій погляд:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марк Кнопкін (Л.П./М.К.) [ 2008-01-08 18:53:24 ]
Шукати, а не хукати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 19:27:22 ]
А я було подумала вже шукати діалектичне у словнику :) Дякую за відповідь.
Тому мені спершу і подумалось "захлинувшись", бо поєднання літер дало сигнал на пошук знайомого(і банального) слова.
Легкокрилої Вам радості!