ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.01.22
12:56
На плечах хрест важкий, біда, печалі...
Горять душа, любов, талант і сміх.
У тьмі дороговкази і причали,
Лишився тільки мамин оберіг.
Беру до рук - і кольки відступають,
Цілую - сльози крапають із віч.
Прошу у Бога: - Дай мені безпам'ять!
Горять душа, любов, талант і сміх.
У тьмі дороговкази і причали,
Лишився тільки мамин оберіг.
Беру до рук - і кольки відступають,
Цілую - сльози крапають із віч.
Прошу у Бога: - Дай мені безпам'ять!
2025.01.22
12:51
Не осяйнути думи Божі
від дня народження до смерті!
Лише молю на смертнім ложі
сльозу непрохану утерти.
Не проклинати долю люту
і пролежні не набувати,
о, дай же, Господи, в покуті
себе не довести до страти.
від дня народження до смерті!
Лише молю на смертнім ложі
сльозу непрохану утерти.
Не проклинати долю люту
і пролежні не набувати,
о, дай же, Господи, в покуті
себе не довести до страти.
2025.01.22
12:05
Дні 3-й, 4-й та 5-й. Телемах у Пілосі)
1.
Вранці дістались до Пілоса
наші мандрівні герої;
там гекатомба чинилася,
й стейків напхались обоє.
1.
Вранці дістались до Пілоса
наші мандрівні герої;
там гекатомба чинилася,
й стейків напхались обоє.
2025.01.22
08:12
Тільки в пору найсумнішу,
Із небес на битий шлях, –
Місяць зирить так зловіщо,
Що проймає душу страх.
У період непривітний
Він утратив світлий лик
І ледь сіє тьмяне світло
На мертвотний чад осик.
Із небес на битий шлях, –
Місяць зирить так зловіщо,
Що проймає душу страх.
У період непривітний
Він утратив світлий лик
І ледь сіє тьмяне світло
На мертвотний чад осик.
2025.01.22
05:50
Віра в людей помирає, як віра у Бога.
В нас розум Всевишній вдихнув, а навіщо він нам?
Везуть закатоване тіло в останню дорогу.
Людину убили. І навіть не в жертву богам.
Її розіп’яли заради хмільного весілля,
не винесла мук надлюдських пошматована пл
В нас розум Всевишній вдихнув, а навіщо він нам?
Везуть закатоване тіло в останню дорогу.
Людину убили. І навіть не в жертву богам.
Її розіп’яли заради хмільного весілля,
не винесла мук надлюдських пошматована пл
2025.01.21
23:11
Місяць я ходив до Галі,-
Каже Ігор другу, -
Та вона мені вказала
Пошукати другу.
Я життя шикарне хочу:
Віллу, ресторани.
Ну, а ти не входиш, хлопче,
Каже Ігор другу, -
Та вона мені вказала
Пошукати другу.
Я життя шикарне хочу:
Віллу, ресторани.
Ну, а ти не входиш, хлопче,
2025.01.21
22:00
Без кори про дерево не варто говорить.
Вона, як одяг для людини.
Зірвуть плоди, листя облетить
І дерева на стовп сухий так схожі.
Кора і в чоловіка певне ж є –
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди ж , як і в дерев, немовби різні:
У кого ще в дитинстві ося
Вона, як одяг для людини.
Зірвуть плоди, листя облетить
І дерева на стовп сухий так схожі.
Кора і в чоловіка певне ж є –
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди ж , як і в дерев, немовби різні:
У кого ще в дитинстві ося
2025.01.21
21:19
Жевріє видноколо.
Далеч палає жаром.
Ранок здаля спроквола
сунеться понад яром.
Ось він іде навшпиньки,
трави згина кургузі,
ніби тайком зі скриньки,
втік погуляти в лузі.
Далеч палає жаром.
Ранок здаля спроквола
сунеться понад яром.
Ось він іде навшпиньки,
трави згина кургузі,
ніби тайком зі скриньки,
втік погуляти в лузі.
2025.01.21
20:10
Щось шкребеться з-під землі.
Щось рветься назовні.
Я відчуваю пульсування
ідеї чи самої сутності
страху і прозріння.
Щось шкребеться
і не може вирватися,
не може визволитися
Щось рветься назовні.
Я відчуваю пульсування
ідеї чи самої сутності
страху і прозріння.
Щось шкребеться
і не може вирватися,
не може визволитися
2025.01.21
18:04
Ой тяжко, тяжко
Маленькій пташці,
Яка над морем стомила крила.
Як тужно думі,
Сповитій сумом.
То ж гірко дума заголосила:
- СріблЕна студня,
Маленькій пташці,
Яка над морем стомила крила.
Як тужно думі,
Сповитій сумом.
То ж гірко дума заголосила:
- СріблЕна студня,
2025.01.21
17:06
Тишком-нишком взяло книжку сіре мишенятко.
"Почитай мені, будь ласка",- каже мишотатку.
"Як читаєш мені книжку - кота не боюся,
Теплу ковдру дістаю й до тебе горнуся".
Вже солодкий дивосон в нірку заглядає.
Він також почути хоче, як тато читає
"Почитай мені, будь ласка",- каже мишотатку.
"Як читаєш мені книжку - кота не боюся,
Теплу ковдру дістаю й до тебе горнуся".
Вже солодкий дивосон в нірку заглядає.
Він також почути хоче, як тато читає
2025.01.21
13:20
День 2-й. Від’їзд Телемаха)
1.
Еос перстами рожевими
небо мазнула по краю –
глядь, Телемах під деревами
збори ахейців збирає.
1.
Еос перстами рожевими
небо мазнула по краю –
глядь, Телемах під деревами
збори ахейців збирає.
2025.01.21
04:50
Цікавість задуму й звучання
Принадних слуху мудрих слів
Сприяють радості пізнання
Того, що мовити хотів.
Але не будь багатослівний
І заощаджуй інших час, –
І прийде успіх безсумнівно,
І вдячність матимеш нараз.
Принадних слуху мудрих слів
Сприяють радості пізнання
Того, що мовити хотів.
Але не будь багатослівний
І заощаджуй інших час, –
І прийде успіх безсумнівно,
І вдячність матимеш нараз.
2025.01.21
01:49
Монету,
На якій написано «Меланхолія»
Викинуло море (бавлячись)
На пісок, що насипав Еол
З міху торішніх надій.
На березі, де зітлів «Арго» -
Корабель незбагненних мрій.
Лишив на піску сліди
На якій написано «Меланхолія»
Викинуло море (бавлячись)
На пісок, що насипав Еол
З міху торішніх надій.
На березі, де зітлів «Арго» -
Корабель незбагненних мрій.
Лишив на піску сліди
2025.01.20
19:51
Важливе лиш тяжіння до мети,
А результат нічого вже не вартий.
Руйнуються галактики й світи
На вістрі космосу, у серці ватри.
Важливе лиш народження світів,
Їх розвиток, тривання, буйний розквіт,
Занепад, що у маренні листів
А результат нічого вже не вартий.
Руйнуються галактики й світи
На вістрі космосу, у серці ватри.
Важливе лиш народження світів,
Їх розвиток, тривання, буйний розквіт,
Занепад, що у маренні листів
2025.01.20
14:14
Час від часу автори і читачі не лише Майстерень, а загалом соцмереж наштовхуються на образливі, дещо замасковані, чи неприхованої чорноти пасквілі на дійсно талановитих митців. І лють й інші нормальні початкові реакції тоді пронизують нас. Але чи таке не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.01.18
2025.01.02
2025.01.02
2024.12.30
2024.12.25
2024.12.24
2024.12.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Вірші
До ***
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До ***
Скажи мені два слова щирі –
їх покладу на терези
помисливості та довіри,
твоєї усмішки й сльози.
Тоді злетять в позапростори
вони, мов пара журавлів:
їх привітають степ і море,
висоти гір і даль полів.
«Не треба слів! То все полова!» –
шепнуть добродії мені.
Якщо сховаєш ті два слова…
розтанеш у моєму сні.
В. Буколик
їх покладу на терези
помисливості та довіри,
твоєї усмішки й сльози.
Тоді злетять в позапростори
вони, мов пара журавлів:
їх привітають степ і море,
висоти гір і даль полів.
«Не треба слів! То все полова!» –
шепнуть добродії мені.
Якщо сховаєш ті два слова…
розтанеш у моєму сні.
В. Буколик
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1185 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1185 seconds