ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Привітний / Вірші

 Народилася зірка
Народилася зірка - є дозвіл на шлях -
Кличе простір у справах творіння -
Знов мандруємо ми на смугастих котах
Й гнуться зорі від їх муркотіння

Там, на променях ще несповитих зірок,
Блискотять галактичні зайчата,
І цей танець найдальший померхлий куток
Розфарбовує подихом свята

Мати всесвіту вічна, на тлінних руках
Її діти живуть або гинуть, -
Маєм пам'яттю першого молока
Усвідомити вірну стежину.

Вість про зірку несімо прекрасній Землі -
Що віки коло Сонця кружляє -
Бо для нас (хоча і весь всесвіт нам дім)
Більш дорожчого місця немає.

Контекст :


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 16:19:46
Переглядів сторінки твору 8197
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.960 / 5.25  (4.120 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 3.841 / 5.5  (3.846 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2008.11.12 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 18:22:28 ]
Казково і життєво. Повторююсь, бо мені здалось, що то продовження.

Чи то, як і Печалі Усміхненої:

"І це не тавтологія:
То для підсилення…
Чи для тих, хто повільніше петрає)"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 22:18:29 ]
То дійсно щось на кшталт продовження, - на своєму сайті я розміщаю вірші за часом написання і, так як я хотів продовжити "полосатих котів", то й вліпив їх в різдвяний вірш. Може з часом з'явиться цілий світ освоєний на полосатих котах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 11:02:32 ]
Непогано вийшло, Віталію :) Свіжа поезія, оригінальні образи. Тільки от коти - смугасті, "полосатий" - це русизм, яких раджу позбавитися. "І мандруємо ми на смугастих котах -гнуться зорі від їх муркотіння" - ?

А ще подивіться передостанні рядки 3 і 4 катрену - там ритм збитий.

І питання - мати всесвіту вічна, тоді як її руки можуть бути тлінними? Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:00:36 ]
Ванда, згоден з вами на рахунок смугастих-полосатих. Перший вірш написався про полосатих, в деяких словниках є слово "полосатий" то я й вирішив залишити так (я не дуже знаюся на мовних питаннях), треба буде щось робити з "полосатими". Хоча в різдвяному вірші вони просто за вуха притягнуті)), щоб показати спорідненість з "Ми мандруємо на полосатих котах" в якому, це виправити буде трохи важче... Дякую за пораду, для мене це важливо.
На рахунок "Мати всесвіту вічна, на тлінних руках..." я намагався сказати, що пам'ять першого молока допоможе нам усвідомити безпечний шлях, адже Мати всесвіту і породила ці шляхи. Тому я не проводив грань між вічною Матір'ю всесвіту та тлінними руками наших матерів, - материнське молоко дає усвідомлення де поставити ногу. Може вийшло незграбно, та то таке...

Мати всесвіту вічна... На тлінних руках
її діти живуть або гинуть, -
Може так?

Єдине що третій катрен не дуже вписується в історичність різдвяного вірша (мені так іноді здається) і якщо я придумаю продовження про смугастих котів то я перенесу його в інший вірш, а цей або залишу так, або додам щось...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:08:04 ]
Валерію, радію, що коментарі виявилися корисними. Можете після "вічна" чи трикрапку чи тире поставити - щоб якось розділити вічну матір та тлінні руки земних матерів.
Мені здається третій катрен досить вдалий - у час великого свята Різдва думки про усвідомлення себе частиною Всесвіту досить актуальні :)
Ще одна маленька ремарка - уникайте дієслівних рим типу танцюють-віщують. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:45:44 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:52:49 ]
Валерію, мені й самій цікаво було б почути визначення "професійного" поета :) Є таке загальноприйняте переконання, що уникання дієслівних рим, рим типу "очі-ночі", "любов-кров", дієслівних закінчень "-ать"(писАть), "-ить" (любИть) - свідчать про більш високий рівень поетичної майстерності :) А удосконалити своє поетичне слово, напевно, прагне практично кожен поет, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:54:15 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:05:15 ]
Напевне що так. Коли я думав як писати (взагалі) то в мене склалося враження, що думка має пріоритет над формою, і римою в тому числі, адже вона (думка) має свою якість та динаміку і якщо слова на своєму місті то самодостатня думка може жити. Може ці рими є випадком безсоромного заважання життю думки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:11:36 ]
Валерію, на тему приорітетності думки чи форми у поезії точаться численні дискусії. До речі, часто говорить, що думкою варто жертвувати заради форми. Не скажу, що повністю погоджуюся з цим - але тут варто, напевно, прислухатися до більш авторитетних персон, ніж я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:32:45 ]
Ванда, може це до питання що з'явилося раніше, курка або яйце, або тлінності материнських рук...

Я трохи переробив другий катрен, так краще?

Там, на променях ще несповитих зірок,
Мерехтять галактичні зайчата -
Зблиски в кожний забитий пітьмою куток
Провіщають наближення свята

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:42:41 ]
Цілком імовірно :) Так, Валерію, зараз стало значно краще, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:56:48 ]
:) Із зайцями трохи розібрався - все одно хотілось щоб вони танцювали, бо мерехтіти і дурень може:)) Може до вечора їх змушу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:05:17 ]
Може змінити порядок слів - "Галактичні танцюють зайчата"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:48:03 ]
"ТупотЯть" ? Може бути навіть пасадобль :)