ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш викликає відчуття дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загадковості,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Привітний / Вірші

 Народилася зірка
Народилася зірка - є дозвіл на шлях -
Кличе простір у справах творіння -
Знов мандруємо ми на смугастих котах
Й гнуться зорі від їх муркотіння

Там, на променях ще несповитих зірок,
Блискотять галактичні зайчата,
І цей танець найдальший померхлий куток
Розфарбовує подихом свята

Мати всесвіту вічна, на тлінних руках
Її діти живуть або гинуть, -
Маєм пам'яттю першого молока
Усвідомити вірну стежину.

Вість про зірку несімо прекрасній Землі -
Що віки коло Сонця кружляє -
Бо для нас (хоча і весь всесвіт нам дім)
Більш дорожчого місця немає.

Контекст :


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 16:19:46
Переглядів сторінки твору 7918
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.960 / 5.25  (4.120 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 3.841 / 5.5  (3.846 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2008.11.12 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 18:22:28 ]
Казково і життєво. Повторююсь, бо мені здалось, що то продовження.

Чи то, як і Печалі Усміхненої:

"І це не тавтологія:
То для підсилення…
Чи для тих, хто повільніше петрає)"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 22:18:29 ]
То дійсно щось на кшталт продовження, - на своєму сайті я розміщаю вірші за часом написання і, так як я хотів продовжити "полосатих котів", то й вліпив їх в різдвяний вірш. Може з часом з'явиться цілий світ освоєний на полосатих котах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 11:02:32 ]
Непогано вийшло, Віталію :) Свіжа поезія, оригінальні образи. Тільки от коти - смугасті, "полосатий" - це русизм, яких раджу позбавитися. "І мандруємо ми на смугастих котах -гнуться зорі від їх муркотіння" - ?

А ще подивіться передостанні рядки 3 і 4 катрену - там ритм збитий.

І питання - мати всесвіту вічна, тоді як її руки можуть бути тлінними? Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:00:36 ]
Ванда, згоден з вами на рахунок смугастих-полосатих. Перший вірш написався про полосатих, в деяких словниках є слово "полосатий" то я й вирішив залишити так (я не дуже знаюся на мовних питаннях), треба буде щось робити з "полосатими". Хоча в різдвяному вірші вони просто за вуха притягнуті)), щоб показати спорідненість з "Ми мандруємо на полосатих котах" в якому, це виправити буде трохи важче... Дякую за пораду, для мене це важливо.
На рахунок "Мати всесвіту вічна, на тлінних руках..." я намагався сказати, що пам'ять першого молока допоможе нам усвідомити безпечний шлях, адже Мати всесвіту і породила ці шляхи. Тому я не проводив грань між вічною Матір'ю всесвіту та тлінними руками наших матерів, - материнське молоко дає усвідомлення де поставити ногу. Може вийшло незграбно, та то таке...

Мати всесвіту вічна... На тлінних руках
її діти живуть або гинуть, -
Може так?

Єдине що третій катрен не дуже вписується в історичність різдвяного вірша (мені так іноді здається) і якщо я придумаю продовження про смугастих котів то я перенесу його в інший вірш, а цей або залишу так, або додам щось...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:08:04 ]
Валерію, радію, що коментарі виявилися корисними. Можете після "вічна" чи трикрапку чи тире поставити - щоб якось розділити вічну матір та тлінні руки земних матерів.
Мені здається третій катрен досить вдалий - у час великого свята Різдва думки про усвідомлення себе частиною Всесвіту досить актуальні :)
Ще одна маленька ремарка - уникайте дієслівних рим типу танцюють-віщують. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:45:44 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:52:49 ]
Валерію, мені й самій цікаво було б почути визначення "професійного" поета :) Є таке загальноприйняте переконання, що уникання дієслівних рим, рим типу "очі-ночі", "любов-кров", дієслівних закінчень "-ать"(писАть), "-ить" (любИть) - свідчать про більш високий рівень поетичної майстерності :) А удосконалити своє поетичне слово, напевно, прагне практично кожен поет, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:54:15 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:05:15 ]
Напевне що так. Коли я думав як писати (взагалі) то в мене склалося враження, що думка має пріоритет над формою, і римою в тому числі, адже вона (думка) має свою якість та динаміку і якщо слова на своєму місті то самодостатня думка може жити. Може ці рими є випадком безсоромного заважання життю думки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:11:36 ]
Валерію, на тему приорітетності думки чи форми у поезії точаться численні дискусії. До речі, часто говорить, що думкою варто жертвувати заради форми. Не скажу, що повністю погоджуюся з цим - але тут варто, напевно, прислухатися до більш авторитетних персон, ніж я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:32:45 ]
Ванда, може це до питання що з'явилося раніше, курка або яйце, або тлінності материнських рук...

Я трохи переробив другий катрен, так краще?

Там, на променях ще несповитих зірок,
Мерехтять галактичні зайчата -
Зблиски в кожний забитий пітьмою куток
Провіщають наближення свята

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:42:41 ]
Цілком імовірно :) Так, Валерію, зараз стало значно краще, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:56:48 ]
:) Із зайцями трохи розібрався - все одно хотілось щоб вони танцювали, бо мерехтіти і дурень може:)) Може до вечора їх змушу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:05:17 ]
Може змінити порядок слів - "Галактичні танцюють зайчата"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:48:03 ]
"ТупотЯть" ? Може бути навіть пасадобль :)