ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Пізнання себе
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Чекаю, що покличеш знову
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
* * *
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Чекаю на любов
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
***
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
Мені - 70!
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
* * *
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Привітний / Вірші

 Народилася зірка
Народилася зірка - є дозвіл на шлях -
Кличе простір у справах творіння -
Знов мандруємо ми на смугастих котах
Й гнуться зорі від їх муркотіння

Там, на променях ще несповитих зірок,
Блискотять галактичні зайчата,
І цей танець найдальший померхлий куток
Розфарбовує подихом свята

Мати всесвіту вічна, на тлінних руках
Її діти живуть або гинуть, -
Маєм пам'яттю першого молока
Усвідомити вірну стежину.

Вість про зірку несімо прекрасній Землі -
Що віки коло Сонця кружляє -
Бо для нас (хоча і весь всесвіт нам дім)
Більш дорожчого місця немає.

Контекст :


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 16:19:46
Переглядів сторінки твору 7635
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.960 / 5.25  (4.120 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 3.841 / 5.5  (3.846 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2008.11.12 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 18:22:28 ]
Казково і життєво. Повторююсь, бо мені здалось, що то продовження.

Чи то, як і Печалі Усміхненої:

"І це не тавтологія:
То для підсилення…
Чи для тих, хто повільніше петрає)"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 22:18:29 ]
То дійсно щось на кшталт продовження, - на своєму сайті я розміщаю вірші за часом написання і, так як я хотів продовжити "полосатих котів", то й вліпив їх в різдвяний вірш. Може з часом з'явиться цілий світ освоєний на полосатих котах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 11:02:32 ]
Непогано вийшло, Віталію :) Свіжа поезія, оригінальні образи. Тільки от коти - смугасті, "полосатий" - це русизм, яких раджу позбавитися. "І мандруємо ми на смугастих котах -гнуться зорі від їх муркотіння" - ?

А ще подивіться передостанні рядки 3 і 4 катрену - там ритм збитий.

І питання - мати всесвіту вічна, тоді як її руки можуть бути тлінними? Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:00:36 ]
Ванда, згоден з вами на рахунок смугастих-полосатих. Перший вірш написався про полосатих, в деяких словниках є слово "полосатий" то я й вирішив залишити так (я не дуже знаюся на мовних питаннях), треба буде щось робити з "полосатими". Хоча в різдвяному вірші вони просто за вуха притягнуті)), щоб показати спорідненість з "Ми мандруємо на полосатих котах" в якому, це виправити буде трохи важче... Дякую за пораду, для мене це важливо.
На рахунок "Мати всесвіту вічна, на тлінних руках..." я намагався сказати, що пам'ять першого молока допоможе нам усвідомити безпечний шлях, адже Мати всесвіту і породила ці шляхи. Тому я не проводив грань між вічною Матір'ю всесвіту та тлінними руками наших матерів, - материнське молоко дає усвідомлення де поставити ногу. Може вийшло незграбно, та то таке...

Мати всесвіту вічна... На тлінних руках
її діти живуть або гинуть, -
Може так?

Єдине що третій катрен не дуже вписується в історичність різдвяного вірша (мені так іноді здається) і якщо я придумаю продовження про смугастих котів то я перенесу його в інший вірш, а цей або залишу так, або додам щось...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:08:04 ]
Валерію, радію, що коментарі виявилися корисними. Можете після "вічна" чи трикрапку чи тире поставити - щоб якось розділити вічну матір та тлінні руки земних матерів.
Мені здається третій катрен досить вдалий - у час великого свята Різдва думки про усвідомлення себе частиною Всесвіту досить актуальні :)
Ще одна маленька ремарка - уникайте дієслівних рим типу танцюють-віщують. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:45:44 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:52:49 ]
Валерію, мені й самій цікаво було б почути визначення "професійного" поета :) Є таке загальноприйняте переконання, що уникання дієслівних рим, рим типу "очі-ночі", "любов-кров", дієслівних закінчень "-ать"(писАть), "-ить" (любИть) - свідчать про більш високий рівень поетичної майстерності :) А удосконалити своє поетичне слово, напевно, прагне практично кожен поет, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:54:15 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:05:15 ]
Напевне що так. Коли я думав як писати (взагалі) то в мене склалося враження, що думка має пріоритет над формою, і римою в тому числі, адже вона (думка) має свою якість та динаміку і якщо слова на своєму місті то самодостатня думка може жити. Може ці рими є випадком безсоромного заважання життю думки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:11:36 ]
Валерію, на тему приорітетності думки чи форми у поезії точаться численні дискусії. До речі, часто говорить, що думкою варто жертвувати заради форми. Не скажу, що повністю погоджуюся з цим - але тут варто, напевно, прислухатися до більш авторитетних персон, ніж я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:32:45 ]
Ванда, може це до питання що з'явилося раніше, курка або яйце, або тлінності материнських рук...

Я трохи переробив другий катрен, так краще?

Там, на променях ще несповитих зірок,
Мерехтять галактичні зайчата -
Зблиски в кожний забитий пітьмою куток
Провіщають наближення свята

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:42:41 ]
Цілком імовірно :) Так, Валерію, зараз стало значно краще, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:56:48 ]
:) Із зайцями трохи розібрався - все одно хотілось щоб вони танцювали, бо мерехтіти і дурень може:)) Може до вечора їх змушу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:05:17 ]
Може змінити порядок слів - "Галактичні танцюють зайчата"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:48:03 ]
"ТупотЯть" ? Може бути навіть пасадобль :)