ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Привітний / Вірші

 Народилася зірка
Народилася зірка - є дозвіл на шлях -
Кличе простір у справах творіння -
Знов мандруємо ми на смугастих котах
Й гнуться зорі від їх муркотіння

Там, на променях ще несповитих зірок,
Блискотять галактичні зайчата,
І цей танець найдальший померхлий куток
Розфарбовує подихом свята

Мати всесвіту вічна, на тлінних руках
Її діти живуть або гинуть, -
Маєм пам'яттю першого молока
Усвідомити вірну стежину.

Вість про зірку несімо прекрасній Землі -
Що віки коло Сонця кружляє -
Бо для нас (хоча і весь всесвіт нам дім)
Більш дорожчого місця немає.

Контекст :


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-08 16:19:46
Переглядів сторінки твору 7483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.960 / 5.25  (4.120 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 3.841 / 5.5  (3.846 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2008.11.12 14:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 18:22:28 ]
Казково і життєво. Повторююсь, бо мені здалось, що то продовження.

Чи то, як і Печалі Усміхненої:

"І це не тавтологія:
То для підсилення…
Чи для тих, хто повільніше петрає)"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-08 22:18:29 ]
То дійсно щось на кшталт продовження, - на своєму сайті я розміщаю вірші за часом написання і, так як я хотів продовжити "полосатих котів", то й вліпив їх в різдвяний вірш. Може з часом з'явиться цілий світ освоєний на полосатих котах...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 11:02:32 ]
Непогано вийшло, Віталію :) Свіжа поезія, оригінальні образи. Тільки от коти - смугасті, "полосатий" - це русизм, яких раджу позбавитися. "І мандруємо ми на смугастих котах -гнуться зорі від їх муркотіння" - ?

А ще подивіться передостанні рядки 3 і 4 катрену - там ритм збитий.

І питання - мати всесвіту вічна, тоді як її руки можуть бути тлінними? Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:00:36 ]
Ванда, згоден з вами на рахунок смугастих-полосатих. Перший вірш написався про полосатих, в деяких словниках є слово "полосатий" то я й вирішив залишити так (я не дуже знаюся на мовних питаннях), треба буде щось робити з "полосатими". Хоча в різдвяному вірші вони просто за вуха притягнуті)), щоб показати спорідненість з "Ми мандруємо на полосатих котах" в якому, це виправити буде трохи важче... Дякую за пораду, для мене це важливо.
На рахунок "Мати всесвіту вічна, на тлінних руках..." я намагався сказати, що пам'ять першого молока допоможе нам усвідомити безпечний шлях, адже Мати всесвіту і породила ці шляхи. Тому я не проводив грань між вічною Матір'ю всесвіту та тлінними руками наших матерів, - материнське молоко дає усвідомлення де поставити ногу. Може вийшло незграбно, та то таке...

Мати всесвіту вічна... На тлінних руках
її діти живуть або гинуть, -
Може так?

Єдине що третій катрен не дуже вписується в історичність різдвяного вірша (мені так іноді здається) і якщо я придумаю продовження про смугастих котів то я перенесу його в інший вірш, а цей або залишу так, або додам щось...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:08:04 ]
Валерію, радію, що коментарі виявилися корисними. Можете після "вічна" чи трикрапку чи тире поставити - щоб якось розділити вічну матір та тлінні руки земних матерів.
Мені здається третій катрен досить вдалий - у час великого свята Різдва думки про усвідомлення себе частиною Всесвіту досить актуальні :)
Ще одна маленька ремарка - уникайте дієслівних рим типу танцюють-віщують. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:45:44 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 12:52:49 ]
Валерію, мені й самій цікаво було б почути визначення "професійного" поета :) Є таке загальноприйняте переконання, що уникання дієслівних рим, рим типу "очі-ночі", "любов-кров", дієслівних закінчень "-ать"(писАть), "-ить" (любИть) - свідчать про більш високий рівень поетичної майстерності :) А удосконалити своє поетичне слово, напевно, прагне практично кожен поет, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 12:54:15 ]
Ванда, дякую за поради, може трохи підправлю, як буде час. Але чому саме треба уникати дієслівних рим? Я випадково поет і не дуже розуміюся на таких речах.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:05:15 ]
Напевне що так. Коли я думав як писати (взагалі) то в мене склалося враження, що думка має пріоритет над формою, і римою в тому числі, адже вона (думка) має свою якість та динаміку і якщо слова на своєму місті то самодостатня думка може жити. Може ці рими є випадком безсоромного заважання життю думки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:11:36 ]
Валерію, на тему приорітетності думки чи форми у поезії точаться численні дискусії. До речі, часто говорить, що думкою варто жертвувати заради форми. Не скажу, що повністю погоджуюся з цим - але тут варто, напевно, прислухатися до більш авторитетних персон, ніж я ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:32:45 ]
Ванда, може це до питання що з'явилося раніше, курка або яйце, або тлінності материнських рук...

Я трохи переробив другий катрен, так краще?

Там, на променях ще несповитих зірок,
Мерехтять галактичні зайчата -
Зблиски в кожний забитий пітьмою куток
Провіщають наближення свята

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 13:42:41 ]
Цілком імовірно :) Так, Валерію, зараз стало значно краще, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Привітний (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 13:56:48 ]
:) Із зайцями трохи розібрався - все одно хотілось щоб вони танцювали, бо мерехтіти і дурень може:)) Може до вечора їх змушу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:05:17 ]
Може змінити порядок слів - "Галактичні танцюють зайчата"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 14:48:03 ]
"ТупотЯть" ? Може бути навіть пасадобль :)