ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Насипаний (1967) / Проза

 Все від нервів
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів.
Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати вигнала. То замерз, простиг і маєш запалення.
А дорожче здоров’я тільки лікування. А при безкоштовній медицині воно самі знаєте яке. Так що бережіть нерви, а вони збережуть ваші гроші. Бо на старості здоров’я, як діамант: зустрічається рідко, а коштує дорого, тому мало хто має.
Хто має міцні, хороші нерви, тому пощастило. Але не завжди. От ви маєте хороших сусідів, то щастя. А от чи їм пощастило, що ви у них по сусідству, це вже питання. От позич людині гроші, - вона рада, а ти на нервах. Бо не знаєш: віддасть – не віддасть. А нерви – то твоє здоров’я.
От шукаєш роботу для душі, а воно – або нерви, або тяжко, або ж платять мало. Тому й голова болить, якщо не все інше. Захворів – ідеш в поліклініку чи в аптеку. А там черги чи ціни такі, що ніяких нервів не вистачає.
Нерви – то небезпечно. Воно страшне, як вірус. Коханка зробила нерви шефу. Той усім нам. Я на нервах до дружини. Вона знервувала свекруху, а та психанула на всю вулицю. От і маєш. Додалося людям здоров’я.
Якщо рознервуєшся, то треба правильно підібрати ліки, заспокійливе. Когось заспокоює цицька, пляшка, музика чи голос начальника. А мене заспокоюють гроші. Йду додому, перераховую гроші, і стає легше.
А от дитячі неврози лікують найчастіше травами, як правило, кропивою. Що таке нерви в дитини? То енергія. Колись як практикували. Брали ремінь і переганяли енергію з одного в інше місце, і багатьом помагало.
Як казав один лікар: іскра розуму в порожній голові – це добре. А от коли в голові тирса, то це вже небезпечно. Все логічно: ви нервуєтесь, що у вас болить голова. Але якщо вона болить, значить, у ній щось є. А це вже позитив. Хоча й безголові у нас часто живуть непогано і досить довго.
Хтось вірно підмітив: життя ділиться на «до» і «після». Нервуємося, бо часто до сорока нема розуму, а після сорока нема здоров’я. Тож бережіть нерви і розум в голові, бо без того не буде здоров’я.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-10-21 19:48:24
Переглядів сторінки твору 352
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.678 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.489 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2024-10-23 00:05:35 ]
Якщо нервів на всіх не вистачає, слід обрати пріоритети. Або ж узагалі не нервуватися.