ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Інша поезія

 діти дзеркалень та інші опівночі
Образ твору  
 
 ı
 
зась-оргії десь & ніколи впусту загинути
реальність підлота поспіх
я (ти) може звертався стривайте
смішні злодії карлики злоті
намолені зимні тіні досконалі незграбні
діти дзеркалень ключі & слова тим
хто полюбляв у цих вікнах
одну зачудовану в одне іншість
 
 
 
 ıı
 
хто з вас тигри строкаті кумедні
міжзубі сріблисті риби щасливі сіамські
відлюдьки крижані пальці
арлекіни причинні губителі парасоль
листя сонячні плями спекотні
сонний кіптявий порт & провини спраг
 
 
 
 ııı
 
йди ~ коридором ліворуч збиті плитки тощо
давні стіни затискують всотують
знесені сходинки ще за ріг залою тьмяні
війська зі стель світло ледь біле
з-за бутафорії регіт порожній вереск
клацання клямки вітальня
вгинається
строкаті сальто роздерті манжети
мерці іграшки мишва павуки
сопрано блажа безхребетні
мутантські мляві уста
кінцівки зі звалищ
різане божевілля відтілення рухів
пекло хутко-хрускотомв-
тягнеться вбереться павутинням
& крапне виворіт тиші
 
 
 
 ıv
 
(вище) обличчям у скелі зап’ястя спазми
схолола кавова отрута
паради затмення знічев’я врочисто
зціпнуті зуби яструб-каменем
зірватися свист оплески хаотичні квіти
саламандри ніякові лякані
з-понад брил над прірвою чайки скрізь
зіниць лазурові окілля
 
 
 
 v
 
неісторична дещиця кохання насмерть
сліпий плюс бляшанка театральні лаштунки
час- сирена бог- браконьєр па- розбіжність
біп- кадр куля в очницю бляшанка в
долоню кривий зизоокий вітер
тхне пепсі & вклеєні у насамперед
двері хлипнуть ще наздогін
 
 
 
 
 
блакитно захмарними берегами садом
трояндовим братом легітним
теплим дощем сторінками століть
мрієкрила тернові вологі
лікті на теках таємних нічлігів
стерти розкіш формулювання межі
нагаї сумління шляхи
пустеля з химерами льодовими
слюдяні божества летаргії відлуння
голоси жменями попелище
знечещення звише
марнобуднів зграї незграбні
 
 
 
 vıı
 
крізь тьмяні спалахи зв’язані очі
стільниці ризиковано розчинені
сяйний квіт пилок ворожнечу
провини мізантропію & прикуп
діагоналеві смужки рим передоз
чорні такі безпальцівки
чуттів контральто сімон-ніна
тигри ліниво тиняючись
маряться
 
 
 
 vııı
 
спокуса ніччю танці у тінях
музична жалоба скловишкирення
кров чорне світло штучність
смертне камінне полум’я
гримаси гілки голки важкопиття
питимеш час & тиша тебе
питимеш час & тиша тебе
питиме
 
 
 
 ıx
 
прощання жарини дощ на склі
плинних сутінок оркестр долабує
повітряний дзенькіт застудне
розлучення рветься лунає крає
з потертої сцени облич & листкові-
дівочі-хлоп’ячі-кружляння-
поторочі фантомно зринають
складають на виніс декори дерева
власні життя пів морок що в них
мейбі & дот неможливість
 
 
 
 x
 
віват клуб різдвяної ночі вічі котячі
ломбарди вітрини світлини
накрадені звідусюд обличчя
зубів скрип небес парамаунт сексовий
паяцівський мейк-ап секретні пап’є
іроній ірландців сніданків механік
натовп осатанілий маятник
зиґзаґові черепки p.p.s. сумління
стороннє собі трикутне як є
 
 
 
 
 
причетний крихт переламаний
досвітній ангел прісногірка
хмарка мотузки паркові
деструкція павза кардіобризки
годинний відбій так тик
 
 
 
 xıı
 
манекен до перук мізинчик вчепурений
чужинські ляльки грошева холера
дивні срібні птахи зуби що змії
вакуум сиру на королівському диспуті
неботяжіння губні гармоніки брилях-в
нашорошеність щодо щастя
останній день ярмарку
глиняний свищик
душі
 
 
 
 xııı
 
обирай монету, темносвітло невиразне
тяма думок покроково
 
сміх згори музика вимре крихкий
час платонічні піщини в мушлях
меланхолійний принт обіруч
тліюче невситиме полум’я
умисна спрага розбавлена
посмішка свічка ламані навпіл
 
лезо в долоні чуття магістралі
нескіо жоден ніхто
відверті у колі блазенським холі
весільна порож скляні експонати
токата фуга соляна хтива
 
тобі багрянистий присмерк
мовчання правдиві чуттєвий полин
пишномовні христоносці самітні
персні смарагди
безтями думки уразливі
різні
 
ошукуй монету слідкуючи хто там
у промені гри застигає
вичікуй
 
 
 
 xıv
 
палац в озері флюгери небориби
цвяхи крила фанерні нечутні
ланцюги нічні скандинавія
ліхтарів років вод
до скарбів плесом світлим
плинне диво & заповітні листи в
молоці мости зчорніло сяйливі
прокидання скраю перетину тіней
бруківкою милицями сліпців
 
 
 
 xv
 
червневий сніг ошуканий
погляд фантасмагорія знедб
сад камінних натхнень
віршів невідомих чверть
снив ранкових барліг синій чорний
містраль скрипкове мисливець
слівець тлінно хмарних
ощадний дітько
 
 
 
 xvı
 
за спиною друзками навідсіч
смарагдові спалахи непролікована
вже некохана притча
нісенітниць бубні пудровий пчих
штиль дзеркала surdino
три-два-раз килим-и
 
 
 
 xvıı
 
містифікації скрути трипалі
сови протяг пісок черевики цілунок
змита зйомка будка без трубки
pommes frites опівнічний реґ
пристрасті помста мементо цупкі
аркуші позіхаюча фрау
 
-місяцю-самогубцю-сновидцю-
 
 
 
 xvııı
 
дощ -шаман -капельмайстер нестямний
арфооркестр тисячі неритмових струн
мільйони спонтанних візій
плач прочування хрипко дотепне
античне інде у вирі
шедевральні гротески
покинуті
в лабіринті
 
 
 
 xıx
 
танцюристи ангели з велетнів
курсивно сходять & медитують
сніг перехресні руїни огні долин
довічне судомне спішно кумири
& фетиші
млості миттєвість не чинна
склопломені ріжуть
іржаві масиви
збивати падати з
через
 
 
 
 xx
 
ніби вітри в лісовому горісі вицвілі
блакить стін за камінням покинуті
йоги та звірі безтілесні як суть
ніби крапки шерех видзвін начебто осінь
піднеслася на старезне горище
подивовані кришталево святкові
руки-пензлі транслюють пожежу
цілунок пальців зібганих & навідмаш
хвилина зі всього початку бажати
подалі чутливіш десь
поки птахи сірих діб печуть на багаттях
мідь із оловом духи ширяють
вві млі вічності пам’ятної кадрилі
прощальної шурхіт ніби
вініловий всякі
оздоби & небозріз
нетой
 
 
 
 xxı
 
ще далі винайти ціну любові
розхитаний обрій шпалери напередодні
небіжний хамелеон у неоні
гаряча скляна висадка на катманду
вечірній ніж викидний
чисельник до скреслених блискавок
 
 
 
 xxıı
 
прокинутись усміхом поміж зайвих
бентежних очей віконних
на північному небі плодом
сріблосаду падінням у тінь уклінну
окрилені гості з глеків музейних
оздоблених дикунськими
п’яними дияволами навесні
музикантів аури подзвін-місяць
& перламутрові суголосся хмарень
 
 
 
 
 
 
 
 

 
1995-96, ред.
 
_______________________________
Art : William Morris : 1886
 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-29 13:13:36
Переглядів сторінки твору 2651
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 11:18
Автор у цю хвилину відсутній