ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.01
18:04
B лунко й понад примарливим усім невблаганний дзиґар-годинник відраховує свої секунди приклацуючи ях, тераса блаженно омріяна
——китайськамузичнапавза——
B віддзеркалення в досвідченій меланхолії альтсаксофонщика, котрий не вступатиме дудіти насту
2024.11.01
09:22
Час – це плямистий щур
З очима кольору ночі,
Що ласує маримухами,
Які назбирав божевільний
В лісі сутінок спогадів,
У хащах осиротілих просторів,
Де блукає сліпою вдовою осінь –
Оця, в картатій сукні минулого,
З очима кольору ночі,
Що ласує маримухами,
Які назбирав божевільний
В лісі сутінок спогадів,
У хащах осиротілих просторів,
Де блукає сліпою вдовою осінь –
Оця, в картатій сукні минулого,
2024.11.01
09:14
Сьогодні, 1 листопада, йому могло би виповнитися 29 років…
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання «Герой України».
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний «Да Вінчі»
пов‘язаний саме з талантом - він гарно малюва
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання «Герой України».
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний «Да Вінчі»
пов‘язаний саме з талантом - він гарно малюва
2024.11.01
08:32
На жаль і Жовтень відпливе
На рік, не більше… графік щільний
Хто знає, де він там живе…
Можливо, з вибором не згідний…
Можливо втисли поміж днів,
На одне одного так схожі…
Лишили вибору і слів
В якійсь несправжній огорожі…
На рік, не більше… графік щільний
Хто знає, де він там живе…
Можливо, з вибором не згідний…
Можливо втисли поміж днів,
На одне одного так схожі…
Лишили вибору і слів
В якійсь несправжній огорожі…
2024.11.01
05:13
Соломою шурхає осінь
І прілістю пахне щодня,
Коли роздягається й зносить
До двору подерте вбрання.
Уже назбиралося вдосталь
З опалого листя горбів,
Щоб з’яві потрібній компосту
Город мій весною радів.
І прілістю пахне щодня,
Коли роздягається й зносить
До двору подерте вбрання.
Уже назбиралося вдосталь
З опалого листя горбів,
Щоб з’яві потрібній компосту
Город мій весною радів.
2024.11.01
04:23
Відкриває осінь в зиму двері:
«Що чекаєш? Ось дорога. Йди».
Загорілась вогником Венера
і Вози залишили сліди.
По слідах ступаючи несміло
відчуваю надприродний страх,
моє тіло геть заціпеніло,
ледь тримаюсь на хитких ногах.
«Що чекаєш? Ось дорога. Йди».
Загорілась вогником Венера
і Вози залишили сліди.
По слідах ступаючи несміло
відчуваю надприродний страх,
моє тіло геть заціпеніло,
ледь тримаюсь на хитких ногах.
2024.10.31
22:58
а потім придумаєш музику,
Ти, до сонця, що пестило луки
І до спокою незворушного
Доєднаєш мелодію сну.
Пригадаєш шурчання ледь чутного
Листя спогадів, лагідну злуку,
Синьо-синього незабутнього
Неба літнього та землі.
Ти, до сонця, що пестило луки
І до спокою незворушного
Доєднаєш мелодію сну.
Пригадаєш шурчання ледь чутного
Листя спогадів, лагідну злуку,
Синьо-синього незабутнього
Неба літнього та землі.
2024.10.31
22:42
All prints are weak
since sorted through the clutter.
Jump down one’s throat
to tear up bloody streams.
I carry paws
where death can den and dream.
My nose, it leads
and knows the laws of slaughters.
since sorted through the clutter.
Jump down one’s throat
to tear up bloody streams.
I carry paws
where death can den and dream.
My nose, it leads
and knows the laws of slaughters.
2024.10.31
20:24
осіннє травесті
сріблистий тлін бароко
при декораціях споруд
процесія ~ стрій труб
басова туба
грохка
художник піссарро
сріблистий тлін бароко
при декораціях споруд
процесія ~ стрій труб
басова туба
грохка
художник піссарро
2024.10.31
19:43
Змалку мене вчили: «Не дивись під ноги.
Можеш і не вгледіти справжньої дороги.
А то, не дай Боже, спіткнешся об камінь»...
...Як в пригоді стало все оте з роками:
Прикрощі сьогоднішні не застують завтра,
Успіх тимчасовий – така собі забавка...
Вчите
Можеш і не вгледіти справжньої дороги.
А то, не дай Боже, спіткнешся об камінь»...
...Як в пригоді стало все оте з роками:
Прикрощі сьогоднішні не застують завтра,
Успіх тимчасовий – така собі забавка...
Вчите
2024.10.31
17:48
Вертаються батько з сином із поля додому.
Уже пізно, в небі рясно розсипані зорі.
Місяця іще немає в небі на цю пору.
Син розслабивсь, руки й ноги гудуть від утоми.
Батько сидить, кіньми править, хоч коні дорогу
Ту самі чудово знають, не звернуть нік
Уже пізно, в небі рясно розсипані зорі.
Місяця іще немає в небі на цю пору.
Син розслабивсь, руки й ноги гудуть від утоми.
Батько сидить, кіньми править, хоч коні дорогу
Ту самі чудово знають, не звернуть нік
2024.10.31
17:05
Дорікають за обідом
Знов онучці бабця з дідом:
- Що за мода? Шик останній!
Одягла з дірками штані.
Бабця й дід бурмочуть хором:
- Все діряве – тільки сором!
Та ж сміється хитро дуже:
- А мені ото байдуже!
Знов онучці бабця з дідом:
- Що за мода? Шик останній!
Одягла з дірками штані.
Бабця й дід бурмочуть хором:
- Все діряве – тільки сором!
Та ж сміється хитро дуже:
- А мені ото байдуже!
2024.10.31
16:27
Стою біля криниці
глибинних сил буття.
Навколо безмежний степ.
Я один на широкий простір.
Вода з криниці нагадує
первинні сльози.
Страшна посуха випалила
все, що можна, лише
глибинних сил буття.
Навколо безмежний степ.
Я один на широкий простір.
Вода з криниці нагадує
первинні сльози.
Страшна посуха випалила
все, що можна, лише
2024.10.31
16:05
Радше, аби не одне і те ж,
залишу тебе теж.
Прокладу нестандартні рейки і шпали
через міста, де ми спали.
Протягну низьковольтні лінії,
посаджу замість стовпів актинідії,
розкручу ручну електростанцію
і засвідчу неприкінчену урбанізацію.
залишу тебе теж.
Прокладу нестандартні рейки і шпали
через міста, де ми спали.
Протягну низьковольтні лінії,
посаджу замість стовпів актинідії,
розкручу ручну електростанцію
і засвідчу неприкінчену урбанізацію.
2024.10.31
14:40
Всім відомо в нашім класі:
Репетитор є у Васі.
Фішка в тім, що він прикольний,
Абсолютно безкоштовний!
В шоці навіть мама з татом.
Та зітхають лиш багато.
Брат малий на світ з’явився.
Голосистий народився.
Репетитор є у Васі.
Фішка в тім, що він прикольний,
Абсолютно безкоштовний!
В шоці навіть мама з татом.
Та зітхають лиш багато.
Брат малий на світ з’явився.
Голосистий народився.
2024.10.31
11:38
Чи є закони у війни
У двадцять першому столітті?
Життю немає вже ціни,
Ламають нелюди завіти,
Що Богом дані для усіх.
Росія знищує цивільних.
Взяла на душу смертний гріх,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У двадцять першому столітті?
Життю немає вже ціни,
Ламають нелюди завіти,
Що Богом дані для усіх.
Росія знищує цивільних.
Взяла на душу смертний гріх,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Проза
chinese music
Bᴄᴇ лунко й понад примарливим усім невблаганний дзиґар-годинник відраховує свої секунди приклацуючи & покрякуючи мов престаріла шльондра. Місто вклалося на покій традиційно попсово, не скинувши навіть шкарпеток. Опівнічникам зі жертвами інсомнії знайома наша ультракоротка хвиля, спеціяльні розшаркування неумисні щодо змісту. В обов’язковому порядку проминаючи деяких тих котрі лишаються поруч в незаплямованім оксамитові ґлорія мунді. Гряде стародавній джаз—радше єврейський чим китайський. Голландці з кельтом у паперовій робі. DJ ставить собі вініли & глузує з присутніх, закликаючи кайфувати так само, бо який сенс вертатись із пляжу того. Навічно юні олімпійські боги продираються через пінясті хвилі, щораз із гарчанням знову вистрибуючи на щойно залишений берег, де ліниво~ліниво, тиняються розпашілі торговці напоями, а ще стагнуюча ексклюзивна дама з горностаєм без горностая & час від часу топлес. Репрезентаційна підбірка різновідтінкових цап’ячих голосів, дримби джуждуки й маґріба, кршнаїтські табли, порцелянові цимбалки. Едді та Фло відбивають тустеп, притримуючи канотьє. Ірландець без кельтів, без чуття міри щодо всякого, їх в цей спосіб вирощують бо, роздратування й ненависть, римовані лімериком принагідно. Гайвейєві перегони, помережані мрецьким неоном в ґалерíях, тераса блаженно омріяна
—— китайська музична павза ——
Bᴄᴇ віддзеркалення в досвідченій меланхолії альтсаксофонщика, котрий не вступатиме дудіти наступну партію, але мусить гаряче істернути, позіхнувши водночас. Іще великі із зеленуватою шкіркою достоту квасні місцеві ябка, котрі найліпш тримати на холоді. Відбиті носи антиків & алебастрові листки інжиру на скаменілій плоті. Старенький вовк Гаррі не дансує з Марією, в них инше . . . не виносячи за межі нічим не зумисних пляжних стосунків. Зі саркастичного циліндра Стіва Гарлі випорсує симфонічний оркестрик sottovoce, юнка за литаврами, неквапно й ритмічно похитується мовби в трансі. Альтгитарист музикує до неї щось там на мигах, вона не завважує. Склопакетом сковзають зблиснувши зорі, чогось вам кортіло жити в цім місті, або Велвет Андеґравнд для прикладу, постійно слухати ні—пластинка нехай би валялась. Раптом зацінюючи в режимі вгадай мелодію сторону Ей котримсь із дев’яти днів від кінця індіанської осені до кінця бабчиного літа, коридори життєвих жаг черлені й розтьмарені, Лен-Нерд, Скін-Нерд, щастя катма & розкладаючи той самий пасьянс неясно кому. Романтика до оскоми, млявенько класика, вальсовий реквієм, Бонзо, пробарабанивши кількадесятразову збивку збиває ще раз щоб перейти на простецьку коду. Там далі—хоч би й Alan Parsons Project на звісний ваш/вам вибір. Покинута неважливо ким, швидше без мети, чим із рекламною перспективою, пара фуфириків із-під настоянки глоду під аптекою на вулиці Віденській, осінь~шмосінь.
В грубі горять дрова
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
chinese music
Bᴄᴇ лунко й понад примарливим усім невблаганний дзиґар-годинник відраховує свої секунди приклацуючи & покрякуючи мов престаріла шльондра. Місто вклалося на покій традиційно попсово, не скинувши навіть шкарпеток. Опівнічникам зі жертвами інсомнії знайома наша ультракоротка хвиля, спеціяльні розшаркування неумисні щодо змісту. В обов’язковому порядку проминаючи деяких тих котрі лишаються поруч в незаплямованім оксамитові ґлорія мунді. Гряде стародавній джаз—радше єврейський чим китайський. Голландці з кельтом у паперовій робі. DJ ставить собі вініли & глузує з присутніх, закликаючи кайфувати так само, бо який сенс вертатись із пляжу того. Навічно юні олімпійські боги продираються через пінясті хвилі, щораз із гарчанням знову вистрибуючи на щойно залишений берег, де ліниво~ліниво, тиняються розпашілі торговці напоями, а ще стагнуюча ексклюзивна дама з горностаєм без горностая & час від часу топлес. Репрезентаційна підбірка різновідтінкових цап’ячих голосів, дримби джуждуки й маґріба, кршнаїтські табли, порцелянові цимбалки. Едді та Фло відбивають тустеп, притримуючи канотьє. Ірландець без кельтів, без чуття міри щодо всякого, їх в цей спосіб вирощують бо, роздратування й ненависть, римовані лімериком принагідно. Гайвейєві перегони, помережані мрецьким неоном в ґалерíях, тераса блаженно омріяна
Bᴄᴇ віддзеркалення в досвідченій меланхолії альтсаксофонщика, котрий не вступатиме дудіти наступну партію, але мусить гаряче істернути, позіхнувши водночас. Іще великі із зеленуватою шкіркою достоту квасні місцеві ябка, котрі найліпш тримати на холоді. Відбиті носи антиків & алебастрові листки інжиру на скаменілій плоті. Старенький вовк Гаррі не дансує з Марією, в них инше . . . не виносячи за межі нічим не зумисних пляжних стосунків. Зі саркастичного циліндра Стіва Гарлі випорсує симфонічний оркестрик sottovoce, юнка за литаврами, неквапно й ритмічно похитується мовби в трансі. Альтгитарист музикує до неї щось там на мигах, вона не завважує. Склопакетом сковзають зблиснувши зорі, чогось вам кортіло жити в цім місті, або Велвет Андеґравнд для прикладу, постійно слухати ні—пластинка нехай би валялась. Раптом зацінюючи в режимі вгадай мелодію сторону Ей котримсь із дев’яти днів від кінця індіанської осені до кінця бабчиного літа, коридори життєвих жаг черлені й розтьмарені, Лен-Нерд, Скін-Нерд, щастя катма & розкладаючи той самий пасьянс неясно кому. Романтика до оскоми, млявенько класика, вальсовий реквієм, Бонзо, пробарабанивши кількадесятразову збивку збиває ще раз щоб перейти на простецьку коду. Там далі—хоч би й Alan Parsons Project на звісний ваш/вам вибір. Покинута неважливо ким, швидше без мети, чим із рекламною перспективою, пара фуфириків із-під настоянки глоду під аптекою на вулиці Віденській, осінь~шмосінь.
В грубі горять дрова
2021
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію