ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ

Володимир Каразуб
2024.11.19 12:53
Минулась буря роздумів твоїх,
Ти все порозкидав догори дриґом.
З нудьги напишеш безсердечний вірш,
І злість бере, що їх вже ціла книга.

15.10.2023
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Проза

 chinese music
 
Bᴄᴇ лунко й понад примарливим усім невблаганний дзиґар-годинник відраховує свої секунди приклацуючи & покрякуючи мов престаріла шльондра. Місто вклалося на покій традиційно попсово, не скинувши навіть шкарпеток. Опівнічникам зі жертвами інсомнії знайома наша ультракоротка хвиля, спеціяльні розшаркування неумисні щодо змісту. В обов’язковому порядку проминаючи деяких тих котрі лишаються поруч в незаплямованім оксамитові ґлорія мунді. Гряде стародавній джаз—радше єврейський чим китайський. Голландці з кельтом у паперовій робі. DJ ставить собі вініли & глузує з присутніх, закликаючи кайфувати так само, бо який сенс вертатись із пляжу того. Навічно юні олімпійські боги продираються через пінясті хвилі, щораз із гарчанням знову вистрибуючи на щойно залишений берег, де ліниво~ліниво, тиняються розпашілі торговці напоями, а ще стагнуюча ексклюзивна дама з горностаєм без горностая & час від часу топлес. Репрезентаційна підбірка різновідтінкових цап’ячих голосів, дримби джуждуки й маґріба, кршнаїтські табли, порцелянові цимбалки. Едді та Фло відбивають тустеп, притримуючи канотьє. Ірландець без кельтів, без чуття міри щодо всякого, їх в цей спосіб вирощують бо, роздратування й ненависть, римовані лімериком принагідно. Гайвейєві перегони, помережані мрецьким неоном в ґалерíях, тераса блаженно омріяна
 
 
——   китайська музична павза   ——

 
 
Bᴄᴇ віддзеркалення в досвідченій меланхолії альтсаксофонщика, котрий не вступатиме дудіти наступну партію, але мусить гаряче істернути, позіхнувши водночас. Іще великі із зеленуватою шкіркою достоту квасні місцеві ябка, котрі найліпш тримати на холоді. Відбиті носи антиків & алебастрові листки інжиру на скаменілій плоті. Старенький вовк Гаррі не дансує з Марією, в них инше . . . не виносячи за межі нічим не зумисних пляжних стосунків. Зі саркастичного циліндра Стіва Гарлі випорсує симфонічний оркестрик sottovoce, юнка за литаврами, неквапно й ритмічно похитується мовби в трансі. Альтгитарист музикує до неї щось там на мигах, вона не завважує. Склопакетом сковзають зблиснувши зорі, чогось вам кортіло жити в цім місті, або Велвет Андеґравнд для прикладу, постійно слухати ні—пластинка нехай би валялась. Раптом зацінюючи в режимі вгадай мелодію сторону Ей котримсь із дев’яти днів від кінця індіанської осені до кінця бабчиного літа, коридори життєвих жаг черлені й розтьмарені, Лен-Нерд, Скін-Нерд, щастя катма & розкладаючи той самий пасьянс неясно кому. Романтика до оскоми, млявенько класика, вальсовий реквієм, Бонзо, пробарабанивши кількадесятразову збивку збиває ще раз щоб перейти на простецьку коду. Там далі—хоч би й Alan Parsons Project на звісний ваш/вам вибір. Покинута неважливо ким, швидше без мети, чим із рекламною перспективою, пара фуфириків із-під настоянки глоду під аптекою на вулиці Віденській, осінь~шмосінь.
В грубі горять дрова
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2021
 
 
 




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-11-01 18:04:33
Переглядів сторінки твору 142
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 08:13
Автор у цю хвилину присутній