ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Маслюк Пилип
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
* 228 *
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Єрмак
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ні, це не особиста думка
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Розминувшись
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімотне
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Букрин (жовтень 1943 року)
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Душа циганки
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
* * *
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
Лімерики F11
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
"Не спитала любов, не спитала..."
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Місце повені
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Треба жить
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
* 227 *
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ***
З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...


Ну, а Лаури й Беатріче?

Так то ж бо марева, химери.

Прекрасні Дами вас покличуть,

Бо наготовлені вольєри.


Ви мастаки боготворити,

Тож першу-ліпшу – у богині...

Слова обраниць: „Ми вже квити.

А ви були такі неспинні”.


З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...





Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-10 16:47:05
Переглядів сторінки твору 7023
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.284 / 5.75  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 5.494 / 6  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:03:19 ]
Ого, я в захваті! Але мо ще є таки богині, які не підрізають крил, а навпаки - дають наснагу творити?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 17:24:27 ]
Я не першим відгукнувся :-), пане Велесе.
Поздоровляю з творчим здобутком.
Жива поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 21:28:31 ]
Згода, пане Юрію, намагаюся таких дієслівних закінчень не використовувати. А тут якось не зумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 21:30:56 ]
Але мо` Ви подумаєте - то я і оцінку виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-11 09:31:52 ]
Якщо, пане Юрію Лазірко, Ви скажете, що виправлення прийнятне, то нехай так і буде

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:03:46 ]
Не розумію вас, п.Велесе! Нащо жінкам поети? Правда, вони непогані коханці, але чоловіки з них нікудишні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-11 10:44:59 ]
Потрібні жінки поетам, пане Валентине.
Вітаю Вас :-)
У ролі Музи, насамперед. Про що писати без такої особи, яка тебе надихає то на стогін, то на сміх?
Без неї які вірші можуть бути? Я знаю, які - бо я таких намагаюсь не складати. Політика, буденні події на зразок того, що хтось кудись пішов чи щось побачив.
Але вірш, як я розумію, про інше. Некрасивим є те явище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:52:16 ]
Спокуса у світ через них приходить... Але так приємно спокушатися... Вітаю, Пане Велесе! Гарні у вас вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 21:58:22 ]
Дякую всім, особливо тим, хто в моїх писаннях щось побачили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 12:29:35 ]
У Ваших писаннях чомусь звучить розчарування.
Жінки поетам крила спершу дають, а вже потім підрузують. Свою оцінку залишаю для себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 02:35:07 ]
Краще боготворити жінок, бачачи їх на віддалі. Як у Данте це було чи Петрарки, з яким я народився в один день, то вже видно нароковано мені було писати сонети і боготворити свою Беатріче. Але коли я намагався познайомитися з нею в реальному житті, то вийшла майже цілковита несумісність. Ми можемо бути в кращому разі лише добрими знайомими. А коли мені розповіли, що мій ідеал танцювала голою на столі перед хлопцями у студентському гуртожитку - демонструвала стриптиз, спершу було жахливе розчарування, але час минув, і я сказав собі: "Все одно, дякую тобі, що ти в мене була, як мрія, що надихнула мене на вірші, які виграли конкурс на тему кохання у "Поетичних майстернях". А в сильце краси своєї мене ловили інші дами, більш практичні, з якими була близькість та не було чудових віршів. А на біса тоді Ви такі поетові здалися? Хіба що для фізіологічного розвантаження! Хіба не так?!
Головне - результат - вірші і той прекрасний стан закоханості, в якому вони творяться!
Брате по вірі, Ви добре пишете, хай Велес дає Вам більше віри у муз і натхнення, а Ярило дає більше любовних пригод і стану закоханості, необхідного для творчості.
Слава українським Богам!
Ярослав Чорногуз