ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?

Артур Сіренко
2026.05.19 18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити

Артур Курдіновський
2026.05.19 16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...

Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги

Оксана Алексеєва
2026.05.19 13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.

Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на

Кока Черкаський
2026.05.19 13:38
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.

Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,

Борис Костиря
2026.05.19 11:30
Колишня спалена епоха
Ущент, навіки і дотла.
В снах Єремії та Єноха
Говорить немічна зола.

Епоха німо заговорить
Про дні звитяги і борні,
Здійнявши суєтливий ворох

Вячеслав Руденко
2026.05.19 11:14
Тихше-но, рак-ліцемір, вуса повільні і довгі
Дошкам плотів піднеси … качуру справжніх утіх,
Вірити хутряним снам личить братам ротоногим* -
Тож у каміння упрись, наче чилім на весні.

Вітер блаженний знайди, шлях пустотливому птаху,
Спіриту, хвилі

Світлана Пирогова
2026.05.19 09:42
Фіолетовий вибух травневого дня,
ніби хмара, що впала у сад.
Оксамитова, пишна, густа вишина
Залишає п'янкий аромат.
В кожнім гроні - маленькі сузір'я зірок,
таємничий приховують світ.
Заглядає в обличчя весняний бузок,
вабить душу пахучий цей кв

Тетяна Левицька
2026.05.19 05:54
Янголе світлий! Солодких видінь.
Обіймаю тебе ніжним серцем.
Хай насниться тобі неземна голубінь,
біля лісу прозоре озерце.
В нім хлюпочеться рибка надій золота,
якщо хочеш, задумай бажання.
Хай гойдає на крилах тебе висота
і моє незбагненне коханн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ***
З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...


Ну, а Лаури й Беатріче?

Так то ж бо марева, химери.

Прекрасні Дами вас покличуть,

Бо наготовлені вольєри.


Ви мастаки боготворити,

Тож першу-ліпшу – у богині...

Слова обраниць: „Ми вже квити.

А ви були такі неспинні”.


З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...





Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-10 16:47:05
Переглядів сторінки твору 6769
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.284 / 5.75  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 5.494 / 6  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:03:19 ]
Ого, я в захваті! Але мо ще є таки богині, які не підрізають крил, а навпаки - дають наснагу творити?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 17:24:27 ]
Я не першим відгукнувся :-), пане Велесе.
Поздоровляю з творчим здобутком.
Жива поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 21:28:31 ]
Згода, пане Юрію, намагаюся таких дієслівних закінчень не використовувати. А тут якось не зумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 21:30:56 ]
Але мо` Ви подумаєте - то я і оцінку виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-11 09:31:52 ]
Якщо, пане Юрію Лазірко, Ви скажете, що виправлення прийнятне, то нехай так і буде

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:03:46 ]
Не розумію вас, п.Велесе! Нащо жінкам поети? Правда, вони непогані коханці, але чоловіки з них нікудишні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-11 10:44:59 ]
Потрібні жінки поетам, пане Валентине.
Вітаю Вас :-)
У ролі Музи, насамперед. Про що писати без такої особи, яка тебе надихає то на стогін, то на сміх?
Без неї які вірші можуть бути? Я знаю, які - бо я таких намагаюсь не складати. Політика, буденні події на зразок того, що хтось кудись пішов чи щось побачив.
Але вірш, як я розумію, про інше. Некрасивим є те явище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:52:16 ]
Спокуса у світ через них приходить... Але так приємно спокушатися... Вітаю, Пане Велесе! Гарні у вас вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 21:58:22 ]
Дякую всім, особливо тим, хто в моїх писаннях щось побачили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 12:29:35 ]
У Ваших писаннях чомусь звучить розчарування.
Жінки поетам крила спершу дають, а вже потім підрузують. Свою оцінку залишаю для себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 02:35:07 ]
Краще боготворити жінок, бачачи їх на віддалі. Як у Данте це було чи Петрарки, з яким я народився в один день, то вже видно нароковано мені було писати сонети і боготворити свою Беатріче. Але коли я намагався познайомитися з нею в реальному житті, то вийшла майже цілковита несумісність. Ми можемо бути в кращому разі лише добрими знайомими. А коли мені розповіли, що мій ідеал танцювала голою на столі перед хлопцями у студентському гуртожитку - демонструвала стриптиз, спершу було жахливе розчарування, але час минув, і я сказав собі: "Все одно, дякую тобі, що ти в мене була, як мрія, що надихнула мене на вірші, які виграли конкурс на тему кохання у "Поетичних майстернях". А в сильце краси своєї мене ловили інші дами, більш практичні, з якими була близькість та не було чудових віршів. А на біса тоді Ви такі поетові здалися? Хіба що для фізіологічного розвантаження! Хіба не так?!
Головне - результат - вірші і той прекрасний стан закоханості, в якому вони творяться!
Брате по вірі, Ви добре пишете, хай Велес дає Вам більше віри у муз і натхнення, а Ярило дає більше любовних пригод і стану закоханості, необхідного для творчості.
Слава українським Богам!
Ярослав Чорногуз