ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ***
З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...


Ну, а Лаури й Беатріче?

Так то ж бо марева, химери.

Прекрасні Дами вас покличуть,

Бо наготовлені вольєри.


Ви мастаки боготворити,

Тож першу-ліпшу – у богині...

Слова обраниць: „Ми вже квити.

А ви були такі неспинні”.


З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...





Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-10 16:47:05
Переглядів сторінки твору 6506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.284 / 5.75  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 5.494 / 6  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:03:19 ]
Ого, я в захваті! Але мо ще є таки богині, які не підрізають крил, а навпаки - дають наснагу творити?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 17:24:27 ]
Я не першим відгукнувся :-), пане Велесе.
Поздоровляю з творчим здобутком.
Жива поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 21:28:31 ]
Згода, пане Юрію, намагаюся таких дієслівних закінчень не використовувати. А тут якось не зумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 21:30:56 ]
Але мо` Ви подумаєте - то я і оцінку виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-11 09:31:52 ]
Якщо, пане Юрію Лазірко, Ви скажете, що виправлення прийнятне, то нехай так і буде

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:03:46 ]
Не розумію вас, п.Велесе! Нащо жінкам поети? Правда, вони непогані коханці, але чоловіки з них нікудишні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-11 10:44:59 ]
Потрібні жінки поетам, пане Валентине.
Вітаю Вас :-)
У ролі Музи, насамперед. Про що писати без такої особи, яка тебе надихає то на стогін, то на сміх?
Без неї які вірші можуть бути? Я знаю, які - бо я таких намагаюсь не складати. Політика, буденні події на зразок того, що хтось кудись пішов чи щось побачив.
Але вірш, як я розумію, про інше. Некрасивим є те явище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:52:16 ]
Спокуса у світ через них приходить... Але так приємно спокушатися... Вітаю, Пане Велесе! Гарні у вас вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 21:58:22 ]
Дякую всім, особливо тим, хто в моїх писаннях щось побачили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 12:29:35 ]
У Ваших писаннях чомусь звучить розчарування.
Жінки поетам крила спершу дають, а вже потім підрузують. Свою оцінку залишаю для себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 02:35:07 ]
Краще боготворити жінок, бачачи їх на віддалі. Як у Данте це було чи Петрарки, з яким я народився в один день, то вже видно нароковано мені було писати сонети і боготворити свою Беатріче. Але коли я намагався познайомитися з нею в реальному житті, то вийшла майже цілковита несумісність. Ми можемо бути в кращому разі лише добрими знайомими. А коли мені розповіли, що мій ідеал танцювала голою на столі перед хлопцями у студентському гуртожитку - демонструвала стриптиз, спершу було жахливе розчарування, але час минув, і я сказав собі: "Все одно, дякую тобі, що ти в мене була, як мрія, що надихнула мене на вірші, які виграли конкурс на тему кохання у "Поетичних майстернях". А в сильце краси своєї мене ловили інші дами, більш практичні, з якими була близькість та не було чудових віршів. А на біса тоді Ви такі поетові здалися? Хіба що для фізіологічного розвантаження! Хіба не так?!
Головне - результат - вірші і той прекрасний стан закоханості, в якому вони творяться!
Брате по вірі, Ви добре пишете, хай Велес дає Вам більше віри у муз і натхнення, а Ярило дає більше любовних пригод і стану закоханості, необхідного для творчості.
Слава українським Богам!
Ярослав Чорногуз