ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Я Велес (1959) / Вірші

 ***
З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...


Ну, а Лаури й Беатріче?

Так то ж бо марева, химери.

Прекрасні Дами вас покличуть,

Бо наготовлені вольєри.


Ви мастаки боготворити,

Тож першу-ліпшу – у богині...

Слова обраниць: „Ми вже квити.

А ви були такі неспинні”.


З таким розмахом, римоплети,

Злетіти вам авжеж несила.

Жінки прилащують поетів,

Аби підрізувати крила...





Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-10 16:47:05
Переглядів сторінки твору 7112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.284 / 5.75  (4.900 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 5.494 / 6  (4.864 / 5.51)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 13:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 17:03:19 ]
Ого, я в захваті! Але мо ще є таки богині, які не підрізають крил, а навпаки - дають наснагу творити?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 17:24:27 ]
Я не першим відгукнувся :-), пане Велесе.
Поздоровляю з творчим здобутком.
Жива поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 21:28:31 ]
Згода, пане Юрію, намагаюся таких дієслівних закінчень не використовувати. А тут якось не зумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 21:30:56 ]
Але мо` Ви подумаєте - то я і оцінку виправлю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-11 09:31:52 ]
Якщо, пане Юрію Лазірко, Ви скажете, що виправлення прийнятне, то нехай так і буде

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:03:46 ]
Не розумію вас, п.Велесе! Нащо жінкам поети? Правда, вони непогані коханці, але чоловіки з них нікудишні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-11 10:44:59 ]
Потрібні жінки поетам, пане Валентине.
Вітаю Вас :-)
У ролі Музи, насамперед. Про що писати без такої особи, яка тебе надихає то на стогін, то на сміх?
Без неї які вірші можуть бути? Я знаю, які - бо я таких намагаюсь не складати. Політика, буденні події на зразок того, що хтось кудись пішов чи щось побачив.
Але вірш, як я розумію, про інше. Некрасивим є те явище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-11 10:52:16 ]
Спокуса у світ через них приходить... Але так приємно спокушатися... Вітаю, Пане Велесе! Гарні у вас вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 21:58:22 ]
Дякую всім, особливо тим, хто в моїх писаннях щось побачили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 12:29:35 ]
У Ваших писаннях чомусь звучить розчарування.
Жінки поетам крила спершу дають, а вже потім підрузують. Свою оцінку залишаю для себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-06-16 02:35:07 ]
Краще боготворити жінок, бачачи їх на віддалі. Як у Данте це було чи Петрарки, з яким я народився в один день, то вже видно нароковано мені було писати сонети і боготворити свою Беатріче. Але коли я намагався познайомитися з нею в реальному житті, то вийшла майже цілковита несумісність. Ми можемо бути в кращому разі лише добрими знайомими. А коли мені розповіли, що мій ідеал танцювала голою на столі перед хлопцями у студентському гуртожитку - демонструвала стриптиз, спершу було жахливе розчарування, але час минув, і я сказав собі: "Все одно, дякую тобі, що ти в мене була, як мрія, що надихнула мене на вірші, які виграли конкурс на тему кохання у "Поетичних майстернях". А в сильце краси своєї мене ловили інші дами, більш практичні, з якими була близькість та не було чудових віршів. А на біса тоді Ви такі поетові здалися? Хіба що для фізіологічного розвантаження! Хіба не так?!
Головне - результат - вірші і той прекрасний стан закоханості, в якому вони творяться!
Брате по вірі, Ви добре пишете, хай Велес дає Вам більше віри у муз і натхнення, а Ярило дає більше любовних пригод і стану закоханості, необхідного для творчості.
Слава українським Богам!
Ярослав Чорногуз