Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось, моя доля сама мене знайшла. 19 листопада 2024 року я був нагороджений почесним званням Лавреата Літературної Премії імені Ярослава Дорошенка за свою збірку сонетів. Це видатний український поет, сонетяр, політв'язень, дисидент. Знакова фігура в українській поезії. Івано-Франківськ - його рідне місто. Ярослав Юрійович відійшов у Вічність у 2007 році, а премія була заснована у 2011 році його дружиною, видатною поетесою, педагогом Ганною Дорошенко. Премією щорічно нагороджують кращих сучасних українських поетів-сонетярів. Я став єдиним харків'янином - лавреатом премії імені Дорошенка на даний момент. З гордістю та честю прийняв нагороди від міського голови Івано-Франківська пана Руслана Марцінківа. Для мене звання лавреата премії імені Дорошенка є безцінним, тому що ця премія абсолютно особлива. Нею нагороджуються тільки сонетярі, до яких я й себе приписую. Безмежно вдячний моїм дорогим друзям, видатним українським поетам Ярославу Чорногузу , Тетяні Левицькій, В'ячеславу Романовському, які високо оцінили мою книгу сонетів. Щиро дякую голові Національної Спілки Письменників України пану Євген Баран за схвальні відгуки до моїх сонетів. Дякую усім, хто вірив і підтримував мене! Для мене велика честь бути серед кращих сонетярів України! Ми ніколи нікому не дамо знищити українське Слово! Переможемо!

#премія_імені_ярослава_дорошенка