ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Бубон
Є у мене знайомиця. І така файна, що йой! Чоловіки злітаються на її красу, як мухи на мед, і це при тому що має чоловіка, моцного, мов каландайський бугай, але глухого як тетеря.
" А чому?" - запитаєте ви.
А тому що любить Мотря бахкати в бубон і танцювати під нього циганську халяндру.
Ще й підспівувати:
"- Гей, Сіра! Гей, Руда!
Гей колгоспна череда!"
Минулого року так бахнула в бубна над вухом чоловіка, що у того луснула ліва барабанна перетинка, а права...страшно сказати, що сталося з правою, бо ви з тиждень не будете спати. Отак от люта любов до народного ударного інструменту скалічила рідну людину.
З дітьми теж халепа, бо як тільки Мотря починає в бубна гупати варехою, то вони від зляків прокидаються і тікають з хати в клуню до кабанів. Там набагато спокійніше, бо окрім вдоволеного рохкання свиноматок ніяких гучних звуків не чути.
І де б Мотря не з'являлася - в ашанівській торбі, впереміж з губною помадою та гребінцем завжди був бубон
Помер кум. Вона питає: - Бубон потрібен? Я готова.
- Та ні. Для поховального маршу достатньо духового жалобного оркестру.
- А в школі можна погупотіти, на перше вересня?
- Не варто. Там інші пісні виконуються.
- А де можна?
- На весіллі, польку-бздичку озвучувати, щоб люди після чарки наливки весело дригали ногами.
- А ще де?
- На полюванні, аби звірина втікала від мисливців, та на риболовлі, щоб карасі та щуки дременули хто-куди від рибалок. Отам в самий раз.
- Знущаєшся ти з мене, Сашко! - згорьовано завила Мотря і луснула мене бубоном по лисині.
В макітрі загуло, а очі полізли рогом. Моя дружина гикнула з несподіванки та кинулася видирати з рук сусідки капосний музичний інструмент. Кіт Жоржик кинувся до Мотриної литки, ввігнав пазурики в її литку та вирвав шмат панчохи.
Ось так рідні мені істоти захищають члена своєї сім'ї: беззастережно та люто.
А як Мотря отямилася від сказу, жінка мовила:
- Зібралися минулого року в сусідньому селі весільні музики: 2 бубна і 1 скрипка...
відіграли весілля).
В кінці господар дякує музИкам:
- Файно Ви, хлопці, "відіграли", але чомусь скрипки не було чути...
Один бубен каже другому:
- Видиш, - я казав тобі, що не треба було скрипку брати!
Я посміхнувся у вуса, а жінка продовжила:
- Грати на бубоні відсьогодні зась. Відбираю в тебе охоту до цього гаспидського інструменту, а навзаєм дарую любов до..
козобаса! Станеш знаним майстром, будеш тішити людей прекрасною музикою, вишуканою та заспокійливою.
А потім вирвала волосину з її голови, хутко прошепотіла замовляння та кинула в грубу.
Відтоді люди в селі вже не чули гупотіння бубона ні на похоронах, ні в дитячому садочку, ні в церкві. Як відрізало.
А мене інколи душить ностальгія, тож беру сокиру та розгепую грубе колоддя. І вчувається, що то Мотря віртуозно виконує фінальну частину опери "Смерть ворогам!"
25.11.2024р.











      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-11-25 11:48:39
Переглядів сторінки твору 305
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.928 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.11 13:40
Автор у цю хвилину відсутній