Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Бубон
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бубон
Є у мене знайомиця. І така файна, що йой! Чоловіки злітаються на її красу, як мухи на мед, і це при тому що має чоловіка, моцного, мов каландайський бугай, але глухого як тетеря.
" А чому?" - запитаєте ви.
А тому що любить Мотря бахкати в бубон і танцювати під нього циганську халяндру.
Ще й підспівувати:
"- Гей, Сіра! Гей, Руда!
Гей колгоспна череда!"
Минулого року так бахнула в бубна над вухом чоловіка, що у того луснула ліва барабанна перетинка, а права...страшно сказати, що сталося з правою, бо ви з тиждень не будете спати. Отак от люта любов до народного ударного інструменту скалічила рідну людину.
З дітьми теж халепа, бо як тільки Мотря починає в бубна гупати варехою, то вони від зляків прокидаються і тікають з хати в клуню до кабанів. Там набагато спокійніше, бо окрім вдоволеного рохкання свиноматок ніяких гучних звуків не чути.
І де б Мотря не з'являлася - в ашанівській торбі, впереміж з губною помадою та гребінцем завжди був бубон
Помер кум. Вона питає: - Бубон потрібен? Я готова.
- Та ні. Для поховального маршу достатньо духового жалобного оркестру.
- А в школі можна погупотіти, на перше вересня?
- Не варто. Там інші пісні виконуються.
- А де можна?
- На весіллі, польку-бздичку озвучувати, щоб люди після чарки наливки весело дригали ногами.
- А ще де?
- На полюванні, аби звірина втікала від мисливців, та на риболовлі, щоб карасі та щуки дременули хто-куди від рибалок. Отам в самий раз.
- Знущаєшся ти з мене, Сашко! - згорьовано завила Мотря і луснула мене бубоном по лисині.
В макітрі загуло, а очі полізли рогом. Моя дружина гикнула з несподіванки та кинулася видирати з рук сусідки капосний музичний інструмент. Кіт Жоржик кинувся до Мотриної литки, ввігнав пазурики в її литку та вирвав шмат панчохи.
Ось так рідні мені істоти захищають члена своєї сім'ї: беззастережно та люто.
А як Мотря отямилася від сказу, жінка мовила:
- Зібралися минулого року в сусідньому селі весільні музики: 2 бубна і 1 скрипка...
відіграли весілля).
В кінці господар дякує музИкам:
- Файно Ви, хлопці, "відіграли", але чомусь скрипки не було чути...
Один бубен каже другому:
- Видиш, - я казав тобі, що не треба було скрипку брати!
Я посміхнувся у вуса, а жінка продовжила:
- Грати на бубоні відсьогодні зась. Відбираю в тебе охоту до цього гаспидського інструменту, а навзаєм дарую любов до..
козобаса! Станеш знаним майстром, будеш тішити людей прекрасною музикою, вишуканою та заспокійливою.
А потім вирвала волосину з її голови, хутко прошепотіла замовляння та кинула в грубу.
Відтоді люди в селі вже не чули гупотіння бубона ні на похоронах, ні в дитячому садочку, ні в церкві. Як відрізало.
А мене інколи душить ностальгія, тож беру сокиру та розгепую грубе колоддя. І вчувається, що то Мотря віртуозно виконує фінальну частину опери "Смерть ворогам!"
25.11.2024р.
" А чому?" - запитаєте ви.
А тому що любить Мотря бахкати в бубон і танцювати під нього циганську халяндру.
Ще й підспівувати:
"- Гей, Сіра! Гей, Руда!
Гей колгоспна череда!"
Минулого року так бахнула в бубна над вухом чоловіка, що у того луснула ліва барабанна перетинка, а права...страшно сказати, що сталося з правою, бо ви з тиждень не будете спати. Отак от люта любов до народного ударного інструменту скалічила рідну людину.
З дітьми теж халепа, бо як тільки Мотря починає в бубна гупати варехою, то вони від зляків прокидаються і тікають з хати в клуню до кабанів. Там набагато спокійніше, бо окрім вдоволеного рохкання свиноматок ніяких гучних звуків не чути.
І де б Мотря не з'являлася - в ашанівській торбі, впереміж з губною помадою та гребінцем завжди був бубон
Помер кум. Вона питає: - Бубон потрібен? Я готова.
- Та ні. Для поховального маршу достатньо духового жалобного оркестру.
- А в школі можна погупотіти, на перше вересня?
- Не варто. Там інші пісні виконуються.
- А де можна?
- На весіллі, польку-бздичку озвучувати, щоб люди після чарки наливки весело дригали ногами.
- А ще де?
- На полюванні, аби звірина втікала від мисливців, та на риболовлі, щоб карасі та щуки дременули хто-куди від рибалок. Отам в самий раз.
- Знущаєшся ти з мене, Сашко! - згорьовано завила Мотря і луснула мене бубоном по лисині.
В макітрі загуло, а очі полізли рогом. Моя дружина гикнула з несподіванки та кинулася видирати з рук сусідки капосний музичний інструмент. Кіт Жоржик кинувся до Мотриної литки, ввігнав пазурики в її литку та вирвав шмат панчохи.
Ось так рідні мені істоти захищають члена своєї сім'ї: беззастережно та люто.
А як Мотря отямилася від сказу, жінка мовила:
- Зібралися минулого року в сусідньому селі весільні музики: 2 бубна і 1 скрипка...
відіграли весілля).
В кінці господар дякує музИкам:
- Файно Ви, хлопці, "відіграли", але чомусь скрипки не було чути...
Один бубен каже другому:
- Видиш, - я казав тобі, що не треба було скрипку брати!
Я посміхнувся у вуса, а жінка продовжила:
- Грати на бубоні відсьогодні зась. Відбираю в тебе охоту до цього гаспидського інструменту, а навзаєм дарую любов до..
козобаса! Станеш знаним майстром, будеш тішити людей прекрасною музикою, вишуканою та заспокійливою.
А потім вирвала волосину з її голови, хутко прошепотіла замовляння та кинула в грубу.
Відтоді люди в селі вже не чули гупотіння бубона ні на похоронах, ні в дитячому садочку, ні в церкві. Як відрізало.
А мене інколи душить ностальгія, тож беру сокиру та розгепую грубе колоддя. І вчувається, що то Мотря віртуозно виконує фінальну частину опери "Смерть ворогам!"
25.11.2024р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
