ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.08.30 12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть

Олександр Сушко
2025.08.30 02:10

Борис Костиря
2025.08.29 22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,

Артур Сіренко
2025.08.29 17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: - То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нин

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Бубон
Є у мене знайомиця. І така файна, що йой! Чоловіки злітаються на її красу, як мухи на мед, і це при тому що має чоловіка, моцного, мов каландайський бугай, але глухого як тетеря.
" А чому?" - запитаєте ви.
А тому що любить Мотря бахкати в бубон і танцювати під нього циганську халяндру.
Ще й підспівувати:
"- Гей, Сіра! Гей, Руда!
Гей колгоспна череда!"
Минулого року так бахнула в бубна над вухом чоловіка, що у того луснула ліва барабанна перетинка, а права...страшно сказати, що сталося з правою, бо ви з тиждень не будете спати. Отак от люта любов до народного ударного інструменту скалічила рідну людину.
З дітьми теж халепа, бо як тільки Мотря починає в бубна гупати варехою, то вони від зляків прокидаються і тікають з хати в клуню до кабанів. Там набагато спокійніше, бо окрім вдоволеного рохкання свиноматок ніяких гучних звуків не чути.
І де б Мотря не з'являлася - в ашанівській торбі, впереміж з губною помадою та гребінцем завжди був бубон
Помер кум. Вона питає: - Бубон потрібен? Я готова.
- Та ні. Для поховального маршу достатньо духового жалобного оркестру.
- А в школі можна погупотіти, на перше вересня?
- Не варто. Там інші пісні виконуються.
- А де можна?
- На весіллі, польку-бздичку озвучувати, щоб люди після чарки наливки весело дригали ногами.
- А ще де?
- На полюванні, аби звірина втікала від мисливців, та на риболовлі, щоб карасі та щуки дременули хто-куди від рибалок. Отам в самий раз.
- Знущаєшся ти з мене, Сашко! - згорьовано завила Мотря і луснула мене бубоном по лисині.
В макітрі загуло, а очі полізли рогом. Моя дружина гикнула з несподіванки та кинулася видирати з рук сусідки капосний музичний інструмент. Кіт Жоржик кинувся до Мотриної литки, ввігнав пазурики в її литку та вирвав шмат панчохи.
Ось так рідні мені істоти захищають члена своєї сім'ї: беззастережно та люто.
А як Мотря отямилася від сказу, жінка мовила:
- Зібралися минулого року в сусідньому селі весільні музики: 2 бубна і 1 скрипка...
відіграли весілля).
В кінці господар дякує музИкам:
- Файно Ви, хлопці, "відіграли", але чомусь скрипки не було чути...
Один бубен каже другому:
- Видиш, - я казав тобі, що не треба було скрипку брати!
Я посміхнувся у вуса, а жінка продовжила:
- Грати на бубоні відсьогодні зась. Відбираю в тебе охоту до цього гаспидського інструменту, а навзаєм дарую любов до..
козобаса! Станеш знаним майстром, будеш тішити людей прекрасною музикою, вишуканою та заспокійливою.
А потім вирвала волосину з її голови, хутко прошепотіла замовляння та кинула в грубу.
Відтоді люди в селі вже не чули гупотіння бубона ні на похоронах, ні в дитячому садочку, ні в церкві. Як відрізало.
А мене інколи душить ностальгія, тож беру сокиру та розгепую грубе колоддя. І вчувається, що то Мотря віртуозно виконує фінальну частину опери "Смерть ворогам!"
25.11.2024р.











      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-11-25 11:48:39
Переглядів сторінки твору 160
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.30 02:23
Автор у цю хвилину відсутній