ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.22
22:22
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкоп
2024.12.22
21:33
День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.
Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?
2024.12.22
20:09
Ще слова немає.
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,
2024.12.22
19:38
Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.
2024.12.22
17:00
Та поки що для мене це не край.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!
Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.
2024.12.22
16:21
Як сів князь Гліб на стіл отчий в Києві святому,
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос
2024.12.22
10:54
Український професійний боксер.
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!
Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо
2024.12.22
06:36
Коли на довгі ночі схожі
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.
2024.12.21
23:21
Шахеди" вже стали чорними,
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".
Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю
2024.12.21
19:24
Руїни ілюзій. Руїни ідей.
Навколо панує лише безнадія.
Безмежні дерева покрили людей.
В полоні трави голоси і події.
В таких чагарях розпадається час.
Забуте минуле поросле травою.
І тиша проходить без зайвих прикрас
Навколо панує лише безнадія.
Безмежні дерева покрили людей.
В полоні трави голоси і події.
В таких чагарях розпадається час.
Забуте минуле поросле травою.
І тиша проходить без зайвих прикрас
2024.12.21
18:18
Моє живе натхнення джерело,
Рятуй мене од ницості людської.
Поета мрії золоте крило,
Краси буяння, миру й супокою.
Мій прихистку душевного тепла,
Світи мені і грій мене узимку.
Ти білим оксамитом сповила
Рятуй мене од ницості людської.
Поета мрії золоте крило,
Краси буяння, миру й супокою.
Мій прихистку душевного тепла,
Світи мені і грій мене узимку.
Ти білим оксамитом сповила
2024.12.21
17:46
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2024.12.21
12:07
Володар на ґанку,
Свого звісно замку,
Тризубом вже зранку
розбив забаганку:
вже годі вам жерти,
вже досить їх жертви,
вже геть протиріччя –
Свого звісно замку,
Тризубом вже зранку
розбив забаганку:
вже годі вам жерти,
вже досить їх жертви,
вже геть протиріччя –
2024.12.21
10:49
Дивуєте мене, мадам Принада!
Дивуєте щоразу… вчім секрет?
З якого джерела ота бровада…
Невже причина все той же інтернет?..
З якого ваші щупальці ресурса?
Хто викладач, чи визначений курс,
Чи може, всього навсього це - бурса?
Дивуєте щоразу… вчім секрет?
З якого джерела ота бровада…
Невже причина все той же інтернет?..
З якого ваші щупальці ресурса?
Хто викладач, чи визначений курс,
Чи може, всього навсього це - бурса?
2024.12.21
05:07
Морозним ранком темно-синім
Я дім утеплений покину
І лижі прикріплю до ніг,
Щоб рух мій не сповільнив сніг.
Гайну туди, де безголосно
Сніжинки вихряться на соснах
І де змарніле та худе
Зайча на подарунок жде.
Я дім утеплений покину
І лижі прикріплю до ніг,
Щоб рух мій не сповільнив сніг.
Гайну туди, де безголосно
Сніжинки вихряться на соснах
І де змарніле та худе
Зайча на подарунок жде.
2024.12.20
19:28
Минає час. Безжальний біг
Скажених коней в безум ночі.
Хтось вийде на святий поріг
У лапи темені. І очі
Зануряться в нове буття,
В нові простори і закони.
Двох вимірів жахне тертя
Спроможне стерти перепони
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Скажених коней в безум ночі.
Хтось вийде на святий поріг
У лапи темені. І очі
Зануряться в нове буття,
В нові простори і закони.
Двох вимірів жахне тертя
Спроможне стерти перепони
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.12.18
2024.12.13
2024.12.03
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
У Радянському Союзі (хтось за ним іще зітхає)
У дитячому садочку вихователька питає:
- А в якій країні, дітки, іграшки найкращі в світі?
- У Радянському Союзі! – хором заявляють діти.
- А в якій країні одяг для дітей найкращий шиють?
- У Радянському Союзі! - діточки кричать, радіють.
- А в якій країні світу діточки найщасливіші?
- У Радянському Союзі! – самі себе діти тішать.
І тут Вовочка заплакав, сльози рясні утирає.
- А чого ти, Вово, плачеш? – вихователька питає.
А той плаче гірко-гірко, повні сліз блакитні очі:
- У Радянському Союзі і я також жити хочу!
У дитячому садочку вихователька питає:
- А в якій країні, дітки, іграшки найкращі в світі?
- У Радянському Союзі! – хором заявляють діти.
- А в якій країні одяг для дітей найкращий шиють?
- У Радянському Союзі! - діточки кричать, радіють.
- А в якій країні світу діточки найщасливіші?
- У Радянському Союзі! – самі себе діти тішать.
І тут Вовочка заплакав, сльози рясні утирає.
- А чого ти, Вово, плачеш? – вихователька питає.
А той плаче гірко-гірко, повні сліз блакитні очі:
- У Радянському Союзі і я також жити хочу!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію