ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.12.23 20:36
Заради справедливості, мовчи…
Не рухайся ні вправо ні на ліво
І все, що я скажу тобі — завчи
Життя не комікс, тим більше і не Лєго…
В квадратики не вставиш… не сміши
І це не задоволення захмарне
В якому ти, не знаючи, грішив
Хоча й воно місцями і п

Іван Потьомкін
2024.12.23 20:02
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Борис Костиря
2024.12.23 19:47
Внутрішній монстр
виривається назовні.
Внутрішній звір
прогризає ґрати.
Всередині людини
випалена пустеля.
Нікого не можна
залишити з нею

Галина Сливка
2024.12.23 15:50
Ти з моєї молитви зринав, мов потік
Золотистого світла, що било крізь груди.
Бігли хвилі, минав той переступний рік,
Та вистава, в яку досі бавились люди.
Ти словами горів, ти рядком підіймав,
Ти збирав світло зір й доливав вічносущно
В те, що

Віктор Кучерук
2024.12.23 05:12
Хоча ясніло і темніло,
Порі яскравій навздогін, –
Зосталось серце досі цілим,
Бо призвичаїлось до змін.
Великих радощів потоки
Приємно тішили мене, –
Та не буває однобоким
Іще здавен життя земне.

Сонце Місяць
2024.12.22 22:22
Посвяти це якомусь неврозові, чи що. Мовби добродій Жорж Жозф Крістіан Сіменон, альтернативний Джон Вінстон Оно Леннон, при щирому бажанні безпосередньо первинних речей, вчувається в задзеркалля, поки не вихопить щось якнайабракадабричніш, тоді вже розкоп

Світлана Пирогова
2024.12.22 21:33
День прошмигнув, ніби миша прожогом.
Ніч-одиначка - володарка світу.
Сон десь блукає за хатнім порогом,
Зорі на мапі небесній розквітли.

Місячне сяйво на шибах, як фольга,
Тиша з безсонням у парі зійшлися.
Чом у думках несподівані вольти?

Іван Потьомкін
2024.12.22 20:09
Ще слова немає.
Є щемінь і дрож.
І грудка якась під серцем.
І щось неухвитне, розхристане щось
То зрине, то щезне.
Ні ритму, ні рим.
Почуття і думки злилися в якусь мішанину.
І тільки до остраху білий папір шепоче,

Борис Костиря
2024.12.22 19:38
Тріщини землі -
це порепане тіло пам'яті.
У них можуть упасти
спогади і забуті фотографії.
Вони все поглинуть
у своїх бездонних глибинах.
Тріщини землі жадають
хоча б краплі води.

Леся Горова
2024.12.22 17:00
Та поки що для мене це не край.
Зректись себе самого, ще зарано.
То ж я в подруги запросив оману.
Вона привітна. Наливає. П'яний
Я чую, каже:
- ну ж бо, не зважай!

Шукай розв'язку. Фільтри - на думки.

Євген Федчук
2024.12.22 16:21
Як сів князь Гліб на стіл отчий в Києві святому,
Тоді половці зібрались зі степу усього.
Одні прийшли під Пісочен, до міста отого,
Що за ним вже Переяслав. І стали при ньому.
Другі прийшли другим боком, під Корсунем стали.
І послали і ті, й другі пос

Юрій Гундарєв
2024.12.22 10:54
Український професійний боксер.
Кращий незалежно від вагової категорії за версією журналу «The Ring».
Щиро вітаємо нашого чемпіона з новою переконливою перемогою над потужним противником!

Прямокутник рингу,
переповнений зал…
Підкажіть риму
щодо

Віктор Кучерук
2024.12.22 06:36
Коли на довгі ночі схожі
За вікнами сіріють дні,
Від снів звільнитися негоже
Небалакучому мені.
Дощі немов оскаженіли
Й шумлять неспинно з дня у день, –
Уже бажань нема і сили
В душі для пошуку натхнень.

Артур Курдіновський
2024.12.21 23:21
Шахеди" вже стали чорними,
Щоб збити їх не могли
Невірні південні "русскіє",
Такі неслухняні "хахли".

Снаряди стають касетними,
Щоб більше вбити людей.
І крик непочутий відчаю

Борис Костиря
2024.12.21 19:24
Руїни ілюзій. Руїни ідей.
Навколо панує лише безнадія.
Безмежні дерева покрили людей.
В полоні трави голоси і події.

В таких чагарях розпадається час.
Забуте минуле поросле травою.
І тиша проходить без зайвих прикрас

Ярослав Чорногуз
2024.12.21 18:18
Моє живе натхнення джерело,
Рятуй мене од ницості людської.
Поета мрії золоте крило,
Краси буяння, миру й супокою.

Мій прихистку душевного тепла,
Світи мені і грій мене узимку.
Ти білим оксамитом сповила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Аксія Рудай
2024.11.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 ***
Заради справедливості, мовчи…
Не рухайся ні вправо ні на ліво
І все, що я скажу тобі — завчи
Життя не комікс, тим більше і не Лєго…
В квадратики не вставиш… не сміши
І це не задоволення захмарне
В якому ти, не знаючи, грішив
Хоча й воно місцями і прегарне…
Не має вічного ні тут, ні там
Де ти своїми снами доторкався
Хіба якщо поважчало на грам
І все таки дослухайся й позбався
Заради справедливості…
28.11.2024.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-12-23 20:36:39
Переглядів сторінки твору 8
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.864 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.018 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.12.23 20:37
Автор у цю хвилину відсутній