«У Паганіні є щось демонічне.
Так грає той, хто продав душу дияволу»
З архіву Ватикану
«…Паганини действительно заключил сделку,
но вовсе не дьяволом, а с немногим менее могущественной силой –собственной ДНК.
Паганини не осознавал, какую сделку заключил с собственными генами.
Она его сотворила и уничтожила»
Сэм Кин «Синдром Паганини»

Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Щоб у фіналі захлинувсь ти в зливі звуків.
...Та ось упав він сам.
І, мабуть, вже не встане.
Лиш скрипка з ним.
Мов немовлятко, горнеться до татка,
І щось своє шепоче поза тактом...
А він куйовдить безсило струни.
Не смичком – руками.
І ронить в розпачі сльозу,
Бо неба вже нізащо не дістане.
І скрипка теж із Паганіні плаче невблаганно,
Мінором віддає свою любов останню.