ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Проза / Кипарисові дні

 фльор гедонізму
 
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кухню, падетруа. Полишити на потім посуд, здрастуйте тексти. Прошу на чаю чарчинку, років зо десять проходив оце маньєристів. Ясно що так. Давайте воскліцать, мугикаючи. Ви не повірите але слухайте & Добродій Теодор Амадеус Гофман. Дехто даже вантажить в супермаркеті, рефлектуючи до перекладу андруховичевого, що там про персонал. Контактні знімки кепа Віларда в до-мінорі. Щораз починаючи щось писати вчимося писати заново, в цім літератури momentum & Добродію Теодоре, чим же розважити вас. Просто на саксофоні не грають по похоронах. А ще труну не забивають цвяхами, натомість тепер вкручують саморізи. Кожен клясично любить тебе, коли ти в шести футах під землею, тобто приблизно метри три. Тут кеп насвище блюзовий степл про мікімауса, поминаючи пройдешній рамадан із флейтами, весь о цей джінґл белз. Коли в торговельних центрах не проштовхатися через фестиваль зубожіння, а онде кавовошкірий хлопець свінґує під колядки із гучномовців. Як назовні свій ажіотаж, змагання в останню мить продати бознащо абощо, гротесковий прямо флешмоб. Сніг все валить з небес, синтетичний попс ледь не валить із ніг, атаксична нещасна молодиця за хвилину виписуючи кількадесят рухів все підставляє & підставляє найпримітивніший пластиковий келішок на пожертви, але жоден із перехожих не зважується.
 
 
Роздивляючись рекламу небувало шалених знижок на ювелірку, сподвигається навіть на синопсис. З района така діваха, срібна курточка, не якась-вам-клава, котрій пора заміж збігати, навіть претендент є пристойний, хай на ймення буде Михайло, пересічний пацан безтурботний, але чого не почати вантажити в супермаркеті, якби стало дуже треба. Подружці його так хотілося щоби якось по-буржуазному на хвильку. Чому би не в кредит. Аж ось вона придбає собі золоту каблучку із брюликом крихітним на ознаку заручення, наголошуючи Михайлові свому, щоб зауважив, начеб то його власне дарунок. Але ти Михасику все відпрацюєш, мурмотить вона, звівши   нормальні незлецькі такі ніжки на плечі йому, релаксово голублячи пальчиками з педикюром досяжну місцинку на коротко стриженій потилиці
& Михасик усе відпрацює, якщо вже питання такого руба,
 
тут будь певний.
 
 
 
 
 
 
 
 

 
2021
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-13 23:08:31
Переглядів сторінки твору 1970
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.05 15:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2025-01-17 17:30:13 ]
люди ховаються у перфлоратори...

у каблучки... у михайлів...

але й там знайдуть - не себе...

о де ти, добродію Теодоре?..
тільки крихітка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-01-18 18:19:07 ]



добродій переселивсь у засвіти, До

крихитка може й нічо, але йому не до нас
в нього своя тусня, йому підходяща . . .

самі ми ~ далі все там же де & намагалися якось
дехто навіть всерйоз

бо все що не там, все профанація, імовірно