Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А за те мої прогнози -
Як у баби Ванги!
Сатиричну штангу.
А за те мої прогнози -
Як у баби Ванги!
2026.05.04
21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.
Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!
2026.05.04
21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
2026.05.04
18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!
Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
/
Кипарисові дні
фльор гедонізму
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кухню, падетруа. Полишити на потім посуд, здрастуйте тексти. Прошу на чаю чарчинку, років зо десять проходив оце маньєристів. Ясно що так. Давайте воскліцать, мугикаючи. Ви не повірите але слухайте & Добродій Теодор Амадеус Гофман. Дехто даже вантажить в супермаркеті, рефлектуючи до перекладу андруховичевого, що там про персонал. Контактні знімки кепа Віларда в до-мінорі. Щораз починаючи щось писати вчимося писати заново, в цім літератури momentum & Добродію Теодоре, чим же розважити вас. Просто на саксофоні не грають по похоронах. А ще труну не забивають цвяхами, натомість тепер вкручують саморізи. Кожен клясично любить тебе, коли ти в шести футах під землею, тобто приблизно метри три. Тут кеп насвище блюзовий степл про мікімауса, поминаючи пройдешній рамадан із флейтами, весь о цей джінґл белз. Коли в торговельних центрах не проштовхатися через фестиваль зубожіння, а онде кавовошкірий хлопець свінґує під колядки із гучномовців. Як назовні свій ажіотаж, змагання в останню мить продати бознащо абощо, гротесковий прямо флешмоб. Сніг все валить з небес, синтетичний попс ледь не валить із ніг, атаксична нещасна молодиця за хвилину виписуючи кількадесят рухів все підставляє & підставляє найпримітивніший пластиковий келішок на пожертви, але жоден із перехожих не зважується.
Роздивляючись рекламу небувало шалених знижок на ювелірку, сподвигається навіть на синопсис. З района така діваха, срібна курточка, не якась-вам-клава, котрій пора заміж збігати, навіть претендент є пристойний, хай на ймення буде Михайло, пересічний пацан безтурботний, але чого не почати вантажити в супермаркеті, якби стало дуже треба. Подружці його так хотілося щоби якось по-буржуазному на хвильку. Чому би не в кредит. Аж ось вона придбає собі золоту каблучку із брюликом крихітним на ознаку заручення, наголошуючи Михайлові свому, щоб зауважив, начеб то його власне дарунок. Але ти Михасику все відпрацюєш, мурмотить вона, звівши нормальні незлецькі такі ніжки на плечі йому, релаксово голублячи пальчиками з педикюром досяжну місцинку на коротко стриженій потилиці
& Михасик усе відпрацює, якщо вже питання такого руба,
тут будь певний.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
фльор гедонізму
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кухню, падетруа. Полишити на потім посуд, здрастуйте тексти. Прошу на чаю чарчинку, років зо десять проходив оце маньєристів. Ясно що так. Давайте воскліцать, мугикаючи. Ви не повірите але слухайте & Добродій Теодор Амадеус Гофман. Дехто даже вантажить в супермаркеті, рефлектуючи до перекладу андруховичевого, що там про персонал. Контактні знімки кепа Віларда в до-мінорі. Щораз починаючи щось писати вчимося писати заново, в цім літератури momentum & Добродію Теодоре, чим же розважити вас. Просто на саксофоні не грають по похоронах. А ще труну не забивають цвяхами, натомість тепер вкручують саморізи. Кожен клясично любить тебе, коли ти в шести футах під землею, тобто приблизно метри три. Тут кеп насвище блюзовий степл про мікімауса, поминаючи пройдешній рамадан із флейтами, весь о цей джінґл белз. Коли в торговельних центрах не проштовхатися через фестиваль зубожіння, а онде кавовошкірий хлопець свінґує під колядки із гучномовців. Як назовні свій ажіотаж, змагання в останню мить продати бознащо абощо, гротесковий прямо флешмоб. Сніг все валить з небес, синтетичний попс ледь не валить із ніг, атаксична нещасна молодиця за хвилину виписуючи кількадесят рухів все підставляє & підставляє найпримітивніший пластиковий келішок на пожертви, але жоден із перехожих не зважується.
Роздивляючись рекламу небувало шалених знижок на ювелірку, сподвигається навіть на синопсис. З района така діваха, срібна курточка, не якась-вам-клава, котрій пора заміж збігати, навіть претендент є пристойний, хай на ймення буде Михайло, пересічний пацан безтурботний, але чого не почати вантажити в супермаркеті, якби стало дуже треба. Подружці його так хотілося щоби якось по-буржуазному на хвильку. Чому би не в кредит. Аж ось вона придбає собі золоту каблучку із брюликом крихітним на ознаку заручення, наголошуючи Михайлові свому, щоб зауважив, начеб то його власне дарунок. Але ти Михасику все відпрацюєш, мурмотить вона, звівши
& Михасик усе відпрацює, якщо вже питання такого руба,
тут будь певний.
2021
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
