Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
2026.04.06
11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
Немов гучн
2026.04.06
09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
2026.04.06
08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
2026.04.06
05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
2026.04.05
19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
2026.04.05
17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
2026.04.05
17:51
Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну.
Втім, є модерністські риси, які у в
2026.04.05
17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука
2026.04.05
17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
2026.04.05
14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
2026.04.05
14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
/
Кипарисові дні
фльор гедонізму
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кухню, падетруа. Полишити на потім посуд, здрастуйте тексти. Прошу на чаю чарчинку, років зо десять проходив оце маньєристів. Ясно що так. Давайте воскліцать, мугикаючи. Ви не повірите але слухайте & Добродій Теодор Амадеус Гофман. Дехто даже вантажить в супермаркеті, рефлектуючи до перекладу андруховичевого, що там про персонал. Контактні знімки кепа Віларда в до-мінорі. Щораз починаючи щось писати вчимося писати заново, в цім літератури momentum & Добродію Теодоре, чим же розважити вас. Просто на саксофоні не грають по похоронах. А ще труну не забивають цвяхами, натомість тепер вкручують саморізи. Кожен клясично любить тебе, коли ти в шести футах під землею, тобто приблизно метри три. Тут кеп насвище блюзовий степл про мікімауса, поминаючи пройдешній рамадан із флейтами, весь о цей джінґл белз. Коли в торговельних центрах не проштовхатися через фестиваль зубожіння, а онде кавовошкірий хлопець свінґує під колядки із гучномовців. Як назовні свій ажіотаж, змагання в останню мить продати бознащо абощо, гротесковий прямо флешмоб. Сніг все валить з небес, синтетичний попс ледь не валить із ніг, атаксична нещасна молодиця за хвилину виписуючи кількадесят рухів все підставляє & підставляє найпримітивніший пластиковий келішок на пожертви, але жоден із перехожих не зважується.
Роздивляючись рекламу небувало шалених знижок на ювелірку, сподвигається навіть на синопсис. З района така діваха, срібна курточка, не якась-вам-клава, котрій пора заміж збігати, навіть претендент є пристойний, хай на ймення буде Михайло, пересічний пацан безтурботний, але чого не почати вантажити в супермаркеті, якби стало дуже треба. Подружці його так хотілося щоби якось по-буржуазному на хвильку. Чому би не в кредит. Аж ось вона придбає собі золоту каблучку із брюликом крихітним на ознаку заручення, наголошуючи Михайлові свому, щоб зауважив, начеб то його власне дарунок. Але ти Михасику все відпрацюєш, мурмотить вона, звівши нормальні незлецькі такі ніжки на плечі йому, релаксово голублячи пальчиками з педикюром досяжну місцинку на коротко стриженій потилиці
& Михасик усе відпрацює, якщо вже питання такого руба,
тут будь певний.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
фльор гедонізму
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кухню, падетруа. Полишити на потім посуд, здрастуйте тексти. Прошу на чаю чарчинку, років зо десять проходив оце маньєристів. Ясно що так. Давайте воскліцать, мугикаючи. Ви не повірите але слухайте & Добродій Теодор Амадеус Гофман. Дехто даже вантажить в супермаркеті, рефлектуючи до перекладу андруховичевого, що там про персонал. Контактні знімки кепа Віларда в до-мінорі. Щораз починаючи щось писати вчимося писати заново, в цім літератури momentum & Добродію Теодоре, чим же розважити вас. Просто на саксофоні не грають по похоронах. А ще труну не забивають цвяхами, натомість тепер вкручують саморізи. Кожен клясично любить тебе, коли ти в шести футах під землею, тобто приблизно метри три. Тут кеп насвище блюзовий степл про мікімауса, поминаючи пройдешній рамадан із флейтами, весь о цей джінґл белз. Коли в торговельних центрах не проштовхатися через фестиваль зубожіння, а онде кавовошкірий хлопець свінґує під колядки із гучномовців. Як назовні свій ажіотаж, змагання в останню мить продати бознащо абощо, гротесковий прямо флешмоб. Сніг все валить з небес, синтетичний попс ледь не валить із ніг, атаксична нещасна молодиця за хвилину виписуючи кількадесят рухів все підставляє & підставляє найпримітивніший пластиковий келішок на пожертви, але жоден із перехожих не зважується.
Роздивляючись рекламу небувало шалених знижок на ювелірку, сподвигається навіть на синопсис. З района така діваха, срібна курточка, не якась-вам-клава, котрій пора заміж збігати, навіть претендент є пристойний, хай на ймення буде Михайло, пересічний пацан безтурботний, але чого не почати вантажити в супермаркеті, якби стало дуже треба. Подружці його так хотілося щоби якось по-буржуазному на хвильку. Чому би не в кредит. Аж ось вона придбає собі золоту каблучку із брюликом крихітним на ознаку заручення, наголошуючи Михайлові свому, щоб зауважив, начеб то його власне дарунок. Але ти Михасику все відпрацюєш, мурмотить вона, звівши
& Михасик усе відпрацює, якщо вже питання такого руба,
тут будь певний.
2021
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
