" ...поїзд мій - без зупинки"

Юлія Бережко-Камінська

Перекладено 30 вересня 2024 року

I get into the last compartment
(of my non-stop train).
With fewer people and a stronger draft,
Where someone perching opposite my berth
seems to be not accidental tonight.
And the train
swings its wagons in a measured way,
like a woman with her hips
swaying…
Cities and summers pass by.
like waters, like a southern breeze.
Like the surprise
of someone who occurs opposite you for the night,
and who unwittingly invades melting depths of gray eyes.
The earth is unfolding itself,
the heavens are hanging
– no edges,
With the smeary front of darkness advancing.
My (un)accidental night traveler, why are you casting your glances
as if you would like to sit and gaze for ages?

Оригінал

Сідаю в останнє купе
(поїзд мій - без зупинки).
Де менше людей і де довший протяг.
Де невипадковим здається той, хто присів навпроти.
А поїзд погойдує мірно вагонами,
як стегнами жінка.
Минають міста і літа -
як води, як подув південного вітру.
Як подив того, хто на ніч опинившись навпроти,
В прогалини сірих очей мимоволі входить.
Земля розгортає себе,
піднебесся - висі,
І темінь мастка насуває широким фронтом.
Мій (не)випадковий нічний подорожній, чом ти
Так дивишся начебто
вік би сидів - і дивився?

Юлія Бережко-Камінська, збірка "Гравітація слова"

Що робить перекладач у Міжнародний день перекладача? Звичайно, перекладає, але не просто так, а поезію - для душі. Сподобалися вірші Юлії Бережко-Камінської, з якою познайомилася на міжнародній книжковій виставці у Будапешті. Тому переклала одну з її поезій зі збірки "Гравітація слова".