
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.19
08:19
Сніг біліє, іскриться, блискоче
Так, що меркнуть всі інші вогні, –
Переповнились світлістю ночі,
Золотяться привабливо дні.
Кришталево прозоро і чисто
Під блакитним наметом небес, –
Манить гарною свіжістю місто
В світ наявних природних чудес.
Так, що меркнуть всі інші вогні, –
Переповнились світлістю ночі,
Золотяться привабливо дні.
Кришталево прозоро і чисто
Під блакитним наметом небес, –
Манить гарною свіжістю місто
В світ наявних природних чудес.
2025.02.19
06:56
Який же він, даруйте, всемогутній,
якщо диявола не може побороть?
Звертаюся до вас, панове трутні,
до тих, хто ще смакує кров і плоть!
Який же він, даруйте, милостивий,
якщо невинних віддає катам,
потворам потурає нечестивим?
якщо диявола не може побороть?
Звертаюся до вас, панове трутні,
до тих, хто ще смакує кров і плоть!
Який же він, даруйте, милостивий,
якщо невинних віддає катам,
потворам потурає нечестивим?
2025.02.19
05:37
Укласти мир воно готове,
не відновивши статус кво,
а пістолет – напоготові
і знову суне кулю в ствол!
Та «міль» несе всьому народу
ідеї братнього злиття:
кайдани миру і свободи,
не відновивши статус кво,
а пістолет – напоготові
і знову суне кулю в ствол!
Та «міль» несе всьому народу
ідеї братнього злиття:
кайдани миру і свободи,
2025.02.18
20:02
Голоси з минулого,
що вони шепочуть нам?
Ми відчитуємо в них
рядки недописаної повісті
чи поеми.
Вони доходять до нас,
мов радіосигнали
крізь перешкоди.
що вони шепочуть нам?
Ми відчитуємо в них
рядки недописаної повісті
чи поеми.
Вони доходять до нас,
мов радіосигнали
крізь перешкоди.
2025.02.18
18:52
Сльозами путь устелено до миру.
Війною витікає з людства кров.
Убиті вже лежать не по ранжиру,
Без рук і ніг, взуття без підошов.
Відкриті очі нікому закрити.
Гуляє смерть, вкорочує життя…
Весна не скоро, ще далеко квітень
Війною витікає з людства кров.
Убиті вже лежать не по ранжиру,
Без рук і ніг, взуття без підошов.
Відкриті очі нікому закрити.
Гуляє смерть, вкорочує життя…
Весна не скоро, ще далеко квітень
2025.02.18
18:49
По всіх кутках, де зойк мовчання,
Де стогін тиші, крик сльози.
Без тебе в мріях є стрічання,
Є плач дощу після грози.
Де стогін тиші, крик сльози.
Без тебе в мріях є стрічання,
Є плач дощу після грози.
2025.02.18
16:06
А тобі тридцять п’ять тільки вдруге?
Починаєш по новому кругу!
Ніби миті роки пролетіли,
щедро скроні-виски забілили…
Так тобі тридцять п’ять лише двічі
і труба ще світанками кличе?
Не до дівки, то хоч до вбиральні?
Починаєш по новому кругу!
Ніби миті роки пролетіли,
щедро скроні-виски забілили…
Так тобі тридцять п’ять лише двічі
і труба ще світанками кличе?
Не до дівки, то хоч до вбиральні?
2025.02.18
14:32
Я чую тут і там: "Життя прекрасне!"
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.
На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.
На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,
2025.02.18
09:04
Зневаги чом багато у суспільстві?
Чому неправда поглинає світ?
Чому усюди підлість і насильство?
Невже людський вироджується рід?
Ми уявляли так собі сучасність?!.
Бракує запитань і навіть слів,
бо жадібність панує та безкарність
Чому неправда поглинає світ?
Чому усюди підлість і насильство?
Невже людський вироджується рід?
Ми уявляли так собі сучасність?!.
Бракує запитань і навіть слів,
бо жадібність панує та безкарність
2025.02.18
08:06
Знову летять на Чорнобиль ракети,
дрони залізні — провісники горя,
атом сумирний у бронежилеті
котиться світом перекотиполем.
Вітер повіє в ту сторону, звідки
зло надсилає катів на полісся,
поки тремтять саркофаги і віти
дрони залізні — провісники горя,
атом сумирний у бронежилеті
котиться світом перекотиполем.
Вітер повіє в ту сторону, звідки
зло надсилає катів на полісся,
поки тремтять саркофаги і віти
2025.02.18
05:53
Вино зробило сміливою
і леді пішла ва-банк.
А що слова? Слова – це мливо.
Сучасності Жанна д’Арк.
Зникли довкола Дон Кіхоти,
але багато ослів.
Присіла за столик напроти
під Лари Фабіан спів.
і леді пішла ва-банк.
А що слова? Слова – це мливо.
Сучасності Жанна д’Арк.
Зникли довкола Дон Кіхоти,
але багато ослів.
Присіла за столик напроти
під Лари Фабіан спів.
2025.02.18
05:48
Побілила хуртовина
Почорнілі береги, –
Непривабливі картини
Зафарбовують сніги.
Тоне в білості безкраїй
Безшелесна далина, –
Яснотою засліпляє
Світлоносна білизна.
Почорнілі береги, –
Непривабливі картини
Зафарбовують сніги.
Тоне в білості безкраїй
Безшелесна далина, –
Яснотою засліпляє
Світлоносна білизна.
2025.02.17
21:41
сталево-сині хмари вирують на захід зі сходу
висока вогкість із присмаком згару та креозоту
& буттів проминулих неспішний калейдоскоп
переоцінка згуб або втрат наче це про свободу
звично простий білий хліб що несильно тобі смакує
географічна ржа пл
висока вогкість із присмаком згару та креозоту
& буттів проминулих неспішний калейдоскоп
переоцінка згуб або втрат наче це про свободу
звично простий білий хліб що несильно тобі смакує
географічна ржа пл
2025.02.17
21:14
Ми не уми, але запам’ятали –
кінця немає, як нема начала.
Що час іде – ідея не нова.
Хоча і це є емпірична штука,
та апріорі визнає наука –
матерія усесвіту жива.
Вона існує у взаємодії
з природою, якій і віддала
кінця немає, як нема начала.
Що час іде – ідея не нова.
Хоча і це є емпірична штука,
та апріорі визнає наука –
матерія усесвіту жива.
Вона існує у взаємодії
з природою, якій і віддала
2025.02.17
20:29
Ми поринаємо в сон,
ніби в тороси криги.
Ми вкриваємося глицею,
як віджилими ідеями.
Ми відпливаємо в сон,
як у безбрежне море.
Ми вирушаємо до сну,
немов у вічний ліс,
ніби в тороси криги.
Ми вкриваємося глицею,
як віджилими ідеями.
Ми відпливаємо в сон,
як у безбрежне море.
Ми вирушаємо до сну,
немов у вічний ліс,
2025.02.17
11:05
Нарешті сніг. Нарешті колір білий.
І наново запишуться рядки,
щоб пригорнути те, що уціліло.
А те, що відбуяло й одшуміло,
провести легким помахом руки.
У тім Бувай звучить лілейна дяка.
І лагідне невдаване Щасти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І наново запишуться рядки,
щоб пригорнути те, що уціліло.
А те, що відбуяло й одшуміло,
провести легким помахом руки.
У тім Бувай звучить лілейна дяка.
І лагідне невдаване Щасти.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.02.13
2025.01.26
2025.01.15
2024.12.13
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Борис Костиря (1983) /
Інша поезія
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Сніг падає, як небуття.
Сніг падає,
як гігабайти інформації,
на людську психіку,
сніг завалює
непотрібним спамом,
інформаційним мотлохом.
Шалені вітри збивають,
ніби шторм історії.
Сніг укрив людину,
просвіту не видно.
Людина може бути
схованою у снігу
у первісному стані.
Час умерз у кригу,
немов первісний манускрипт.
І ось людина кричить
із глибини снігу.
Її ніхто не чує.
А в цей час можуть
бути викричані слова,
які всі чекають,
які врятують людство.
28 грудня 2021
Сніг падає,
як гігабайти інформації,
на людську психіку,
сніг завалює
непотрібним спамом,
інформаційним мотлохом.
Шалені вітри збивають,
ніби шторм історії.
Сніг укрив людину,
просвіту не видно.
Людина може бути
схованою у снігу
у первісному стані.
Час умерз у кригу,
немов первісний манускрипт.
І ось людина кричить
із глибини снігу.
Її ніхто не чує.
А в цей час можуть
бути викричані слова,
які всі чекають,
які врятують людство.
28 грудня 2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію