ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Зима ..
Зимнее утро… Как оно чисто… Тихий снег, слегка кружится… Лес совсем не шелохнётся… Птичка резвая проснётся... 2009
Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Зимовий ранок… Який він чистий… Тихий сніг, злегка кружляє…Ліс зовсім не ворухнеться… Пташка жвава прокинеться …2009
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежок летит, зима пришла… Белым покрывалом чистым, из снежинок ,Всевышний лечит природу, все живое на Земле… 21.12.21 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжок летить, зима прийшла… Білим покривалом чистим, зі сніжинок, Всевишній лікує природу, все живе на Землі… 21.12.21
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Зимние узоры рисует ветер, снег, морозы…
Белым покрывалом чистым, из снежинок ,
Всевышний природу лечит …
Очищает все живое на Земле…
Люди¸ животные и птицы тянутся к теплу…
Мысли , чувства, действия картину жизни создают … 28.01.23
Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози…
Білим покривалом чистим, зі сніжинок,
Всевишній природу лікує…
Очищає все живе на землі…
Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла…
Думки, почуття, вчинки картину життя створюють… 28.01.23
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки , целебные кристаллы с Неба прилетели…
Нежно прикоснулись ко всему открытому, земному…
Есть разных форм, размеров, неповторимы, уникальны…
Жизнь Всевышний вдыхает, их прилетом, исцеляет…
И покрывалом белоснежным они станут…
Накроют каждый уголок Живой природы…
Какой восторг, великолепие – все засверкало…
Атмосфера очищается, свежий воздух - благодать…
3.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, цілющі кристали з Неба прилетіли…
Ніжно торкнулися всього відкритого, земного…
Є різні форми, розміри, неповторні, унікальні…
Життя Всевишній вдихає їх прильотом, зцілює…
І білим покривалом вони стануть….
Накриють кожен куточок живої природи…
Яке захоплення, пишнота – все засяяло…
Атмосфера очищується, свіже повітря – благодать…
3.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки, снежинки, пушинки, пушинки… Ветерок кружит в вальсе… Белоснежным покрывалом, обнимают все земное…
Снежинки тают, тают… Небеса Землю очищают…
Свежесть, водица, оживит деревья, травы… Дадут целебные плоды… Все для людей – во благо… Снежинкам ладошки подставляйте…Жизнью наслаждайтесь… Небеса привет всем шлют… В мире жить, любить, дружить… Благодарить, благодарить за этот дар…
9.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, сніжинки, пушинки, пушинки, вітерець кружляє у вальсі… Білим покривалом обіймають усе земне…Сніжинки тануть, тануть… Небеса Землю очищають…Свіжість, водиця оживить дерева, трави… Дадуть цілющі плоди -все для людей, на благо… Сніжинкам долоні підставляйте… Життям насолоджуйтесь… Небеса привіт всім шлють…У мирі жити, любити, дружити… Дякувати, дякувати за цей дар…
9.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна
Первый снежок утром всех приветствует …Теплым воздухом согретый сразу тает…Главное то, что Землю очищает… С Небес послание … Зима скоро придет…
14.11.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Перший сніжок зранку всіх вітає … Теплим повітрям зігрітий відразу тане… Головне те, що Землю очищає… З Небес послання… Зима скоро прийде…
14.11.24 Тамара Швець, м.Дніпро, Україна
Зима пора прекрасная…
Снежинки Вселенной приветы...
Морозец, санитар, лечит...
Зимний дар, воздух свежий...

Зимнее утро на пороге...
Снежинки сияют, сияют, сияют...
Белым ковриком все покрывают...
Исцеляют, весне помогают...

Настоящая зима, непревзойденная...
Детства воспоминания о санках,
Горках, катках, снежках...
Щечки румяные, шубки, рукавички...

Снежинки сияют...
Сияют, сияют...
Приветы Вселенной...
Добро всем шлют...
16.02.25 Тамара Швец, г. Днепр, Украина

Зима пора чудова...
Сніжинки Всесвіту привіти...
Морозець, санітар, лікує...
Зимовий дар, повітря свіже ...

Зимовий ранок на порозі...
Сніжинки сяють, сяють, сяють...
Білим килимком все покривають...
Зцілюють, весні допомагають...

Справжня зима, неперевершена...
Дитинства спогади про санки....
Гірки, ковзанки, сніжки...
Щічки рум'яні, шубки, рукавички...

Сніжинки сяють...
Сяють, сяють...
Привіти Всесвіту...
Добро всім шлють...
16.02.25 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

ID: 1033328



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-16 11:10:34
Переглядів сторінки твору 261
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній