ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Зима ..
Зимнее утро… Как оно чисто… Тихий снег, слегка кружится… Лес совсем не шелохнётся… Птичка резвая проснётся... 2009
Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Зимовий ранок… Який він чистий… Тихий сніг, злегка кружляє…Ліс зовсім не ворухнеться… Пташка жвава прокинеться …2009
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежок летит, зима пришла… Белым покрывалом чистым, из снежинок ,Всевышний лечит природу, все живое на Земле… 21.12.21 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжок летить, зима прийшла… Білим покривалом чистим, зі сніжинок, Всевишній лікує природу, все живе на Землі… 21.12.21
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Зимние узоры рисует ветер, снег, морозы…
Белым покрывалом чистым, из снежинок ,
Всевышний природу лечит …
Очищает все живое на Земле…
Люди¸ животные и птицы тянутся к теплу…
Мысли , чувства, действия картину жизни создают … 28.01.23
Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози…
Білим покривалом чистим, зі сніжинок,
Всевишній природу лікує…
Очищає все живе на землі…
Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла…
Думки, почуття, вчинки картину життя створюють… 28.01.23
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки , целебные кристаллы с Неба прилетели…
Нежно прикоснулись ко всему открытому, земному…
Есть разных форм, размеров, неповторимы, уникальны…
Жизнь Всевышний вдыхает, их прилетом, исцеляет…
И покрывалом белоснежным они станут…
Накроют каждый уголок Живой природы…
Какой восторг, великолепие – все засверкало…
Атмосфера очищается, свежий воздух - благодать…
3.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, цілющі кристали з Неба прилетіли…
Ніжно торкнулися всього відкритого, земного…
Є різні форми, розміри, неповторні, унікальні…
Життя Всевишній вдихає їх прильотом, зцілює…
І білим покривалом вони стануть….
Накриють кожен куточок живої природи…
Яке захоплення, пишнота – все засяяло…
Атмосфера очищується, свіже повітря – благодать…
3.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки, снежинки, пушинки, пушинки… Ветерок кружит в вальсе… Белоснежным покрывалом, обнимают все земное…
Снежинки тают, тают… Небеса Землю очищают…
Свежесть, водица, оживит деревья, травы… Дадут целебные плоды… Все для людей – во благо… Снежинкам ладошки подставляйте…Жизнью наслаждайтесь… Небеса привет всем шлют… В мире жить, любить, дружить… Благодарить, благодарить за этот дар…
9.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, сніжинки, пушинки, пушинки, вітерець кружляє у вальсі… Білим покривалом обіймають усе земне…Сніжинки тануть, тануть… Небеса Землю очищають…Свіжість, водиця оживить дерева, трави… Дадуть цілющі плоди -все для людей, на благо… Сніжинкам долоні підставляйте… Життям насолоджуйтесь… Небеса привіт всім шлють…У мирі жити, любити, дружити… Дякувати, дякувати за цей дар…
9.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна
Первый снежок утром всех приветствует …Теплым воздухом согретый сразу тает…Главное то, что Землю очищает… С Небес послание … Зима скоро придет…
14.11.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Перший сніжок зранку всіх вітає … Теплим повітрям зігрітий відразу тане… Головне те, що Землю очищає… З Небес послання… Зима скоро прийде…
14.11.24 Тамара Швець, м.Дніпро, Україна
Зима пора прекрасная…
Снежинки Вселенной приветы...
Морозец, санитар, лечит...
Зимний дар, воздух свежий...

Зимнее утро на пороге...
Снежинки сияют, сияют, сияют...
Белым ковриком все покрывают...
Исцеляют, весне помогают...

Настоящая зима, непревзойденная...
Детства воспоминания о санках,
Горках, катках, снежках...
Щечки румяные, шубки, рукавички...

Снежинки сияют...
Сияют, сияют...
Приветы Вселенной...
Добро всем шлют...
16.02.25 Тамара Швец, г. Днепр, Украина

Зима пора чудова...
Сніжинки Всесвіту привіти...
Морозець, санітар, лікує...
Зимовий дар, повітря свіже ...

Зимовий ранок на порозі...
Сніжинки сяють, сяють, сяють...
Білим килимком все покривають...
Зцілюють, весні допомагають...

Справжня зима, неперевершена...
Дитинства спогади про санки....
Гірки, ковзанки, сніжки...
Щічки рум'яні, шубки, рукавички...

Сніжинки сяють...
Сяють, сяють...
Привіти Всесвіту...
Добро всім шлють...
16.02.25 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

ID: 1033328



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-16 11:10:34
Переглядів сторінки твору 94
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.09.01 19:05
Автор у цю хвилину присутній