ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Зима ..
Зимнее утро… Как оно чисто… Тихий снег, слегка кружится… Лес совсем не шелохнётся… Птичка резвая проснётся... 2009
Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Зимовий ранок… Який він чистий… Тихий сніг, злегка кружляє…Ліс зовсім не ворухнеться… Пташка жвава прокинеться …2009
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежок летит, зима пришла… Белым покрывалом чистым, из снежинок ,Всевышний лечит природу, все живое на Земле… 21.12.21 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжок летить, зима прийшла… Білим покривалом чистим, зі сніжинок, Всевишній лікує природу, все живе на Землі… 21.12.21
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Зимние узоры рисует ветер, снег, морозы…
Белым покрывалом чистым, из снежинок ,
Всевышний природу лечит …
Очищает все живое на Земле…
Люди¸ животные и птицы тянутся к теплу…
Мысли , чувства, действия картину жизни создают … 28.01.23
Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози…
Білим покривалом чистим, зі сніжинок,
Всевишній природу лікує…
Очищає все живе на землі…
Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла…
Думки, почуття, вчинки картину життя створюють… 28.01.23
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки , целебные кристаллы с Неба прилетели…
Нежно прикоснулись ко всему открытому, земному…
Есть разных форм, размеров, неповторимы, уникальны…
Жизнь Всевышний вдыхает, их прилетом, исцеляет…
И покрывалом белоснежным они станут…
Накроют каждый уголок Живой природы…
Какой восторг, великолепие – все засверкало…
Атмосфера очищается, свежий воздух - благодать…
3.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, цілющі кристали з Неба прилетіли…
Ніжно торкнулися всього відкритого, земного…
Є різні форми, розміри, неповторні, унікальні…
Життя Всевишній вдихає їх прильотом, зцілює…
І білим покривалом вони стануть….
Накриють кожен куточок живої природи…
Яке захоплення, пишнота – все засяяло…
Атмосфера очищується, свіже повітря – благодать…
3.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки, снежинки, пушинки, пушинки… Ветерок кружит в вальсе… Белоснежным покрывалом, обнимают все земное…
Снежинки тают, тают… Небеса Землю очищают…
Свежесть, водица, оживит деревья, травы… Дадут целебные плоды… Все для людей – во благо… Снежинкам ладошки подставляйте…Жизнью наслаждайтесь… Небеса привет всем шлют… В мире жить, любить, дружить… Благодарить, благодарить за этот дар…
9.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, сніжинки, пушинки, пушинки, вітерець кружляє у вальсі… Білим покривалом обіймають усе земне…Сніжинки тануть, тануть… Небеса Землю очищають…Свіжість, водиця оживить дерева, трави… Дадуть цілющі плоди -все для людей, на благо… Сніжинкам долоні підставляйте… Життям насолоджуйтесь… Небеса привіт всім шлють…У мирі жити, любити, дружити… Дякувати, дякувати за цей дар…
9.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна
Первый снежок утром всех приветствует …Теплым воздухом согретый сразу тает…Главное то, что Землю очищает… С Небес послание … Зима скоро придет…
14.11.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Перший сніжок зранку всіх вітає … Теплим повітрям зігрітий відразу тане… Головне те, що Землю очищає… З Небес послання… Зима скоро прийде…
14.11.24 Тамара Швець, м.Дніпро, Україна
Зима пора прекрасная…
Снежинки Вселенной приветы...
Морозец, санитар, лечит...
Зимний дар, воздух свежий...

Зимнее утро на пороге...
Снежинки сияют, сияют, сияют...
Белым ковриком все покрывают...
Исцеляют, весне помогают...

Настоящая зима, непревзойденная...
Детства воспоминания о санках,
Горках, катках, снежках...
Щечки румяные, шубки, рукавички...

Снежинки сияют...
Сияют, сияют...
Приветы Вселенной...
Добро всем шлют...
16.02.25 Тамара Швец, г. Днепр, Украина

Зима пора чудова...
Сніжинки Всесвіту привіти...
Морозець, санітар, лікує...
Зимовий дар, повітря свіже ...

Зимовий ранок на порозі...
Сніжинки сяють, сяють, сяють...
Білим килимком все покривають...
Зцілюють, весні допомагають...

Справжня зима, неперевершена...
Дитинства спогади про санки....
Гірки, ковзанки, сніжки...
Щічки рум'яні, шубки, рукавички...

Сніжинки сяють...
Сяють, сяють...
Привіти Всесвіту...
Добро всім шлють...
16.02.25 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

ID: 1033328



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-16 11:10:34
Переглядів сторінки твору 290
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній