ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Зима ..
Зимнее утро… Как оно чисто… Тихий снег, слегка кружится… Лес совсем не шелохнётся… Птичка резвая проснётся... 2009
Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Зимовий ранок… Який він чистий… Тихий сніг, злегка кружляє…Ліс зовсім не ворухнеться… Пташка жвава прокинеться …2009
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежок летит, зима пришла… Белым покрывалом чистым, из снежинок ,Всевышний лечит природу, все живое на Земле… 21.12.21 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжок летить, зима прийшла… Білим покривалом чистим, зі сніжинок, Всевишній лікує природу, все живе на Землі… 21.12.21
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Зимние узоры рисует ветер, снег, морозы…
Белым покрывалом чистым, из снежинок ,
Всевышний природу лечит …
Очищает все живое на Земле…
Люди¸ животные и птицы тянутся к теплу…
Мысли , чувства, действия картину жизни создают … 28.01.23
Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози…
Білим покривалом чистим, зі сніжинок,
Всевишній природу лікує…
Очищає все живе на землі…
Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла…
Думки, почуття, вчинки картину життя створюють… 28.01.23
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки , целебные кристаллы с Неба прилетели…
Нежно прикоснулись ко всему открытому, земному…
Есть разных форм, размеров, неповторимы, уникальны…
Жизнь Всевышний вдыхает, их прилетом, исцеляет…
И покрывалом белоснежным они станут…
Накроют каждый уголок Живой природы…
Какой восторг, великолепие – все засверкало…
Атмосфера очищается, свежий воздух - благодать…
3.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, цілющі кристали з Неба прилетіли…
Ніжно торкнулися всього відкритого, земного…
Є різні форми, розміри, неповторні, унікальні…
Життя Всевишній вдихає їх прильотом, зцілює…
І білим покривалом вони стануть….
Накриють кожен куточок живої природи…
Яке захоплення, пишнота – все засяяло…
Атмосфера очищується, свіже повітря – благодать…
3.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки, снежинки, пушинки, пушинки… Ветерок кружит в вальсе… Белоснежным покрывалом, обнимают все земное…
Снежинки тают, тают… Небеса Землю очищают…
Свежесть, водица, оживит деревья, травы… Дадут целебные плоды… Все для людей – во благо… Снежинкам ладошки подставляйте…Жизнью наслаждайтесь… Небеса привет всем шлют… В мире жить, любить, дружить… Благодарить, благодарить за этот дар…
9.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, сніжинки, пушинки, пушинки, вітерець кружляє у вальсі… Білим покривалом обіймають усе земне…Сніжинки тануть, тануть… Небеса Землю очищають…Свіжість, водиця оживить дерева, трави… Дадуть цілющі плоди -все для людей, на благо… Сніжинкам долоні підставляйте… Життям насолоджуйтесь… Небеса привіт всім шлють…У мирі жити, любити, дружити… Дякувати, дякувати за цей дар…
9.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна
Первый снежок утром всех приветствует …Теплым воздухом согретый сразу тает…Главное то, что Землю очищает… С Небес послание … Зима скоро придет…
14.11.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Перший сніжок зранку всіх вітає … Теплим повітрям зігрітий відразу тане… Головне те, що Землю очищає… З Небес послання… Зима скоро прийде…
14.11.24 Тамара Швець, м.Дніпро, Україна
Зима пора прекрасная…
Снежинки Вселенной приветы...
Морозец, санитар, лечит...
Зимний дар, воздух свежий...

Зимнее утро на пороге...
Снежинки сияют, сияют, сияют...
Белым ковриком все покрывают...
Исцеляют, весне помогают...

Настоящая зима, непревзойденная...
Детства воспоминания о санках,
Горках, катках, снежках...
Щечки румяные, шубки, рукавички...

Снежинки сияют...
Сияют, сияют...
Приветы Вселенной...
Добро всем шлют...
16.02.25 Тамара Швец, г. Днепр, Украина

Зима пора чудова...
Сніжинки Всесвіту привіти...
Морозець, санітар, лікує...
Зимовий дар, повітря свіже ...

Зимовий ранок на порозі...
Сніжинки сяють, сяють, сяють...
Білим килимком все покривають...
Зцілюють, весні допомагають...

Справжня зима, неперевершена...
Дитинства спогади про санки....
Гірки, ковзанки, сніжки...
Щічки рум'яні, шубки, рукавички...

Сніжинки сяють...
Сяють, сяють...
Привіти Всесвіту...
Добро всім шлють...
16.02.25 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

ID: 1033328



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-16 11:10:34
Переглядів сторінки твору 134
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній