ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Зима ..
Зимнее утро… Как оно чисто… Тихий снег, слегка кружится… Лес совсем не шелохнётся… Птичка резвая проснётся... 2009
Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Зимовий ранок… Який він чистий… Тихий сніг, злегка кружляє…Ліс зовсім не ворухнеться… Пташка жвава прокинеться …2009
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежок летит, зима пришла… Белым покрывалом чистым, из снежинок ,Всевышний лечит природу, все живое на Земле… 21.12.21 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжок летить, зима прийшла… Білим покривалом чистим, зі сніжинок, Всевишній лікує природу, все живе на Землі… 21.12.21
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Зимние узоры рисует ветер, снег, морозы…
Белым покрывалом чистым, из снежинок ,
Всевышний природу лечит …
Очищает все живое на Земле…
Люди¸ животные и птицы тянутся к теплу…
Мысли , чувства, действия картину жизни создают … 28.01.23
Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Зимові візерунки малює вітер, сніг, морози…
Білим покривалом чистим, зі сніжинок,
Всевишній природу лікує…
Очищає все живе на землі…
Люди, тварини та птахи тягнуться до тепла…
Думки, почуття, вчинки картину життя створюють… 28.01.23
Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки , целебные кристаллы с Неба прилетели…
Нежно прикоснулись ко всему открытому, земному…
Есть разных форм, размеров, неповторимы, уникальны…
Жизнь Всевышний вдыхает, их прилетом, исцеляет…
И покрывалом белоснежным они станут…
Накроют каждый уголок Живой природы…
Какой восторг, великолепие – все засверкало…
Атмосфера очищается, свежий воздух - благодать…
3.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, цілющі кристали з Неба прилетіли…
Ніжно торкнулися всього відкритого, земного…
Є різні форми, розміри, неповторні, унікальні…
Життя Всевишній вдихає їх прильотом, зцілює…
І білим покривалом вони стануть….
Накриють кожен куточок живої природи…
Яке захоплення, пишнота – все засяяло…
Атмосфера очищується, свіже повітря – благодать…
3.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

Снежинки, снежинки, пушинки, пушинки… Ветерок кружит в вальсе… Белоснежным покрывалом, обнимают все земное…
Снежинки тают, тают… Небеса Землю очищают…
Свежесть, водица, оживит деревья, травы… Дадут целебные плоды… Все для людей – во благо… Снежинкам ладошки подставляйте…Жизнью наслаждайтесь… Небеса привет всем шлют… В мире жить, любить, дружить… Благодарить, благодарить за этот дар…
9.02.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина

Сніжинки, сніжинки, пушинки, пушинки, вітерець кружляє у вальсі… Білим покривалом обіймають усе земне…Сніжинки тануть, тануть… Небеса Землю очищають…Свіжість, водиця оживить дерева, трави… Дадуть цілющі плоди -все для людей, на благо… Сніжинкам долоні підставляйте… Життям насолоджуйтесь… Небеса привіт всім шлють…У мирі жити, любити, дружити… Дякувати, дякувати за цей дар…
9.02.24 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна
Первый снежок утром всех приветствует …Теплым воздухом согретый сразу тает…Главное то, что Землю очищает… С Небес послание … Зима скоро придет…
14.11.24 Тамара Швец , г.Днепр, Украина
Перший сніжок зранку всіх вітає … Теплим повітрям зігрітий відразу тане… Головне те, що Землю очищає… З Небес послання… Зима скоро прийде…
14.11.24 Тамара Швець, м.Дніпро, Україна
Зима пора прекрасная…
Снежинки Вселенной приветы...
Морозец, санитар, лечит...
Зимний дар, воздух свежий...

Зимнее утро на пороге...
Снежинки сияют, сияют, сияют...
Белым ковриком все покрывают...
Исцеляют, весне помогают...

Настоящая зима, непревзойденная...
Детства воспоминания о санках,
Горках, катках, снежках...
Щечки румяные, шубки, рукавички...

Снежинки сияют...
Сияют, сияют...
Приветы Вселенной...
Добро всем шлют...
16.02.25 Тамара Швец, г. Днепр, Украина

Зима пора чудова...
Сніжинки Всесвіту привіти...
Морозець, санітар, лікує...
Зимовий дар, повітря свіже ...

Зимовий ранок на порозі...
Сніжинки сяють, сяють, сяють...
Білим килимком все покривають...
Зцілюють, весні допомагають...

Справжня зима, неперевершена...
Дитинства спогади про санки....
Гірки, ковзанки, сніжки...
Щічки рум'яні, шубки, рукавички...

Сніжинки сяють...
Сяють, сяють...
Привіти Всесвіту...
Добро всім шлють...
16.02.25 Тамара Швець, м. Дніпро, Україна

ID: 1033328



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-02-16 11:10:34
Переглядів сторінки твору 202
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній