ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.19
23:09
Хай над нами грози шаленіють –
Та Вкраїна вистоїть в борні.
Хай мовчать америки й росії –
Гріш ціна мерзоті і брехні.
Та Вкраїна вистоїть в борні.
Хай мовчать америки й росії –
Гріш ціна мерзоті і брехні.
2025.02.19
22:19
У сатани іще триває бал.
Очільники безглуздої руїни
турбуються за долю України
і за її копалини й метал.
Європа умивається сльозою
скупою явно... і само собою
ще уповає на кінець війни...
Америка готується до бою,
Очільники безглуздої руїни
турбуються за долю України
і за її копалини й метал.
Європа умивається сльозою
скупою явно... і само собою
ще уповає на кінець війни...
Америка готується до бою,
2025.02.19
20:33
У старих коробках, валізах
і згортках мотлоху
я шукаю сенс
давно втрачених днів.
Я знаходжу старі гірлянди,
новорічні іграшки,
дощик, мішуру,
зношені плащі, костюми,
і згортках мотлоху
я шукаю сенс
давно втрачених днів.
Я знаходжу старі гірлянди,
новорічні іграшки,
дощик, мішуру,
зношені плащі, костюми,
2025.02.19
19:35
Проснись, відлуння пісні,
Заспівай, що до вподоби,
Про село на Україні,
Що на Полтавщині.
Про село всіма забуте,
Про хатки похилі,
Потонулі в листі.
Проспівай пісню тужливу,
Заспівай, що до вподоби,
Про село на Україні,
Що на Полтавщині.
Про село всіма забуте,
Про хатки похилі,
Потонулі в листі.
Проспівай пісню тужливу,
2025.02.19
11:31
Світ, вважаю, давно збожеволів.
Справедливість – порожнє слово.
Кляті москалі брехнею
заражають залишки демократії.
Хто тепер зможе покарати їх?
За океаном більше нема ковбоїв.
Але у цьому нічого нового.
Ми вже вмирали, козаче.
Справедливість – порожнє слово.
Кляті москалі брехнею
заражають залишки демократії.
Хто тепер зможе покарати їх?
За океаном більше нема ковбоїв.
Але у цьому нічого нового.
Ми вже вмирали, козаче.
2025.02.19
08:19
Сніг біліє, іскриться, блискоче
Так, що меркнуть всі інші вогні, –
Переповнились світлістю ночі,
Золотяться привабливо дні.
Кришталево прозоро і чисто
Під блакитним наметом небес, –
Манить гарною свіжістю місто
В світ наявних природних чудес.
Так, що меркнуть всі інші вогні, –
Переповнились світлістю ночі,
Золотяться привабливо дні.
Кришталево прозоро і чисто
Під блакитним наметом небес, –
Манить гарною свіжістю місто
В світ наявних природних чудес.
2025.02.19
06:56
Який же він, даруйте, всемогутній,
якщо диявола не може побороть?
Звертаюся до вас, панове трутні,
до тих, хто ще смакує кров і плоть!
Який же він, даруйте, милостивий,
якщо невинних віддає катам,
потворам потурає нечестивим?
якщо диявола не може побороть?
Звертаюся до вас, панове трутні,
до тих, хто ще смакує кров і плоть!
Який же він, даруйте, милостивий,
якщо невинних віддає катам,
потворам потурає нечестивим?
2025.02.19
05:37
Укласти мир воно готове,
не відновивши статус кво,
а пістолет – напоготові
і знову суне кулю в ствол!
Та «міль» несе всьому народу
ідеї братнього злиття:
кайдани миру і свободи,
не відновивши статус кво,
а пістолет – напоготові
і знову суне кулю в ствол!
Та «міль» несе всьому народу
ідеї братнього злиття:
кайдани миру і свободи,
2025.02.18
20:02
Голоси з минулого,
що вони шепочуть нам?
Ми відчитуємо в них
рядки недописаної повісті
чи поеми.
Вони доходять до нас,
мов радіосигнали
крізь перешкоди.
що вони шепочуть нам?
Ми відчитуємо в них
рядки недописаної повісті
чи поеми.
Вони доходять до нас,
мов радіосигнали
крізь перешкоди.
2025.02.18
18:52
Сльозами путь устелено до миру.
Війною витікає з людства кров.
Убиті вже лежать не по ранжиру,
Без рук і ніг, взуття без підошов.
Відкриті очі нікому закрити.
Гуляє смерть, вкорочує життя…
Весна не скоро, ще далеко квітень
Війною витікає з людства кров.
Убиті вже лежать не по ранжиру,
Без рук і ніг, взуття без підошов.
Відкриті очі нікому закрити.
Гуляє смерть, вкорочує життя…
Весна не скоро, ще далеко квітень
2025.02.18
18:49
По всіх кутках, де зойк мовчання,
Де стогін тиші, крик сльози.
Без тебе в мріях є стрічання,
Є плач дощу після грози.
Де стогін тиші, крик сльози.
Без тебе в мріях є стрічання,
Є плач дощу після грози.
2025.02.18
16:06
А тобі тридцять п’ять тільки вдруге?
Починаєш по новому кругу!
Ніби миті роки пролетіли,
щедро скроні-виски забілили…
Так тобі тридцять п’ять лише двічі
і труба ще світанками кличе?
Не до дівки, то хоч до вбиральні?
Починаєш по новому кругу!
Ніби миті роки пролетіли,
щедро скроні-виски забілили…
Так тобі тридцять п’ять лише двічі
і труба ще світанками кличе?
Не до дівки, то хоч до вбиральні?
2025.02.18
14:32
Я чую тут і там: "Життя прекрасне!"
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.
На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.
На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,
2025.02.18
09:04
Зневаги чом багато у суспільстві?
Чому неправда поглинає світ?
Чому усюди підлість і насильство?
Невже людський вироджується рід?
Ми уявляли так собі сучасність?!.
Бракує запитань і навіть слів,
бо жадібність панує та безкарність
Чому неправда поглинає світ?
Чому усюди підлість і насильство?
Невже людський вироджується рід?
Ми уявляли так собі сучасність?!.
Бракує запитань і навіть слів,
бо жадібність панує та безкарність
2025.02.18
08:06
Знову летять на Чорнобиль ракети,
дрони залізні — провісники горя,
атом сумирний у бронежилеті
котиться світом перекотиполем.
Вітер повіє в ту сторону, звідки
зло надсилає катів на полісся,
поки тремтять саркофаги і віти
дрони залізні — провісники горя,
атом сумирний у бронежилеті
котиться світом перекотиполем.
Вітер повіє в ту сторону, звідки
зло надсилає катів на полісся,
поки тремтять саркофаги і віти
2025.02.18
05:53
Вино зробило сміливою
і леді пішла ва-банк.
А що слова? Слова – це мливо.
Сучасності Жанна д’Арк.
Зникли довкола Дон Кіхоти,
але багато ослів.
Присіла за столик напроти
під Лари Фабіан спів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і леді пішла ва-банк.
А що слова? Слова – це мливо.
Сучасності Жанна д’Арк.
Зникли довкола Дон Кіхоти,
але багато ослів.
Присіла за столик напроти
під Лари Фабіан спів.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2025.02.13
2025.02.12
2025.02.09
2025.02.02
2025.01.31
2025.01.18
2025.01.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Бойко (1953) /
Вірші
Зле є
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зле є
Гадалось, що в житті усе прощається –
І хибний крок і мимовільне зло.
Та світ жорстокий хижо посміхається,
Немовби зла ніколи не було…
А зло було, і є, і довго буде
Ятрити душі, нищити дотла.
Допоки світом правлять хижі люди,
Од роду призвичаєні до зла.
І хибний крок і мимовільне зло.
Та світ жорстокий хижо посміхається,
Немовби зла ніколи не було…
А зло було, і є, і довго буде
Ятрити душі, нищити дотла.
Допоки світом правлять хижі люди,
Од роду призвичаєні до зла.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1142 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1142 seconds