
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.03.09
14:47
Ідемо ми, Тарасе, до тебе за словом, за духом.
Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
Повсякчас мерехтіння минати облудно дешеве.
Пильно слухати світ, уявляти, як ти його слухав.
Мова-зброя твоя хай додасть нам палкої наснаги.
Бо забули себ
Щоб торкатися віршів не тільки очима - душею,
Повсякчас мерехтіння минати облудно дешеве.
Пильно слухати світ, уявляти, як ти його слухав.
Мова-зброя твоя хай додасть нам палкої наснаги.
Бо забули себ
2025.03.09
09:40
Тарас - не на полицях,
що покриті пилом,
він - не минулий,
а теперішній час:
розкинув руки,
мов потужні крила,
і закриває нас.
що покриті пилом,
він - не минулий,
а теперішній час:
розкинув руки,
мов потужні крила,
і закриває нас.
2025.03.09
08:04
Як мені знайти слово,
Щоб воно, наче пісня
Повна тільки любові,
Поєднало нас різних?
Де воно очевидне,
Заповітне, бажане, -
Щоб для всіх не огидне
І довіку в пошані?
Щоб воно, наче пісня
Повна тільки любові,
Поєднало нас різних?
Де воно очевидне,
Заповітне, бажане, -
Щоб для всіх не огидне
І довіку в пошані?
2025.03.09
04:06
Не всім про квіточки писати!
Комусь - про вечори самотні...
Немає щирості в плакатах!
Ніхто у тім не винуватий,
Що вчора краще, ніж сьогодні.
Не всім про квіточки писати!
Комусь - про вечори самотні...
Немає щирості в плакатах!
Ніхто у тім не винуватий,
Що вчора краще, ніж сьогодні.
Не всім про квіточки писати!
2025.03.09
01:51
Лишив лиш вражИна Іллю* без перста,
а Хрестовоздвиженська** вже без Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Анто
а Хрестовоздвиженська** вже без Хреста.
В війні цій за Церкву таке неспроста -
проваллями стануть вражИни міста!
* Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерський. У Ближніх (Анто
2025.03.08
23:55
Справжній московський чоловік повинен руйнувати будинки, нищити довкілля і вбивати чужих синів.
Коли говорять гармати, музам теж перепадає добряче.
Вельми стурбовані виявляються не вельми зацікавленими.
Правила гри встановлюють ті, хто грає без п
2025.03.08
20:10
Не хочеться нікуди виходити
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
з дому. Хата - як замок,
у якому ти забарикадувався.
Зима оточила тебе
могутніми військами, які
стріляють у серцевину смислу,
у серцевину думки.
Ти захований від світу
2025.03.08
18:50
Складаймо до молитви руки,
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
Попросимо очищення душі
У того, хто ішов на муки
За ветхий світ в якому не грішив.
Приспів:
До причастя до святого
Ми ідемо перший раз.
2025.03.08
14:25
Із Юлія Кіма
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
Гнат Петрович обідав опівдні,
і не знав, у полоні їдла,
що буквально в кварталі сусіднім
Ганна Ванна постійно жила.
Гнат Петрович любив хризантеми,
2025.03.08
13:11
У зажурі без просвіту, врапт
Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
Очі ти стули свої
Або коли плітки підносять
Як-от факт
Не зважай, але омрій
Армоню, місто межи хмар
Армоню, місто межи хмар
2025.03.08
10:06
Ти народила.
І захистила.
Справжнім бути
навчила теж ти…
Подарувала
потужні крила
і наказала:
лети!
І захистила.
Справжнім бути
навчила теж ти…
Подарувала
потужні крила
і наказала:
лети!
2025.03.08
10:06
Яка чарівна липнева ніч.
Шкода, що лип немає тут
З їхнім медовим квітом.
Та місяць годен заворожить
Навіть оцю пустелю кам’янисту.
Хвала Всевишньому за гармонію
У Всесвіті безмежному Його.
Такої ж ночі, незадовго до смерті,
Шкода, що лип немає тут
З їхнім медовим квітом.
Та місяць годен заворожить
Навіть оцю пустелю кам’янисту.
Хвала Всевишньому за гармонію
У Всесвіті безмежному Його.
Такої ж ночі, незадовго до смерті,
2025.03.08
05:24
Щось ясніє й меркне згодом,
Як зірниця в небесах, –
Не міняється, мов мода,
Лиш уроджена краса.
Тож соромитись не треба
Компліментів без кінця, –
Всіх приваблюють до себе
Риси гарного лиця.
Як зірниця в небесах, –
Не міняється, мов мода,
Лиш уроджена краса.
Тож соромитись не треба
Компліментів без кінця, –
Всіх приваблюють до себе
Риси гарного лиця.
2025.03.07
20:11
Страх уже перед словом,
Перед дзвоном меча,
Перед світом бузковим
Там, де вічний причал.
Перед чистим сумлінням
Ніби первісний сніг,
Перед цнотою ліній,
Перед дзвоном меча,
Перед світом бузковим
Там, де вічний причал.
Перед чистим сумлінням
Ніби первісний сніг,
Перед цнотою ліній,
2025.03.07
17:51
Ми вистоїм, і не зламають волю
І мову не під силу їм заборонить.
Тримаємо ще здавна роду міцно нить,
Даємо відсіч ворогу, сваволі.
Не придавить стражденний люд до долу,
Хоч запускає нечисть тисячі ракет,
Ми вистоїм, і не зламають волю.
І мову не під силу їм заборонить.
Тримаємо ще здавна роду міцно нить,
Даємо відсіч ворогу, сваволі.
Не придавить стражденний люд до долу,
Хоч запускає нечисть тисячі ракет,
Ми вистоїм, і не зламають волю.
2025.03.07
13:04
Фенікси відроджуються з попелу,
а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.03.03
2025.02.28
2025.02.20
2025.02.13
2025.02.13
2025.02.12
2025.02.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ірина Білінська (1984) /
Вірші
ФЕНІКСИ
Фенікси відроджуються з попелу,
а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
і навік лишаються живі.
Поки небо і гуде, і хмуриться,
точаться за спинами ножі —
замовкають гомінливі вулиці,
близяться вогневі рубежі...
Але, навіть з паленими крилами,
із золи піднявшись вище хмар,
фенікси — розжареними стрілами
упадуть суворішою з кар.
07.03.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ФЕНІКСИ

а людина — з болю і сльози.
Білий ангел рани позаштопує,
чорний — кине страх на терези.
Доки світ, керований безликими,
потопає стрімко у крові -
безневинні падають Великими
і навік лишаються живі.
Поки небо і гуде, і хмуриться,
точаться за спинами ножі —
замовкають гомінливі вулиці,
близяться вогневі рубежі...
Але, навіть з паленими крилами,
із золи піднявшись вище хмар,
фенікси — розжареними стрілами
упадуть суворішою з кар.
07.03.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію