Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив.....
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
