Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.20
21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
2026.03.20
19:41
Михайло Голодний (1903-1949)
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
2026.03.20
18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2026.03.20
16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
2026.03.20
15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
2026.03.20
11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
2026.03.20
10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
2026.03.20
08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
2026.03.20
07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
2026.03.20
05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
2026.03.19
23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
2026.03.19
18:47
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.
Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.
Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,
2026.03.19
18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.
Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.
Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,
2026.03.19
16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с
2026.03.19
16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.
Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.
Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,
2026.03.19
11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.
Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив.....
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
