ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив.....
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1193 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1193 seconds