Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Настраиваюсь на позитив....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Настраиваюсь на позитив....
Настраиваюсь на позитив.....
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
( Размышления написанные ранее …)
Жизнь люблю, каждый день наслаждаюсь, восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку слушаю в тиши и что-то новое открываю для себя… Пишу стихи, и планы, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я…
Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор … Понятно, что мы не одни,
даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое , это нужно помнить, каждый миг …
Жизнь люблю - какой в ней колорит , она многообразна и прекрасна… Всевышний здесь нас поселил … Утро, день и вечер кажется обычным , только детали каждый час зависят лишь от нас… Как мы построим день, какие нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности учесть… Трудиться, заняться тем, что нравится и что умею…В гармонии с собой и окружением жить…
19.06.17( написаны в больнице ) Тамара Швец
Калейдоскоп жизни – он цветной ...Когда счастливый ты, он радугой взойдет и разными цветами по жизни разольется... Петь хочется и танцевать, Всевышнего благодарить, такая благодать!
Но если только негатив, выходит он из строя, серость покрывает вокруг все пеленою, и грусть и слезы, нет покоя...
Восстановить гармонию в душе так трудно, ведь не всегда лишь от тебя зависит негатив...
Возможность есть исправить положение, но это труд нелегкий, и прежде – над самим собой… Другими управлять намного проще, но первый шаг для добрых дел , зависит только лишь от нас… 20.06.17( написаны в больнице) Тамара Швец
Как жизнь прекрасна ! Блаженство, радость ощущаю глядя на цветы, детей, людей с улыбкой на лице! Позитив притягивает все живое, очишается душа! Тоска, невзгоды в сторону уходят, все решается быстрее! Открываются пути для новых знаний, занятий, желаний и идей… Проходим школу жизни в этом мире мы! 28.10.19 Тамара Швец
Жизнь дар небес!
Творца начало!
Светло, легко осознавать!
Каждая минута благодать!
Благодарить, благодарить!
В гармонии с природой жить! 2.03.21 13.53 Тамара Швец
Жінка – господиня в домі,
Турбується завжди про все…
Затишок і смачно готувати,
Коли щаслива –бажання завжди є…
Чоловік – господар і опора,
Приклад мужності для неї і дітей…
18.03.21 Тамара Швець
Мій малюнок .
ID: 1035707
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Дума (билини)
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.03.2025 09:27:56
© дата внесення змiн: 18.03.2025 09:27:56
автор: Тома
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
