ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Пасічник (2025) / Проза

 Раціональність/Гадюччя
– Ти стала така "раціональна".., що, здавалося б, навіть дуло пістолета біля скроні зовсім тебе не злякало б, – мовила Божена. – Не злякало б.., – сухо відповіла Софія на слушне зауваження подруги.
Божена тихенько сиділа за округлим столиком, дивлячись як Софія мовчазли́во-зосереджено вимиває їхні горнята після бурхливого чаювання.
– Ти майже "відсутня", – стривожено продовжила Божена. – Так і є, – відмовила, чи то подумала Софія, безмовно витираючи насухо посуд.
– Софія, трясця!. – дівчина "струсанула" приятельку, різко-раптово вставши з-за столу. – Вибач, Божено, я втомлена, та і не проти зараз просто побути сама. Давай завтра зідзвонимось.

Зачинивши за подругою двері, Софія "втупилася" у підлогу. – Фух.., – видихнула, – нарешті тиша і спокій. Зовнішній шум і гам залишилися за дверима хаотичного дня. Єдине бажання – виспатися, наскільки це можливо, без тривожних незрозумілих снів про пересадку органів і якихось механізмів, сенс якого вона так і не "розгадала", бо "загубила" деталі сну.
Софія подивилася на власне відображення у вікні. Й як воно, Софі'?. Дуже серйозний погляд зустрів її звідти. Серйозний, уважний, задумливий. З таким поглядом і самій гоже писати книги зі стоїцизму, не те що читати їх, як то було раніш, розміркувала Софія. З таким взором, і з такими перемогами над внутрішніми демонами, що часом намагалися підточувати єство.. Безсумнівно, найзапекліший ворог – у нас в голові. Страх. Отруйне гадюччя сумнівів і протиріч, бентеги, що пускає сли́ну на внутрішній спокій, силкуючись "обеззброїти"..

Софія увімкнула музику, аби "заглушити" ментальний сумбур. Думки про майбутнє, теперішнє, частково минуле.. постановку цілей і задач, навколоекзистенційний коловорот. Музичні композиції, звісно, були лише фоном, а спостереження за градом, що відскакує від шибок, стало своєрідною медитацією. Перекусити?. Однак принадна їжа [чомусь> майже не задовольнила смакові рецептори, тож Софія взялася за інше побутове. Перфекціонізм/педантизм – те, що прекрасно відволікає, дозволяючи концентруватися на поточному.
Час відстукує відлік, поєднуючи невидимою тонкою ниткою, здається, непоєднуване просторо́ве.. Суперечне. Мінливе. Подекуди абсурдне. Життя. Але таким його треба жити. Якесь таке воно і живеться..
Софія "плюхнулася" на диван. Завтра – вкотрий день, а отже потрібно непогано відіспатися. І не дати черговим "тварюкам" темного єхидного підступного ірраціонального посмакувати часточками власної живої душі..

17.03.2025




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-03-19 10:48:55
Переглядів сторінки твору 489
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.107 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.107 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
ЕССЕ
Спейс-арт
Денники
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 12:20
Автор у цю хвилину відсутній