Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.17
06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.
2026.10.16
23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії
2026.10.16
23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття
цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе
не крапає сльоза, хай забринить
2026.10.16
22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.
А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п
2026.10.16
20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.
Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -
2026.10.16
19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.
2026.10.16
15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
2026.10.16
13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
2026.10.16
11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
2026.10.16
11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
2026.10.16
06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
2026.10.15
23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
2026.10.15
16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
2026.10.15
16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
2026.10.15
15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
2026.10.15
15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
В Саду Гефсиманії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В Саду Гефсиманії
По розбитих шляхах Еммауса
Йшов Ісус,
Збиваючи ноги,
Про Царство Боже й тернисту дорогу
До нього, натхненні розмови він вів
Про зерна Слова Божого свого,що колоссями сходили поміж полів.
І казав він:"уважними будьте!
Збережіть Слово Моє між віків.
Повну пильність у серці здобудьте
Щоб, було, ніхто вас не звів!
Бо прийдуть вовки після мене
Ім'ям моїм дуритимуть вас
Душі й тіла убиватимуть палко, натхненно,
Недалекий буде то час!"
І в Саду Гефсиманії зрадили його:
Поцілунком Іуда вказав
І на страту Голгофи в дорогу
Йти до смерті своєї він мав.
І розсіявсь Ізраїль по світу
Бо свого царя не прийняв,
Навернувшись до темного міту
В гріх великий пред Богом упав.
З тих далеких часів проминули,
Мов крізь сон, аж дві тисячі літ.
Ми в оману упали, забули.
Фарисейський гадючий послід
Отруїв нашу церкву святую
"Брата вбий!" - патріарх наказав
Сатанинську ракету стальную
Він на мирнеє місто послав .
І невинная кров з позолоти
Крапа там де храм був Христа,
А дракон стоголовий із НОДу
Палить села, руйнує міста
"Ми повинні весь світ звоювати!-
КДБешник сказав вам отак-
Тих, хто проти - у тюрми саджати
Убивати й вбивати навзнак!"
А убитим був підло Навальний,
А у дурці вмирає шаман,
А Кушнір не заграє Вівальді,
А по світу летить смерті тан.
І вороння чорніше від тучі
Кряче лунко, що радо служить:
"Как убйом всєх хахлов станєт лучше
В іх дамах ми пасєлімся жить!"
Розпинають Христа і у свято
Розпродажні московські попи,
Їх молитви мережені матом
Піхотинця що зоставсь без стопи.
16 квітня 2025.
Йшов Ісус,
Збиваючи ноги,
Про Царство Боже й тернисту дорогу
До нього, натхненні розмови він вів
Про зерна Слова Божого свого,що колоссями сходили поміж полів.
І казав він:"уважними будьте!
Збережіть Слово Моє між віків.
Повну пильність у серці здобудьте
Щоб, було, ніхто вас не звів!
Бо прийдуть вовки після мене
Ім'ям моїм дуритимуть вас
Душі й тіла убиватимуть палко, натхненно,
Недалекий буде то час!"
І в Саду Гефсиманії зрадили його:
Поцілунком Іуда вказав
І на страту Голгофи в дорогу
Йти до смерті своєї він мав.
І розсіявсь Ізраїль по світу
Бо свого царя не прийняв,
Навернувшись до темного міту
В гріх великий пред Богом упав.
З тих далеких часів проминули,
Мов крізь сон, аж дві тисячі літ.
Ми в оману упали, забули.
Фарисейський гадючий послід
Отруїв нашу церкву святую
"Брата вбий!" - патріарх наказав
Сатанинську ракету стальную
Він на мирнеє місто послав .
І невинная кров з позолоти
Крапа там де храм був Христа,
А дракон стоголовий із НОДу
Палить села, руйнує міста
"Ми повинні весь світ звоювати!-
КДБешник сказав вам отак-
Тих, хто проти - у тюрми саджати
Убивати й вбивати навзнак!"
А убитим був підло Навальний,
А у дурці вмирає шаман,
А Кушнір не заграє Вівальді,
А по світу летить смерті тан.
І вороння чорніше від тучі
Кряче лунко, що радо служить:
"Как убйом всєх хахлов станєт лучше
В іх дамах ми пасєлімся жить!"
Розпинають Христа і у свято
Розпродажні московські попи,
Їх молитви мережені матом
Піхотинця що зоставсь без стопи.
16 квітня 2025.
Освятивши агресивну й грабіжницьку війну Російська Православна церква попрала Божі Заповіді. Її архієреї з амвону проповідують відверто сатанинські речі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
