
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.19
15:21
Як створив Господь Адама, то пустив до раю
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
І він там у тому раї і турбот не знає.
Є що їсти, є що пити, де лягти, поспати.
Та вже скоро Адам в раї почав сумувати.
Ніщо йому не цікаво, все набридло досі.
- Дай мені якесь заняття?! – у Господа просить.
2025.10.19
14:53
Димчастий дощ зливається із жовтнем:
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
То дріботить, то плаче водоспадом.
Не просушив ніхто сльозину жодну,
І омиває кожна - листя саду.
Осінній холод і мокрінь журлива
Закрастися у душу підло прагнуть,
А сад почув мелодію тужливу,
2025.10.19
13:54
Тліє третя світова
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
і не тільки тліє.
Запалає і Москва,
світ зігріє.
Кочегарять два чорти:
Дональд Трамп і Путін.
Від чортячої чети
всі країни скуті.
2025.10.19
11:48
Ти візьми мою руку, коли в тому буде потреба.
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
Якщо я захитаюся навіть від зайвої ноші,
То не бійся, устоюй. Тонкі під ромашками стебла,
А негода лише нагинає, зламати не може.
Опирайся на плечі. Вагаєшся - що за рамена,
Бо на них ніби й хустка шаля
2025.10.19
10:22
я не в курсі, хто такий насправді юрій гундарєв
(щоби йому казати "ти")
але мене завше бавлять психологічні моменти
& власне, про що йде річ –
особа, котра понтується всяко
("Заслужений журналіст України", етц.)
(щоби йому казати "ти")
але мене завше бавлять психологічні моменти
& власне, про що йде річ –
особа, котра понтується всяко
("Заслужений журналіст України", етц.)
2025.10.19
09:43
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо
2025.10.19
09:25
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.
2025.10.19
06:14
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.
2025.10.19
00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…
2025.10.18
22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.
Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --
2025.10.18
22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий
2025.10.18
21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…
Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,
2025.10.18
15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.
Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —
2025.10.18
04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст
2025.10.17
23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.
А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало
2025.10.17
21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
В Саду Гефсиманії
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В Саду Гефсиманії
По розбитих шляхах Еммауса
Йшов Ісус,
Збиваючи ноги,
Про Царство Боже й тернисту дорогу
До нього, натхненні розмови він вів
Про зерна Слова Божого свого,що колоссями сходили поміж полів.
І казав він:"уважними будьте!
Збережіть Слово Моє між віків.
Повну пильність у серці здобудьте
Щоб, було, ніхто вас не звів!
Бо прийдуть вовки після мене
Ім'ям моїм дуритимуть вас
Душі й тіла убиватимуть палко, натхненно,
Недалекий буде то час!"
І в Саду Гефсиманії зрадили його:
Поцілунком Іуда вказав
І на страту Голгофи в дорогу
Йти до смерті своєї він мав.
І розсіявсь Ізраїль по світу
Бо свого царя не прийняв,
Навернувшись до темного міту
В гріх великий пред Богом упав.
З тих далеких часів проминули,
Мов крізь сон, аж дві тисячі літ.
Ми в оману упали, забули.
Фарисейський гадючий послід
Отруїв нашу церкву святую
"Брата вбий!" - патріарх наказав
Сатанинську ракету стальную
Він на мирнеє місто послав .
І невинная кров з позолоти
Крапа там де храм був Христа,
А дракон стоголовий із НОДу
Палить села, руйнує міста
"Ми повинні весь світ звоювати!-
КДБешник сказав вам отак-
Тих, хто проти - у тюрми саджати
Убивати й вбивати навзнак!"
А убитим був підло Навальний,
А у дурці вмирає шаман,
А Кушнір не заграє Вівальді,
А по світу летить смерті тан.
І вороння чорніше від тучі
Кряче лунко, що радо служить:
"Как убйом всєх хахлов станєт лучше
В іх дамах ми пасєлімся жить!"
Розпинають Христа і у свято
Розпродажні московські попи,
Їх молитви мережені матом
Піхотинця що зоставсь без стопи.
16 квітня 2025.
Йшов Ісус,
Збиваючи ноги,
Про Царство Боже й тернисту дорогу
До нього, натхненні розмови він вів
Про зерна Слова Божого свого,що колоссями сходили поміж полів.
І казав він:"уважними будьте!
Збережіть Слово Моє між віків.
Повну пильність у серці здобудьте
Щоб, було, ніхто вас не звів!
Бо прийдуть вовки після мене
Ім'ям моїм дуритимуть вас
Душі й тіла убиватимуть палко, натхненно,
Недалекий буде то час!"
І в Саду Гефсиманії зрадили його:
Поцілунком Іуда вказав
І на страту Голгофи в дорогу
Йти до смерті своєї він мав.
І розсіявсь Ізраїль по світу
Бо свого царя не прийняв,
Навернувшись до темного міту
В гріх великий пред Богом упав.
З тих далеких часів проминули,
Мов крізь сон, аж дві тисячі літ.
Ми в оману упали, забули.
Фарисейський гадючий послід
Отруїв нашу церкву святую
"Брата вбий!" - патріарх наказав
Сатанинську ракету стальную
Він на мирнеє місто послав .
І невинная кров з позолоти
Крапа там де храм був Христа,
А дракон стоголовий із НОДу
Палить села, руйнує міста
"Ми повинні весь світ звоювати!-
КДБешник сказав вам отак-
Тих, хто проти - у тюрми саджати
Убивати й вбивати навзнак!"
А убитим був підло Навальний,
А у дурці вмирає шаман,
А Кушнір не заграє Вівальді,
А по світу летить смерті тан.
І вороння чорніше від тучі
Кряче лунко, що радо служить:
"Как убйом всєх хахлов станєт лучше
В іх дамах ми пасєлімся жить!"
Розпинають Христа і у свято
Розпродажні московські попи,
Їх молитви мережені матом
Піхотинця що зоставсь без стопи.
16 квітня 2025.
Освятивши агресивну й грабіжницьку війну Російська Православна церква попрала Божі Заповіді. Її архієреї з амвону проповідують відверто сатанинські речі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію