Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.15
17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно
2026.03.15
16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж
2026.03.15
16:17
І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
2026.03.15
11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.
У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Вірші
Сонце над обрієм
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонце над обрієм
Холодна сіра днина
(Грудний собачий щем!)
Висіла в небесах неплинно
Не розродилася ні вітром, ні дощем.
Надвечір розійшлись лихії хмари,
Крокуючи ескадрою в бік сходу,
Вважаючи що досить кари,
Подарували дню свободу.
Передостанній промінь грає,
Схилився диск над небокраєм,
Сумує день що він вмирає,
Не скористається дарованим розмаєм...
А поки ніч іде, мов царство Орка*,
У приміському поїзді з "Парижу"*
Додому на пенати, до "Нью-Йорка"*,
Я розмірковую про нашу спільну грижу.
Про те коли настане вороття
Із того що тягнулося роками?
Де й як закінчиться поточне нежиття?
Чому весь час воюю з вітряками?
І падаю та знов сідлаю Росінанта
(Модерний Дон-Кіхот без Санчо й Дульсинеї).
Чому в ефірі багато так Провансу* й Нанту*,
А я думками йду повз неї?..
Довкола вільні від ідей
Гадають: "У чому праві словоблуди?
Що дійсно - Україна для людей,
Але... напевно ми таки не люди?"
Не знають: всілякі лиходії
Пантрують тих хто не іде з печери.
(Історія би не вибачалась як повія
Коли б історики не були сутенери).
Пекуче непокоїть вас:
Чому зрікаюсь одруження й кар'єри?
А я лиш просто відчиняю час
Новий світанок, день і шлях для терри.
О, не сумуй що так і не зумів,
Що помираєш, не діставшись до мети
Попереду мільйони днів
І кожен з них - ізнову ти!
Березень 2011.
(Грудний собачий щем!)
Висіла в небесах неплинно
Не розродилася ні вітром, ні дощем.
Надвечір розійшлись лихії хмари,
Крокуючи ескадрою в бік сходу,
Вважаючи що досить кари,
Подарували дню свободу.
Передостанній промінь грає,
Схилився диск над небокраєм,
Сумує день що він вмирає,
Не скористається дарованим розмаєм...
А поки ніч іде, мов царство Орка*,
У приміському поїзді з "Парижу"*
Додому на пенати, до "Нью-Йорка"*,
Я розмірковую про нашу спільну грижу.
Про те коли настане вороття
Із того що тягнулося роками?
Де й як закінчиться поточне нежиття?
Чому весь час воюю з вітряками?
І падаю та знов сідлаю Росінанта
(Модерний Дон-Кіхот без Санчо й Дульсинеї).
Чому в ефірі багато так Провансу* й Нанту*,
А я думками йду повз неї?..
Довкола вільні від ідей
Гадають: "У чому праві словоблуди?
Що дійсно - Україна для людей,
Але... напевно ми таки не люди?"
Не знають: всілякі лиходії
Пантрують тих хто не іде з печери.
(Історія би не вибачалась як повія
Коли б історики не були сутенери).
Пекуче непокоїть вас:
Чому зрікаюсь одруження й кар'єри?
А я лиш просто відчиняю час
Новий світанок, день і шлях для терри.
О, не сумуй що так і не зумів,
Що помираєш, не діставшись до мети
Попереду мільйони днів
І кожен з них - ізнову ти!
Березень 2011.
* Орк, Оркус - римський Бог підземного царства або світу померлих.
* Дніпродзержинськ. Взятий з підслуханого в міжміському автобусі вислова одного чоловіка якого три доби протримали в КПЗ у місті:"Еду из города-героя Парижа. Он же Днепродым. Париж мне понравился!"
* "Нью-Йорк" - мається на увазі Дніпропетровськ, що як і Нью-Йорк є центром іудейського ортодоксального руху Хабад-Любавич.
* "Прованс" - тодішний модний хіт співачки Йолки (не плутати з Йолкою Януковича!).
* Натяк на несправджене передбачення Мішеля Нострадамуса про те що Нант згорить, а син оракула був страчений за спробу підпалити місто аби пророцтво справдилося. Під Нантом автор розуміє "передбачення" розпаду України, яким козиряли тоді українофоби.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
