У далекий вже 2017 рік я працював кур'єром в однієї компанії що друкувала газети з рекламою своєї продукції, а ми їх розносили по поштових скриньках приватних та багатоквартирних будинків. Працювали ми по всьому Дніпру. І от одного дня в околицях заводу Південмаш я побачив протоптану стежку, а в цій стежці смутно вгадувались обриси старих дерев'яних шпал. У місцевого я спитав, що тут були за рейки? І отримав відповідь що так, була колія по якій іноді йшов тепловоз з кількома вагончиками. Вирішив я простежити: куди ж ці рейки вели і виявилося що вони виходили з заводу і... через кілька метрів обривалися у дворі кількох триповерхових будинків. Який же був сенс у цієї залізниці? Я тоді скільки не думав нічого не приходило на здогад. Аж потім я раптом зрозумів, що, вочевидь, цей тупик був так званим "сквозняком" через який у радянський час з заводу вивозилась підпільна продукція. В той час практично всі підприємства потайки "бодяжили" нелегальну продукцію, котра потім збувалася на чорному ринку. Після цього можна не дивуватися що Кучма десять років так само управляв Україною як і заводом: із подвійною економікою та корупцією. Взагалі залізниці в Радянському Союзі (особливо в останні його десятиліття) раптово з'являлися і так само раптово зникали. Якось біля нашого полустанку (був це десь рік 1988-й, чи 1989-й, точно не пам'ятаю) з'явились залізничні війська, котрі ні з сього ні впало стали наводити колію від основної магістралі до посадки де починалась балка. Новостворена залізнична гілка проіснувала два - три дні, а потім з такою самою швидкістю була розібрана. Від неї залишилась лежати тільки остання секція, подивитися на яку раптово приїхала міліція. Що це було таке теж не секрет: по цим рейкам серед ночі були заведені вагони які тут же було розвантажено, переведено вантаж на автомобілі і кінці в воду. Фантастика? Так, крали тоді фантастично. Треба сказати що всі жителі знали що ця лінія будується з метою крадіжки, але зробили вигляд що нічого не бачать бо тих хто піднімав галас тоді убивали. То ж і мені батьки сказали не розповідати ніде про те що я бачив. Ну а зараз це вже ні для кого не секрет як крали в останні роки "соціалізму". Згадується ще такий момент: якось ідемо ми повз завод, а робітники стоять і фарбують під'їздну колію. На запитання перехожих, що вони ото роблять, відповідають що хочуть у такий спосіб подивитися куди відвезуть з підприємства їх продукцію яку вкрадуть. Залізничні вагони розвезуть фарбу по якій можна буде простежити шлях. Втім, ті хто крав теж були не в тім'я биті: вони везли вантажі на великий залізничний хаб Нижньодніпровськ-Вузол, а далі все перевантажувалось. Тоді в будь-якій газеті можна було зустріти замітку на кшталт "Ми чекали ешелон із цементом, а до нас приїхало сміття". В наш час, щоправда, вже красти нічого бо від більшості підприємств лишились ріжки та ніжки. А тим хто народився на зламі епох є що згадати.