З історії радянської мафії: тіньова економіка, рекет, кримінальні війни, складання капіталів (1970 - 1980 - ті роки)

5. Зрощення тіньових підприємців з криміналом

Опинившись під пресингом злочинців, цеховики, торговці, бармени та інші підпільні багатії часто не могли звернутись до міліції, бо довелось би пояснювати походження накопичених грошей. Втім на амурських бандитів Матроса іноді надходили скарги, але їх просто не брали до уваги.


Тоді підпільні комерсанти розпочали формувати загони самооборони або домовлятись з іншими бандитами за меншу плату.

Так, дніпропетровський торговець Вишневський на прізвисько "Вишня" зібрав цеховиків і торговців для відсічі бандитам. Ополчення на чорному ринку придбало нелегальну зброю.

В свою чергу власник підпільних майстерень з переробки старих ковдр на килими Аркадій Коваль зробив Матроса своїм "дахом" від інших бандитів. Амурчани стали вкладати свої гроші в тіньовий бізнес Коваля.

А цеховики Рузін та Сутягін що виготовляли поліетиленові пакети найняли Матроса щоб розібратись зі своїм колишнім компаньйоном Шварцманом нібито за крадіжку товару на 50 карбованців. Бандити й цеховики оштрафували Шварцмана на 2 000 карбованців, поділивши їх на чотирьох.

Внаслідок зрощення бандитів та тіньового капіталу вулиці великих міст стали ареною бойових зіткнень між цеховиками і бандитами або конкуруючими бандами, жертвами яких часто ставали дружинники і просто випадкові перехожі. В Дніпропетровську ці розбірки у 1980 - ті так і називали "підпільна громадянська війна".

Криміналізація суспільства призвела до деградації держави і комуністичної партії: " Хабарі, ставали повсякденним явищем, видерлися поверхами міністерств, пробралися навіть за кремлівські мури. За Брежнєва партія перетворилася на мафію, бо обидва світи - політики і злочинці - злилися в один під егідою совєтських таємних служб, керованих власними інтересами" - пише Елен Блан.

Ось неповний список оточення Брежнєва, що займалось незаконними оборудками: перший секретар ЦК Компартії Узбецької РСР Шараф Рашидов - організував масове розкрадання бюджетних коштів через закупівлі неіснуючої бавовни; перший секретар Краснодарського крайкому КПРС Сергій Медунов відмивав сотні мільйонів карбованців на закупівлі риби, овочів та фруктів; Голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР Ядгар Насреддінова, будучи дотичною до помилування засуджених, спочатку організовувала обвинуваченим тяжкі вироки, а потім брала гроші за їх пом'якшення, ціна питання до ста тисяч карбованців; міністр внутрішніх справ СРСР Микола Щолоков - під час "андроповської чистки" було виявлено численні зловживання, що завдали збитків державі в п'ятсот тисяч карбованців.