Щоби не взяла гору наша сторона
На Україну налетіла сарана
І як непрохана біда
Прийшла політтехнологів орда.

І не зна з якої то причини
Та й не стало України,
А в голові якогось чорта
Зародилась ідея про три сорти.


Розділили на дві половини,
А між ними прірва глибше Маріанської котловини
Одна частина - вірний друг росіянина
Ну а друга - американська бандерівщина.

На одній - трударі,
А на іншій - ледарі.
Таке от прорікали
Ті що Януковича нагору пропихали.

Хто ж заброди ці?
О! То відомі молодці!
Політтехнолог московський
Гліб Павловський.

За чималенький бакс
Завіз його скажений Макс,
Що "Русский клуб" отут зварганив
Який усе під руку дерибанив.

А ще з'явився рупор кремльовський
Син юриста Жириновський.
Також був іще Лужков
До них тут долучився Свистунов.


Коли вже зовсім стало ясно,
Що справа їхня лясне
В Сіверодонецьку той набрід
Вигадав якийсь "Південний Схід".

Хоч цей план зазнав фіаско
Та інде знов гуля ця казка.
Що треба тут сказати, що додати?
Здавна відомо - поділяють щоб владарювати.

Тож не слід все те сприймати
Локшині свої вуха підставляти
Бо від Ужгорода і до Криму
Україна є єдина.

15 лютого 2005.