Мені тут дехто закидає,
Що дифірамби я війні співаю.
Та лиш скажу я вам однак
Що все то є не зовсім так.

Той "мир" що був не менша є облуда
Що зараз, що тоді. Все гинуть люди.
Чому ж в Багдаді так радіють
Що вже немає лиходія?

Хоч і тривожне щось усюди тліє
Хоч привид громадянської війни видніє.
Та все ж хай краще буде інша влада
Аніж правління схибнутого ката.

Якби усе як треба склалось
Того б що зараз і не сталось.
Коли б Багдад тоді узяли без ознак
Тоді й іншим був Ірак.

Однак, натомість були дипломатичні танці
І відійшли американці.
Мовляв, самі того не знали,
Що шиїтів на розправу полишали.

І світ чомусь не стрепенувся
Як Ен-Наджаф у крові захлинувся.
Та що уже про те гадати
Минулому не зможеш раду дати.

Що склалось
Те і сталось.
Який би то не знак
Та свою долю най вирішить Ірак.

10 квітня 2003.